Нормування праці



Нормування праці – встановлення величини затрат праці на виготовлення одиниці виробу або виконання заданого обсягу роботи у певних організаційно-технічних умовах. Н. п. є однією із найважливіших складових частин наукової організації праці. Н. п. в основному здійснюється аналітичним методом, який передбачає розчленування технологічного і трудового процесів на складові частини, їх аналіз, проектування найвигідніших умов і розрахунок часу виконання роботи Норми, встановлені аналітичним методом і обгрунтовані науковими дослідженнями, передовим виробничим досвідом, називаються технічно обгрунтованими (технічними). Основний машинний час нормують, виходячи із значень найважливіших параметрів предмета праці з використанням паспортів обладнання і нормативів, які визначають режим їх роботи. Основний, допоміжний, підготовчо-завершальний час і час на обслуговування робочого місця розраховується на базі нормативів часу, в який входить час на виконання окремих елементів роботи. Для розрахунку машинно-ручного часу використовуються одночасно паспорти обладнання, нормативи режимів його роботи і нормативи часу. Методика нормування праці залежить від характеру виконуваних робіт і типу виробництва. Найбільш диференційовані методи нормування праці, які передбачають розрахунок часу за трудовими діями і прийомами, застосовуються в умовах масового виробництва.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)


Синтаксичний розбір речення це.
Ви зараз читаєте: Нормування праці