Облік витрат основного виробництва



БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ VII.

ОБЛІК ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ

7.5. Облік витрат основного виробництва

Витрати та вихід продукції обліковують у натуральних та грошових вимірниках.

У цілому побудова обліку витрат має відповідати технологічному процесу виробництва і, в тому числі, організаційній структурі підприємства, тобто, процедура обліку формування витрат повинна максимально відображати ті процеси, які характерні для технології та організації

виробництва конкретного підприємства. Оскільки основних технологій та їх модифікацій виготовлення продукції безліч, то відповідно їм і конкретних технологій бухгалтерського обліку цих процесів також буде дуже багато. Але в цілому процес бухгалтерського обліку витрат виробництва можна поділити на шість етапів:

– облік формування елементів витрат за центрами первинного використання ресурсів виробництва і за ознаками (прямі, непрямі);

– облік розподілу та перерозподілу елементів витрат за напрямками, відповідно до особливостей елементів технології та організації виробництва;

– зведення

витрат за проміжними та кінцевими центрами витрат та формування собівартості продукції;

– облік та визначення сукупної собівартості продукції, що випустило підприємство;

– облік собівартості окремих видів продукції;

– облік собівартості одиниць виміру окремих видів продукції.

Кожен з цих етапів бухгалтерського обліку елементів витрат розподіляється на підетапи та операції. Наприклад, етап розподілу та перерозподілу витрат можна поділити на наступні підетапи:

– підсумовування та розподіл витрат на підготовку виробництва;

– облік витрат майбутніх періодів згідно з діючим законодавством;

– підсумовування та розподіл витрат допоміжних виробництв на відповідні центри витрат;

– підсумовування та розподіл витрат на утримання машин і устаткування;

– на управління (на різних рівнях).

За місцем відповідальності (місцем виникнення витрат) витрати на виробництво групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на: основне, допоміжне (підсобне).

До основного виробництва належать виробництва, цехи, дільниці, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт із ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії (парою, холодом), тарою, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, паросилове господарство, компресорні, тарні, транспортні та інші підрозділи. Витрати допоміжного виробництва – це непрямі витрати, які підлягають розподілу за об’єктами обліку витрат.

Базу розподілу непрямих витрат обирають у залежності від виду витрат, що підлягають розподілу. Поширеними є наступні бази розподілу:

– прямі витрати;

– пряма заробітна плата;

– машино-години роботи (найчастіше застосовується у будівництві);

– години праці працівників;

– прямі матеріальні витрати;

– кількість продукції;

– прямі витрати за вирахуванням кормів та насіння (у сільському господарстві).

Можливі бази розподілу непрямих витрат наведені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2.

Можливі бази розподілу непрямих витрат

Витрати обслуговуючих підрозділів

База розподілу

Заробітна плата управлінського персоналу

1. обсяг продаж

Служба збуту

1. обсяг продаж

Витрати на утримання будинків

1. займана площа

Відділ кадрів

1. чисельність персоналу

Енергія

1. кількість спожитої електроенергії;

2. потужність машин і обладнання;

3. години обслуговування (нормативні чи фактичні);

4. займана площа

Служби контролю якості

1. кількість одиниць контролю;

2. чисельність працівників;

3. вартість випущеної продукції

Служба охорони праці

1. кількість працівників;

2. заробітна плата працівників;

3. кількість одиниць обладнання.

Обслуговування машин і обладнання

1. кількість одиниць машин і обладнання;

2. години обслуговування (нормативні чи фактичні);

3. вартість устаткування;

4. витрати праці на обслуговування устаткування (нормативні чи фактичні)

Склади матеріалів

1. вартість відпущених матеріалів;

2. кількість одиниць відпущених матеріалів;

3. кількість вимог-накладних;

4. вага відпущених матеріалів

У таблиці наведено не всі можливі бази розподілу непрямих витрат. Вибір бази розподілу обирає само підприємство з урахуванням поставленої мети та трудомісткості розподілу.

Застосовуються наступні методи розподілу непрямих витрат:

– прямого розподілу;

– послідовного розподілу;

– одночасного розподілу.

Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями), груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.

Побудова обліку витрат виробництва здійснюється на рахунку № 23 “Виробництво”. Аналітичний облік за рахунком 23 ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції (робіт, послуг), що виробляється, за переділами (етапами) технологічного процесу, за замовними об’єктами тощо. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами відповідальності.

За дебетом рахунка 23 “Виробництво” відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом – суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90).

Блок-схема обліку витрат виробництва у загальному вигляді представлена на рис. 7.3.

Облік витрат основного виробництва

Рис. 7.3. Блок-схема обліку витрат виробництва

Основні бухгалтерські проводки з обліку господарських операцій на рахунку 23 “Виробництво” наведено в табл. 7.3.

Облік витрат допоміжних виробництв здійснюється на окремих субрахунках рахунка 23 “Виробництво”. Розподіл витрат за об’єктами калькуляції здійснюють пропорційно обраній базі розподілу.

Витрати допоміжних виробництв групують за наступними статтями:

1) матеріали;

2) паливо і енергія на технічні цілі;

3) основна заробітна плата;

4) додаткова заробітна плата;

5) відрахування на соціальне страхування;

6) витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

7) загально-виробничі (цехові) витрати.

Таблиця 7.3.

Основні бухгалтерські проводки з обліку господарських операцій на рахунку 23 “Виробництво “

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Нарахований знос за основними засобами

23

831

1000,00

831

131

1000,00

Списано матеріали на виробництво

23

80

2000,00

80

20

2000,00

Списано малоцінні та швидкозношувані предмети строком служби до 1 року

23

802

300,00

802

22

300,00

Списано знос інших необоротних матеріальних активів

23

832

200,00

832

132

200,00

Списання непрямих загально-виробничих витрат

23

91

400,00

Списання технологічного браку

23

24

50,00

Списання витрат майбутніх періодів

23

39

60,00

Вартість робіт послуг виконаних сторонніми організаціями

23

809

100,00

809

631

100,00

Одночасно відображається ПДВ (податковий кредит)

641

631

20,00

Віднесення на витрати платежів в бюджет, що включаються до собівартості

23

84

17,00

84

641

17,00

Нарахування заробітної плати

23

81х

200,00

81х

661

200,00

Віднесення на витрати нарахувань на заробітну плату до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (сума умовна)

23

82х

74,00

82х

65х

74,00

Списання на собівартість витрат підзвітних осіб

23

84

30,00

84

372

30,00

Оприбуткування надлишків незавершеного виробництва

23

719

20,00

719

793

20,00

Створення резерву виплат за відпустки, вислугу років

23

8хх

100,00

8хх

471

100,00

Оприбуткування виробленої готової продукції

26

23

Оприбуткування браку основного виробництва

24

23

Витрати на пусконалагоджувальні роботи та освоєння виробництва

39

23

Передача послуг основного виробництва стороннім організаціям

903

23

Передача послуг невиробничій сфері1

949

23

1 Раніше відображені за такими послугам валові витрати сторнуються.

Витрати по обслуговуючим виробництвам та господарствам також враховують на окремому субрахунку рахунка № 23 “Обслуговуючі виробництва і господарства”. Ресурсом цих витрат є виручка цих виробництв та прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.

Бухгалтерські проводки за цими рахунками аналогічні проводкам за рахунком 23.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Життєвий цикл голонасінних.
Ви зараз читаєте: Облік витрат основного виробництва