НЕКТАРНИЙ ТОКСИКОЗ



НЕКТАРНИЙ ТОКСИКОЗ – незаразна хвороба бджіл, особливо бджіл-складальниць, викликана отруйним нектаром.

Причини хвороби. Отруйними для бджіл є близько 35 сімейств вищих рослин. Бджоли хворіють при збиранні з них нектару. Цей мед отруйний не тільки для бджіл, але й для людей. Часто його називають “п’яним” медом.

Нектар за хімічним складом неоднорідний і, як правило, містить тростинний цукор, воду й ароматичні сполуки. Однак деякі рослини можуть виділяти отруйні для бджіл речовини: алкалоїди, андромедотоксин, глюкозиди, лактозу,

маннозу й сапоніни.

Отруйні речовини, які потрапили в кишечник бджоли, всмоктуються в гемолімфу й викликають гостре отруєння бджіл на зразок сп’яніння. Трапляються отруєння тимчасового характеру, після яких бджоли видужують.

Перебіг хвороби. Найчастіше виділення отруйного нектару буває після несприятливої погоди. Хвороба виникає наприкінці травня або на початку червня й триває не більше ніж 25 днів. Хвороба може протікати повільно або гостро.

При гострому розвитку хвороби занедужують і майже відразу гинуть бджоли-складальниці. Як правило, вони не встигають принести нектар у вулик. Від таких одиночних

смертей бджолина сім’я не страждає.

Повільний розвиток хвороби не викликає загибелі бджіл-розвідниць, вони встигають принести нектар у вулик і сигналізувати робочим бджолам про місце узятку. Бджоли-складальниці відправляються на зазначений медонос і приносять у вулик отруйний нектар, який є джерелом отруєння великої кількості внутрішньовуликових бджіл і розплоду. При повільному розвитку хвороби гине особливо багато бджіл-складальниць.

Розвитку хвороби сприяють дощі, посуха, похолодання, що негативно впливають на медозбір. При встановленні гарної погоди й появі позитивного медозбору бджоли перестають відвідувати отруйні рослини й хвороба припиняється сама собою.

Симптоми хвороби. Хворіють найбільше і найчастіше бджоли-складальниці. Трутні й молоді бджоли хворіють рідше. Загиблих і захворілих бджіл можна знайти на території пасіки, поблизу й усередині вуликів, на тих місцях, де бджоли збирали отрутний нектар і на шляху до пасіки.

Захворілі бджоли втрачають здатність до польоту. Вони повзають по землі, дуже збуджені, потім переходять у пригнічений стан. Швидко настає параліч крил, лапок, вусиків, черевця. Можна помітити, як упалі бджоли зрідка здригаються всім тілом або кінцівками. Частина бджіл видужує протягом першої доби.

Дія отруйних нектарів різних видів рослин на бджіл є різноманітною. Наприклад, при отруєнні алкалоїдами блекоти бджоли стають неймовірно злісними, нападають на людей і тварин. Хвороба триває 15-20 днів. Через 5-7 днів після початку отруєння настає масова загибель бджіл. Можливим є повне вимирання сімей на пасіці. А від нектару рододендрона спочатку гинуть літні бджоли, потім молоді вуликові, плодові матки й личинки. Пізніше вимирає весь запечатаний розплід. Чим сильніша бджолина сім’я, тим більше гине бджіл.

У хворих бджіл відзначається розтягнутість прямої кишки, переповнення її жовтуватою рідиною. Бджоли швидко очищають вулик від хворих бджіл і личинок з відкритих чарунок. Личинки в запечатаному розплоді жовтіють і темніють. Бджоли розпечатують їх і викидають із вулика.

Профілактика. На припасічних ділянках сіють фацелію, гірчицю, огіркову траву й інші медоноси з тим розрахунком, щоб їхнє цвітіння випало на період відсутності в цій місцевості доброго узятку.

Бджоляр повинен знати ті рослини, які викликають отруєння бджіл.

Самшит звичайний. У його корі й листі міститься ряд алкалоїдів: буксин, парабуксин, парабуксинідин й ефірна олія. Буксин – основна отруйна речовина.

Чемериця (7 видів). Отруєння бджіл викликають Ч. Добеля, біла, чорна й даурська. Отруйними є і пилок, і нектар, у яких міститься кілька алкалоїдів. Отруєння бджіл відбувається відразу або через кілька годин після збирання нектару й пилку. Спостерігається параліч кінцівок. Молоді бджоли більше піддаються отруєнню, ніж старі. Бджоли, що одержали малі дози отрути, видужують. Мед з домішкою нектару Ч. може викликати отруєння людини. При підігріванні мед не знешкоджується.

Тюльпан. У пилку й нектарі міститься алкалоїд туліпіну.

Вороняче око. Містить отруйний сапонін, що має інсектицидні властивості.

Тис ягідний. Алкалоїд токсину міститься в насінні, хвої й плодах цієї рослини. Бджоли, що отруїлися, втрачають здатність до польоту, рухаються із загнутим черевцем.

Ріпчаста цибуля. Отруйними для бджіл є нектар і пилок. Отруєння викликає ефірна олія, що містить отруйний дисульфід (1,02 %). При температурі вище 12 °С у ньому утворюються вищий сульфід, сірковмісні речовини, органічно зв’язана сірка (від 0,056 до 0,67 %), миш’як (до 0,003 % мг), фосфорна кислота (0,15-0,1 %). При зовнішній високій температурі й низькій вологості вміст перерахованих вище речовин підвищується, і тому збільшується отруйність нектару Л. Пилок Л. викликає в бджіл розлад травлення, зміну стінки кишечника, скорочення яйцекладки в маток і часткову загибель личинок. З вулика відгонить гнильний запах.

Шафран посівний. У рильцях цієї рослини міститься 0,32 % ефірної олії. Особливо отруйний пилок для бджіл навесні після ранкових заморозків.

Гречка. Отруйний нектар тільки в скошеної рослини. Бджоли при його збиранні іноді стають “п’яними”, але такий стан досить швидко минає. Чому нектар викликає легке отруєння бджіл, поки не з’ясовано.

Жовтець (весняне цвітіння). Отруєння бджіл реєструються за відсутності в природі інших пилконосів. У пилку Ж. міститься отруйна летка речовина анемонол, яка розпадається на анемонін й анемонінову кислоту. Бджоли, які отруїлися, втрачають здатність до польоту, кружляються на землі біля вулика, хоботок у них витягнутий, крила розставлені, черевце зменшене. При отруєннях бджіл пилком Ж. біля вуликів спостерігається велике скупчення трупів бджіл. Сім’ї слабшають і гинуть через відсутність білкового корму.

Борець вовчий. Пилок є отруйним. Отруєння настає через 25 хв – 5 год, залежно від кількості отрути, що потрапила в організм. Молоді бджоли чутливіші до алкалоїду й зазвичай гинуть. Бджоли-складальниці при утриманні їх при температурі 20-25 °С здатні видужати, при низьких температурах (8-12 °С) вони гинуть. Отруєння триває від 2 до 13 днів з моменту збирання отруйного нектару.

Борець високий. Широко розповсюджений, цвіте в першій половині літа. У пилку й нектарі міститься алкалоїд аконітин. Бджоли-складальниці, зібравши з рослини нектар, найчастіше гинуть у польоті. Молоді бджоли гинуть при поїданні пилку. Смерть супроводжується судорогами. Трупи бджіл можна знайти на дні вулика й перед льотком. При отруєннях медом, до складу якого потрапив пилок цієї рослини, відзначаються рясне слиновиділення, нудота, блювота, запаморочення, слабість, озноб, задишка, порушення серцевої діяльності.

Живокість висока. Цвіте в липні – на початку серпня. Росте на полях і луках з високими травами, у змішаних й березово-осикових лісах. Отруйні пилок і нектар. У квітках рослини міститься глюкоалкалоїд дельфіній й алкалоїд елатин. Хвороба протікає так само, як і при отруєнні борцем.

Живокість польова. Цвіте влітку. Для бджіл отруйний пилок рослини.

Калюжниця болотна. Отруйним для бджіл є пилок, у якому міститься протоанемонін і невелика кількість берберину.

Лавр благородний. Рослина отруйна для бджіл, у ній міститься до 1,5 % ефірних олій.

Мак східний. Цвіте на початку літа. Бджоли гинуть на квітках М., що закриваються перед дощем.

Астрагал. Отруйним є нектар, у якому міститься мізеротоксин. При отруєнні нектаром спостерігається загибель маток, муміфікація лялечок, почорніння дорослих бджіл, що супроводжується випаданням волосків. Ознаками отруєння є порушення координації рухів, нездатність до польоту, слабкість. Бджоли гинуть із витягнутим хоботком і розправленими крильми. У вуликах можна знайти масу загиблих молодих бджіл, які щойно вийшли з чарунок.

Софора. Були відзначені отруєння нектаром, у якому були виявлені алкалоїди матрин, софорамін, софоркарпін, алоперин і пахакарпін.

Рокитник. Цвіте навесні. Для бджіл отруйний нектар, у якому міститься алкалоїд цитизин.

Молочай. Отруйний пилок і нектар.

Липа великолиста. Були зареєстровані випадки отруєння (особливо старих бджіл) нектаром і пилком. Під деякими деревами іноді можна побачити велику кількість бджіл, що втратили волоски, судорожно рухаються, втратили здатність до польоту. Хвороба супроводжується паралічем бджіл.

Евкаліпт. При збиранні пилку бджоли втрачають здатність до польоту, чорніють, у них збільшується черевце. Отруєння викликають ефірні олії, які містяться в рослині.

Каштан кінський, каліфорнійський. Отруєння бджіл частіше відбувається в посушливу погоду. Дерева засухостійкі, у них міститься суміш сапонінів. Отруйні пилок і нектар. Отруєння бджіл супроводжується втратою волосків, судорогами, нездатністю літати. Хворих бджіл виганяють із вулика. Молодий розплід гине, відзначається деформація тіла лялечок, вони гинуть. Молоді бджоли, що вийшли з чарунок, часто не мають ніг і крил, вони дрібніші здорових бджіл. Молоді матки мають потворну будову та стають трутівками.

Бавовник звичайний. Для бджіл отруйний пилок, у якому міститься гісопол (0,15-1,59%). При принесенні його до вулика у дорослих бджіл припиняється виділення маткового молочка, матки скорочують яйцекладку, гине розплід. Бджоли замазують пилок прополісом.

Звіробій. У ньому містяться дубильні речовини, ефірна олія, глюкозид гіперин, сапоніни, отруйні для бджіл.

Дафна понтійська, лаврова. У квітках міститься глюкозид дафнін, який отруйний для бджіл.

Плющ. Іноді здатен виділяти нектар, отруйний для бджіл. Трупи бджіл знаходять недалеко від рослин, біля вуликів, їх медяні зобки заповнені кристалами нектару. Шляхом досліджень було встановлене перенасичення його глюкозою.

Синьоголовник виділяє речовини, які склеюють крила, ніжки, волоски тіла бджіл, що призводить до їхньої загибелі.

Рододендрон. Рослина містить ацетиландромедол і дуже небезпечна для бджіл, завдає великої втрати бджільництву. Отруєння відзначаються наприкінці травня – на початку червня. Отруйна дія проявляється не щороку. Бджоли гинуть і біля рослин, і на території пасіки. Першими гинуть бджоли-складальниці, потім бджоли всіх віків. Ознаки отруєння: бджоли стрімко вилітають із вулика, падають перед льотком, приходять у сильне збудження, крутяться на місці, дзижчать або лежать на боці або спині із зігнутим черевцем, можливий параліч лапок, вусиків і крил. Збудження триває 8-10 хв, а судороги в бджіл, які гинуть, спостерігаються протягом тривалого часу. Спочатку гинуть матки та трутні, а потім уже відкритий і вслід запечатаний розплід. У сильних сім’ях ознаки захворювання тривають протягом 2- 3 днів, після чого вся бджолосім’я гине. Бувають випадки, коли частина сім’ї виживає, але вона дуже слабка. При наявності великих запасів отруйного меду ознаки отруєння спостерігаються протягом тривалого часу.

Споживання 10-200 г отруйного меду людиною призведе до отруєння організму, що проявляється через 20-30 хв, а його інтенсивність і тривалість залежатимуть від дози токсину й чутливості до нього людини. У людей спостерігаються всі ознаки отруєння.

Багульник болотний. Розповсюджене у тундрі й лісовій зоні. У ньому містяться спирти, ефірні олії, андромедотоксин і глюкозид ерикомін. Б. є медоносом, з якого одна сім’я може зібрати до 15 кг меду. Ознаки отруєння бджіл нектаром зустрічаються особливо часто в районах Далекого Сходу. Отруєння медом може спостерігатися також у людини.

Олеандр. Отруйний нектар, у якому містяться глюкозиди олеандрину, корнерин й ін.

Кендир. Отруйний для бджіл, особливо пилок, що прилипає до першого членика задньої лапки. Отруєння бджіл відбувається також при збиранні нектару. Рослина містить глюкозид асклепіадину та продукти його розпаду.

Повитиця (всі види). Отруйна для бджіл.

Розмарин аптечний. Містить ефірні олії, камфору, борнеал, цинеол, що викликають отруєння бджіл.

Паслін чорний. Для бджіл отруйні й нектар, і пилок.

Блекота чорна й дурман. Містять алкалоїди, а дурман – ще й атропін. Отруєння Б. супроводжується сильним збудженням бджіл, які стають озлобленими, нападають на людей і тварин. Частина бджіл втрачає здатність до польоту: вилітає з вулика, падає, повзає, крила при цьому нормально складені або розкриті. Через 5-6 хв у комах настає параліч, що може тривати від 10 до 15хв. Якщо зняти кришку вулика, усі бджоли кинуться назовні. Ознаки отруєння тривають 7-10 днів, частина сімей при цьому гине, а решта стають дуже слабкими. Стільники, у яких були мед і пилок, навіть після перекачування меду містять токсини. При встановленні їх у вулик спостерігається отруєння бджіл протягом 15-20 хв.

Тютюн. Для бджіл отруйний пилок, у якому міститься від 1 до 4 % алкалоїду нікотину.

Жовтозілля. Відзначене отруєння бджіл нектаром і пилком.

Будяк городній, волошка й соняшник можуть викликати склеювання крил, ніжок і волосків на тілі бджіл.

Заходи боротьби. Бджіл годують цукровим сиропом(1:1 або 1:2), що прискорює видужання сімей.

Можна зібрати упалих бджіл, розсипати тонким шаром у вулики й поставити їх у приміщення з температурою 20-25 °С. Бджоли від цієї процедури швидко відновлюються.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості окремих країн.
Ви зараз читаєте: НЕКТАРНИЙ ТОКСИКОЗ