Нова економічна політика (неп)

Related posts:

1. Нова економічна політика Нова економічна політика – політика, яка проводилася урядом колишнього Радянського Союзу з 1921 р. до кінця 20-х – початку 30-х років. Основи цієї політики були розроблені В. І. Леніним Означала використання в інтересах будівництва нової держави товарного виробництва, товарно-грошових відносин, принципів госпрозрахунку, відродження кредитної системи тощо. З осені 1921 року стали організовуватись великі ярмарки, відкрились […]...
2. Продподаток (продовольчий податок) Продподаток (продовольчий податок) – основна форма заготівлі сільськогосподарської продукції, що здійснювалась шляхом встановлення натурального податку на селянські господарства, запроваджена в 1921 – 1922 в радянській державі. П. встановлювався до початку весняної сівби і визначався окремо для кожного виду сільськогосподарської продукції. У 1922-1923 збирався єдиний натуральний податок, що обраховувався у хлібних одиницях, хоча селяни могли сплачувати […]...
3. НОВА КЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ Історія економічних вчень СЛОВНИК НОВА КЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – новітній варіант неокласичної теорії, один із напрямів сучасного економічного лібералізму. Охоплює сучасний монетаризм, а також концепції природного рівня безробіття (теорії очікувань) і “економіки пропозиції”, що сформувалися у 80- 90-х роках XX ст. Вона виступає проти неокейнсіанства з його рецептами широкого державного втручання в економічні процеси; центр […]...
4. Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації. С. п. сформувалось у колишньому СРСР в 70-ті роки на основі колгоспного права. Предметом правового регулювання була тоді господарська діяльність як колгоспів, так і радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, […]...
5. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
6. Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики і економіки має визначальний характер у суспільному житті. Глибинний базис політичних відносин детермінується економічними інтересами, економічним становищем держави, станів, груп, індивідів. У свою чергу політична діяльність не може не впливати […]...
7. Нова економічна філософія Білла Клінтона Тема 2. США ТА КАНАДА У 1945 Р. – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. § 7. США в 60-90-х роках XX ст. 3. Нова економічна філософія Білла Клінтона. У листопаді 1992 р. перемогу на виборах президента здобув політичний діяч “нової хвилі” – лідер демократів Білл Клінтон. за якого проголосували 43 % виборців. Йому протистояв республіканець Джордж […]...
8. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
9. Закупівля сільськогосподарської продукції Закупівля сільськогосподарської продукції – основна форма залучення державою товарної продукції сільськогосподарських виробників для її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, створення страхових і резервних фондів продовольства. З. с. п. в СРСР здійснювалася за державними оптовими цінами. У країнах з регульованою ринковою економікою основна маса сільськогосподарської продукції реалізується на підставі договорів між виробниками і […]...
10. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
11. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
12. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
13. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
14. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
15. Продрозкладка (продовольча розкладка) Продрозкладка (продовольча розкладка) – система державних заготівель сільськогосподарської продукції у 1919-1920 в Росії, що здійснювалась шляхом безоплатного вилучення надлишків такої продукції з селян у межах хибної економічної політики, спрямованої на обмеження товарно-грошових відносин і надмірну централізацію у торгівлі продуктами харчування (що супроводжувалось боротьбою з приватною торгівлею). З цією метою створювались продовольчі загони, які, вдаючись до […]...
16. Закупівельна ціна Закупівельна ціна – фіксована державою оплата вартості сільсько­господарської продукції, яку продають колгоспи, агроспілки, фермерські, селянські господарства, окремі виробники. Періодично переглядається органами виконавчої влади. Впровадження З. ц. передбачає створення необхідних умов для розширеного відтворення, вдосконалення і застосування нових технологій, стимулювання оплати праці, підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва. На ряд сільсько­господарських продуктів З. ц. диференціюються за зонами, де […]...
17. Економічна ефективність міжнародної спеціалізації та кооперування Економічна ефективність міжнародної спеціалізації та кооперування – співвідношення переваг від спільної діяльності виробників різних країн на договірній основі через створення окремих видів продукції, які є елементами остаточного виробу. Такі переваги полягають у підвищенні конкурентоспроможності кінцевої продукції, економії за рахунок вигіднішого співвідношення витрат на виробництво деталей і вузлів в одного з партнерів з кооперування, скороченні умовно […]...
18. Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
19. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
20. Економічна незалежність техніко-технологічна Економічна незалежність техніко-технологічна – наявність у господарстві країни значної частки передової техніки і технології, що формує технологічний спосіб виробництва, заснований на якісній машинній і автоматизованій праці та його постійне вдосконалення, внаслідок чого забезпечується дедалі повніша реалізація сутнісних сил людини у суспільному виробництві та конкурентоспроможність країни на світових ринках. Зворотним боком Е. н. т.-т. є загроза […]...
21. Нова техніка Нова техніка – техніка, яка забезпечує зниження сукупних витрат минулої і живої праці на одиницю продукції, а отже, зростання суспільної продуктивності праці. Розрізняють: 1) принципово Н. т. і таку, що не має аналогів на національному і світовому рівнях; 2) Н. т. і таку, яка відповідає вимогам сучасного рівня розвитку науково-технічного прогресу, але має аналоги у […]...
22. Політика зайнятості Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) […]...
23. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
24. Економічна роль держави Економічна роль держави – виконувані державою основні економічні функції в їх взаємозв’язку з метою забезпечення розвитку економічної системи, її розширеного відтворення і передусім сукупного капіталу. Важливими економічними функціями держави на нижчій стадії розвитку капіталізму (початок XVI – кінець XIX ст.) стають збереження приватної капіталістичної власності і конкуренції, обмеження іноземного впливу на місцеву промисловість, утримання пошти, […]...
25. Аграрне право Аграрне право – комплексна галузь системи права, яка регулює аграрні відносини у сфері виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських, інших підприємств та організацій усіх форм власності, селянських (фермерських) господарств, особистих підсобних господарств, підсобних господарств промислових підприємств, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і реалізацією сільськогосподарської продукції. Предметом правового регулювання є комплекс організаційно узгоджених між собою відносин (земельних, майнових, організаційно-господарських, кооперативних […]...
26. Економічна (валютно-фінансова) незалежність Економічна (валютно-фінансова) незалежність – незалежність держави від інших держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій щодо забезпечення народного господарства необхідними валютно-фінансовими ресурсами і недопущення надмірного зовнішнього боргу, відпливу національного капіталу, а також значних фінансових диспропорцій, що загрожують нестабільністю валютно-фінансовій сфері, підривом інвестиційного клімату. В 90-х XX – на початку XXI ст. Е.(в.-ф.) н. України була значно послаблена […]...
27. Транспортна політика Транспортна політика – комплекс заходів державного регулювання транспортної системи країни з метою повного забезпечення інших галузей народного господарства та населення перевезеннями та інтеграції цієї системи у європейську та світову транспортні системи з урахуванням екологічної складової. Такими заходами є оновлення та модернізація основних фондів, запровадження ресурсоощадних технологій, структурна політика, створення нових вітчизняних транспортних засобів (літаків, поїздів, […]...
28. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
29. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
30. Порядок реалізації продукції селянського (фермерського) господарства Порядок реалізації продукції селянського (фермерського) господарства – порядок, визначений Законом України “Про селянське (фермерське) господарство” в редакції від 22.VI.1993. Згідно із цим законом (ст. 22) селянське (фермерське) господарство має право самостійно розпоряджатися виробленою продукцією. Воно може на добровільних засадах укладати з підприємствами, установами і організаціями, які здійснюють заготівлю і переробку сільськогосподарської продукції, договори (контракти) на […]...
31. Економічна безпека підприємництва Економічна безпека підприємництва – 1) стан нормальної і рентабельної діяльності підприємств різних видів та комплекс умов і заходів, що забезпечують її; 2) незалежність суб’єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції підприємств-монополістів, непередбачуваних договорами дій підприємств – постачальників і торговельних організацій, від нераціональної економічної і правової політики держави та інших чинників, яка дає змогу привласнювати більшу частину […]...
32. Борг внутрішній Борг внутрішній – борг, що утворився в межах національних господарств внаслідок взаємної заборгованості основних економічних суб’єктів країни – держави, підприємств (фірм, компаній) та домогосподарств. Основною причиною його утворення є нераціональна соціально-економічна політика, а в Україні – ще й політика кланово-номенклатурної приватизації та хибної внутрішньої та зовнішньої політики держави. Найважливішими складовими цього боргу є: 1) державний […]...
33. Диспропорції економічні Диспропорції економічні – порушення пропорцій в розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів /виробництво предметів споживання і виробництво засобів виробництва/, макроекономічних параметрів /фонд споживання і фонд нагромадження/, фаз відтворення тощо. Д. е. виникають внаслідок неправильної економічної політики держави, порушень у функціонуванні господарського механізму, природних і технологічних аномалій. Д. е. суттєво знижують економічну ефективність народного господарства, […]...
34. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
35. Економічна програма Економічна програма – план реалізації економічної політики за допомогою комплексу заходів у різних сферах економічної діяльності. Для реалізації принципово нової економічної політики в Україні (зокрема, для побудови народної економіки) необхідні: 1. Докорінна перебудова відносин економічної власності шляхом народного роздержавлення і деприватизації з метою перетворення близько 18 млн. акціонерів у реальних власників. 2. Створення стабільних та […]...
36. Свобода держави економічна Свобода держави економічна – здатність держави ухвалювати науково обгрунтовані господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати економічні інтереси та цілі країни за умов регіоналізації та глобалізації економіки, узгоджуючи їх з інтересами народу, на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог наднаціонального законодавства. С. д. […]...
37. Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика? Економічну науку можна з певною часткою умовності поділити на позитивну науку (теоретичний розділ) і нормативну науку (прикладний розділ), яка містить рекомендації, принципи, установки, якими слід керуватися в практичній діяльності. Якщо позитивна наука базується лише на фактах і принципах (законах), то […]...
38. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
39. Цінова політика підприємства Цінова політика підприємства – комплекс економічно виважених заходів встановлення цін на товари і послуги та способи їх регулювання залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов з метою привласнення максимальних прибутків. Ц. п. п. залежить насамперед від типу та виду підприємств (великі, середні, дрібні, монополістичні, олігополістичні та ін.) та форм конкуренції з урахуванням зовнішніх факторів (наявність […]...
40. Дерегулювання Дерегулювання – скасування або скорочення державної регламентації підприємницької діяльності, передусім адміністративно-правового регулювання. З економічного боку Д. повинно бути спрямоване на те, щоб ціна регулювання не перевищила отримані від нього позитивні результати. Проте внаслідок консервативної політики у деяких розвинених країнах світу у 80-ті XX ст. відбувалось надмірне Д. Тому на початку 90-х у США з’явився новий […]...