Облік загально-виробничих, адміністративних витрат та витрат на збут



БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ VII.

ОБЛІК ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ

7.6. Облік загально-виробничих, адміністративних витрат

Та витрат на збут

Витрати на управління та обслуговування переважно є постійними витратами. Застосування конкретного рахунку для обліку таких витрат залежить від їх змісту. Так, загально-виробничі витрати обліковують на рахунку 91. До них відносять: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями

тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загально-виробничого призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду необоротних активів загально-виробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого персоналу;
витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища; інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Розподіл таких витрат залежить від того є вони постійними чи змінними. Перелік і склад змінних і постійних витрат установлюється підприємством самостійно. Змінні витрати розподіляються відповідно до прийнятої бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні витрати розподіляються з використанням прийнятої бази розподілу при нормальній потужності. Під нормальною потужністю розуміють очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Нерозподілені постійні загально-виробничі витрати списуються на собівартість реалізованої продукції у періоді їх виникнення.

Наприклад, нормальний обсяг діяльності за звітний період 100000 грн., загально-виробничі постійні витрати за нормальною потужністю – 20000 грн. Фактичні обсяги виробництва за звітний період склали 80000 грн. На собівартість має бути віднесено 16 000 грн. (80 000 : :100 000 ∙ 20 000), а 4000 грн. необхідно віднести у звітному періоді на собівартість реалізованої продукції.

База розподілу загально-виробничих витрат може бути різною. Так, вони можуть розподілятись на продукцію: пропорційно сумі заробітної плати та витрат на експлуатацію і утримання машин і обладнання; пропорційно основним витратам за вирахуванням вартості сировини, матеріалів та напівфабрикатів; пропорційно годинам праці; пропорційно прямим витратам; пропорційно обсягу діяльності. У хімічній промисловості вони розподіляються пропорційно до суми основних витрат, включаючи і матеріальні. У видобувній промисловості

– пропорційно видобутку, а якщо видобуток йде різними способами, то пропорційно до витрат основного виробництва. В окремих галузях застосовуються й інші методики розподілу загально-виробничих витрат.

Загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства відображаються на рахунку 92 “Адміністративні витрати”. Ці витрати не включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), а відносяться до витрат періоду і списуються на фінансові результати у періоді їх виникнення. За дебетом рахунку відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов’язкових платежів). Зокрема до загальногосподарських витрат належать також витрати із реєстрації та перереєстрації підприємств в органах державного управління, а також оплата вартості ліцензій та інших державних дозволів для ведення господарської діяльності.

Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.

Облік витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 “Витрати на збут”. Як і загальногосподарські витрати, витрати на збут є витратами періоду. За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом – списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Зокрема до витрат на збут належать витрати пакувальних матеріалів, із транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Основна властивість пропорції.
Ви зараз читаєте: Облік загально-виробничих, адміністративних витрат та витрат на збут