ОБНІЖЖЯ



ОБНІЖЖЯ – бджоли всіх порід (грузинські, країнські, середньоросійські, італійські) за один виліт збирають і приносять у вулик як однотонні (монофлорні) О., так і різнобарвні (змішані). У кожної породи бджіл це співвідношення різне. Найбільшу кількість змішаних О. приносять бджоли грузинської популяції, майже втроє менше – італійські бджоли, потім країнські, у середньоросійських бджіл спостерігається найменша кількість суміші.

Колір О. і свіжої перги залежить від кольору пилку, що є різноманітним на різних рослинах.

Збираючи пилок,

бджоли додають до нього невелику кількість нектару або меду, формують його в кошичках задніх ніжок у вигляді невеликих сплюснених кульок. Бджоли скидають О. в чарунки, у яких уже виводилися робочі бджоли. Молоді бджоли добре втрамбовують його, а зверху заливають медом. У результаті молочнокислого шумування, що відбувається під дією бактерій, які знаходяться у пилку, вміст чарунки ніби консервується.

Бджоли сірої гірської кавказької, італійської й країнської порід О. збирають із рослин переважно рожево-фіолетового спектра забарвлення й у меншому процентному співвідношенні з тих, віночок яких блідих тонів. Але

й тут помітне істотне розходження щодо забарвлення віночків. Так, середньоросійська порода бджіл приблизно однаково ставиться і до блідозабарвлених (гречка, гірчиця тощо), і до яскравих (волошка, кульбаба, червона конюшина тощо) квіток. Грузинські й італійські бджоли віддають перевагу квіткам з яскравим забарвленням. Якщо бджоли середньоросійської породи за один виліт відвідують квітки, віночки яких світліших тонів, то південні породи бджіл – більш темнозабарвлені. Це пояснюється тим, що грузинські й італійські бджоли формувалися в умовах тривалого, сильного й рівного узятку, який забезпечується різноманітними квітучими рослинами різним, здебільшого яскравим забарвленням. Тому в південних бджіл спостерігається із вгасанням старих рефлексів (відвідати якнайбільше квіток з яскравозабарвленими віночками) вироблення нових (взяти пилок із квіток із блідозабарвленими віночками). Бджоли південних порід воліють збирати пилок із червоної конюшини, середньоросійські – ні.

Консервативність у колірному виборі забарвлення віночка середньоросійської породи пояснюється тим, що порода формувалася в умовах коротшого періоду узятку, звуженої його поліфлорності й менш яскравого забарвлення віночків основних медоносів. Якщо, наприклад, сіра гірська кавказька бджола воліє збирати пилок із червоної конюшини, то середньоросійська – з липи, сильного медоноса її основного місця перебування. Тому стає зрозумілою схильність південних порід бджіл формувати змішані О., а середньоросійських – прості.

За кольором О. можна легко, не покидаючи пасіки, визначити, з якої рослини бджола збирає пилок і куди вона літає за узятком. Нижче наводиться колір О. найпоширеніших рослин: білий – волошка польова (синя), сіро-білий – малина, шипшина, черемшина, ясно-сірий – яблуня, подорожник, огірки, жовтий – верба, соняшник, жимолость, ясно-жовтий – мати-й-мачуха, гірчиця, золотаво-жовтий – буркун білий, брудно-жовтий – гречка, суріпиця, зніт, дягель, яскраво-жовтогарячий – кульбаба, коричневий – конюшина повзуча, конюшина шведська, волошка лугова, темно-коричневий – конюшина лугова, клен звичайний, блідо-зелений – липа, блідо-кремовий, маслиново-зелений – вишня, зеленувато-жовтий – горобина, темно-фіолетовий – синець, фацелія.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Біотичний чинник середовища.
Ви зараз читаєте: ОБНІЖЖЯ