Головна ⇒ 📌Бухгалтерський облік ⇒ Облік загально-виробничих витрат

Облік загально-виробничих витрат

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК

Розділ 6.

Облік витрат виробництва і калькулювання собівартості продукції

6.5. Облік загально-виробничих витрат

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” визначено, що до складу загально-виробничих витрат включаються:

– витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових

відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

– амортизація основних засобів загально-виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– амортизація нематеріальних активів загально-виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально-виробничого призначення;

– витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації

виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

– витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

– витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально-виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

– витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

– інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 “Загально-виробничі витрати”. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

За дебетом рахунку 91 “Загально-виробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Типову кореспонденцію рахунків по обліку загально-виробничих витрат наведено у табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Типові бухгалтерські проводки по обліку загально-виробничих

Витрат

№ П/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Нараховано амортизацію по основних засобах і нематеріальних активах загально-виробничого призначення	91 “Загально-виробничі витрати”	13 “Знос (амортизація) необоротних активів”
2.	Віднесено виробничі запаси на загально-виробничі витрати	91 “Загально-виробничі витрати”	20 “Виробничі запаси”
3.	Списані згідно акту малоцінні та швидкозношувані предмети загально-виробничого призначення	91 “Загально-виробничі витрати”	22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
4.	Оплачені загально-виробничі витрати із каси підприємства	91 “Загально-виробничі витрати”	30 “Каса”
5.	Оплачені загально-виробничі витрати із розрахункового рахунку підприємства	91 “Загально-виробничі витрати”	31 “Рахунки в банках”
6.	Списано витрати по відрядженню на загально-виробничі витрати	91 “Загально-виробничі витрати”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
7.	Віднесено частину витрат майбутніх періодів на загально-виробничі витрати	91 “Загально-виробничі витрати”	39 “Витрати Майбутніх Періодів”
8.	Проведено нарахування на заробітну плату до фонду забезпечення виплати відпусток	91 “Загально-виробничі витрати”	471 “Забезпечення виплат відпусток”
9.	Віднесено вартість робіт і послуг підрядників на загально-виробничі витрати	91 “Загально-виробничі витрати”	63 “Розрахунки з постачальниками та Підрядниками”
10.	Проведено нарахування на заробітну плату до фондів соціального спрямування	91 “Загально-виробничі витрати”	65 “Розрахунки за страхуванням”
11.	Нараховано заробітну плату працівникам загально-виробничого призначення	91 “Загально-виробничі витрати”	66 “Розрахунки за виплатами працівникам”
12.	Віднесено на загально-виробничі витрати вартість робіт і послуг, виконаних дочірніми підприємствами	91 “Загально-виробничі витрати”	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
13.	Віднесено на загально-виробничі витрати суми витрат за елементами (за умови використання рахунків 8 класу)	91 “Загально-виробничі витрати”	80 “Матеріальні витрати” 81 “Витрати на оплату праці” 82 “Відрахування на соціальні заходи” 83 “Амортизація” 84 “Інші операційні витрати”
14.	Списано загально-виробничі витрати на: А) виробництво	23 “Виробництво”	91 “Загально-виробничі Витрати”
Б) собівартість реалізованої продукції	90 “Собівартість реалізації”	91 “Загально-виробничі витрати”

Загально-виробничі витрати поділяються на змінні і постійні.

До змінних загально-виробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загально-виробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загально-виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загально-виробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загально-виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загально-виробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загально-виробничих витрат установлюються підприємством.

Приклади розподілу загально-виробничих витрат наведено у табл. 6.2.

Бухгалтерськими документами, які є підставою для віднесення витрат до загально-виробничих, виступають:

– по амортизації – “Розрахунок амортизації основних засобів”;

– по виробничих запасах – “Лімітно-забірна картка” (див. зразок 2.8.), “Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів”(див. зразок 2.7.);

– по малоцінних та швидкозношуваних предметах – “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів” (див. зразок 2.15.);

– грошових коштів – “Видатковий касовий ордер” (див. зразок З. З.), виписка банку (див. зразок 3.18.);

– витрат на відрядження – “Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт” (див. зразок 11.3.);

– робіт і послуг підрядників – “Рахунок-фактура (див. зразок 2.2.)”, “Акт приймання виконаних підрядних робіт”;

– заробітної плати – “Табель обліку використання робочого часу” (див. зразок 5.1.), а також, складена на його підставі “Розрахунково-платіжна відомість”.

Щомісячне списання загально-виробничих витрат оформляється за допомогою розрахунку (довідки), складеного працівником бухгалтерії.

Узагальнення обліку загально-виробничих витрат здійснюється при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №5, а при спрощеній формі обліку – у розділі II Відомості 5-М (див. дод. А 5).