Облік заставних операцій



БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ IX.

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЦІННИХ ПАПЕРІВ І РОЗРАХУНКОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

9.7. Облік заставних операцій

Застава виникає в силу договору чи закону. Відносини, пов’язані з заставою майна, регулюються Законами України “Про заставу” від 02.10.92 № 2654-ХІІ, “Про іпотеку” від 05.06.03 № 898-ІV, “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.03 № 1255-ІV, Цивільним кодексом України і договором, складеним згідно з цими Законами.

Застава –

це спосіб забезпечення зобов’язань. Забезпечення зобов’язань може здійснюватись як за рахунок нерухомого майна (іпотека), так і рухомого. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекоотримувач має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання,

одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Заставою можуть забезпечуватись:

– одержані кредити;

– заборгованість, що випливає з договорів купівлі-продажу, оренди, поставки;

– тощо.

Предметом, застави можуть слугувати земля, нерухоме майно (іпотека1), транспортні засоби, товари в обігу і переробці, майнові права, цінні папери. Право застави виникає в момент підписання договору, а коли договір повинен бути нотаріально завірений, з моменту його завірення нотаріусом.

Одним із видів застави є заклад. Заклад – це застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі.

За рахунок закладеного майна заставоодержувач має право задовольняти свої вимоги в повному обсязі, включаючи відсотки, відшкодування збитків, пов’язаних з простроченням, неустойку, затрати з утримання закладеного майна. Ці затрати мають бути підтверджені документально. У разі недостатності вирученої від продажу предмета застави суми для відшкодування загального збитку, заставоодержувач має право одержати недостатню суму (якщо інше не передбачене умовами договору).

Іпотечний заставоодержувач має право з письмової згоди заставника передавати предмети застави в оренду. Також заставоодержувач, за згодою заставника, може продавати закладене майно, за умови переходу до нового заставника боргу, забезпеченого заставою. При цьому складається новий договір застави і проводяться зміни на позабалансових рахунках всіх трьох сторін угоди.

При заставі товарів в обігу чи в переробці реалізовані заставником товари перестають бути предметом застави, а знову одержані товари, передбачені договором застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. При цьому ніяких записів за рахунком 05 ”Гарантії та забезпечення надані” не робиться.

Якщо закладене майно перебуває у власності заставника, то він в обов’язковому порядку повинен його застрахувати на повну заставну вартість.

Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (ст. 32) виключена можливість одержання прибутку від операцій з реалізації майнових цінностей, нематеріальних активів, цінних паперів, переданих у заставу: Якщо при реалізації предмету застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставоодержувача, різниця повертається заставнику.

Перевищення грошової суми, отриманої обтяжувачем за відповідним правом грошової вимоги, над розміром забезпеченої обтяженням вимоги протягом зазначених п’яти днів підлягає переказу іншим обтяжувачам згідно з їх пріоритетом у рахунок задоволення їх забезпечених обтяженням вимог, а в разі відсутності таких – боржнику.

Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.03 № 255-ІV передбачена процедура внесення предмета застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Якщо одне й те саме майно було заставлене кільком юридичним чи фізичним особам, то пріоритет на право відшкодування у судовому порядку має той заставоотримувач, який зареєстрував свою заставу чи зареєстрував першим.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 № 830 “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна” за внесення запису до Державного реєстру, внесення змін до запису, отримання витягів з Державного реєстру справляється плата у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Плата не справляється в разі якщо відповідний запис вноситься до Державного реєстру за заявою уповноваженого органу, а також у разі надання витягів на його запит. Реєстрація відомостей про припинення обтяження та забезпечення доступу до даних Державного реєстру здійснюється безоплатно.

Згідно з Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” державній реєстрації підлягає також звернення стягнення на предмет обтяження (застави рухомого майна).

Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 № 2181-III визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Проте, згідно із Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, податкова застава (обтяження) має бути зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень протягом п’яти робочих днів і не має пріоритету перед раніше зареєстрованими обтяженнями.

Право податкової застави виникає у разі:

– неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації – з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов’язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

– несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,

– з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

– несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, – з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

З урахуванням положень закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу.

Законом встановлено перелік операцій із майном у податковій заставі, які підприємство може здійснювати лише за узгодженням з податковим органом.

Заставлене майно може також бути реалізоване з ініціативи податкового органу для покриття податкового боргу.

Активи платника податків звільняються з податкової застави звичайно з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов’язання, а в разі виникнення права податкової застави у зв’язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації – з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом.

Серед інших випадків, які стосуються підприємств, підставами для припинення податкової застави є: визнання податкового боргу безнадійним; закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу; отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством; прийняття рішення про арешт активів платника податків – на строк дії такого арешту та інших причин визначених законом.

Згідно з Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 № 2181 – III, якщо платник податку відчужив без попередньої згоди податкового органу майно у податковій заставі, якщо така згода є обов’язковою, то він додатково сплачує штраф у розмірі такого відчуження, визначеного за звичайними цінами.

Заставник веде облік засобів, переданих в заставу в Книзі записів застави, яка служить реєстром аналітичного обліку. Синтетичний облік закладеного майна здійснюється на позабалансовому рахунку 05 “Гарантії та забезпечення надані” на якому може бути виділений субрахунок “Заставлене майно”. Заставоодержувач одержане в заставу майно враховує на позабалансовому рахунку 06 “Гарантії та забезпечення отримані”.

Такий порядок обліку пов’язаний з тим, що передане у заставу майно не переходить у власність заставоодержувача, а враховується на балансі заставника. Списання з балансу здійснюється при невиконанні зобов’язань за договором застави. Продаж заставленого майна провадиться на аукціоні за рішенням суду (Господарського, третейського, народного, або без рішення суду, якщо договір застави завірений нотаріально).

__________________________________

1 У Стародавній Греції іпотекою називали стовп з написом, що земельна ділянка, на межі якої він установлений, є забезпеченням позики.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Прислівники окремо.
Ви зараз читаєте: Облік заставних операцій