Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення
Обставина. Види обставин за значенням
Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін.
За значенням обставини поділяються на такі основні види:
1) Обставини місця, що вказують на місце дії і відповідають на питання де? куди? звідки? …Вітер віє З поля на долину, над водою гне з вербою червону калину(Т. Шевченко);
2) Обставини часу, що вказують на час дії і відповідають на питання коли? як довгої з якого часу? до якого часу? Через півхвилини в кабінеті нікого не було (М. Хвильовий). На десятий день… пізно Ввечері приїхав пан Чарнецький (Я. Качура);
3) Обставини способу дії, що вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом? Тускло горить лампада перед образом Марії (М. Хвильовий). Санька Знехотя, Сердито й Помалу лізе знову на лежанку (В. Винниченко);
4) Обставини міри й ступеня, що характеризують дію, стан
5) Обставини мети, що вказують на мету дії і відповідають на питання нащо? для чого? з якою метою? Івась побіг Збирати Овечат до гурту. Овечата ледве сновигали по траві, Шукаючи тіні (Панас Мирний);
6) Обставини умови, що означають явище, стан, при наявності якого може відбуватися дія, і відповідають на питання за якої умови? Весело проходить свято При щасті, при достатках … (Панас Мирний). Без вітру не родить житО (М. Сом);
7) Обставини причини, що вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Ревнув З лютості і з болю Бурунда і лівою рукою стис Максима за груди (І. Франко). Дерева… всі хочуть Од страху до землі прилипнути (В. Винниченко);
8) Обставини допусту, що вказують на умову, всупереч якій дія відбувається. …Не всі ж тонуть у морі цього лихоліття. Спритніші, Всупереч усім ударам, Тримаються на поверхні життя. Люди, Незважаючи на кризу і підвищені ціни, Розкуповували квитки за два тижні вперед (із тв. І. Вільде).
Обставини виражаються:
А) прислівниками. Позаду ледве ноги волік Василь. Задумана голова його Важко схилилася на груди (Панас Мирний);
Б) іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками чи без них). Дніпра Узбережжям біліє пісок (І. Франко). Я дивився на діда Платона і З насолодою слухав кожне його слово (О. Довженко);
В) дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами. Колодуб примовк, Замислившись (О. Довженко). Васько зручніше став і наготовився знов, Піднявши руку з кийком догори (В. Винниченко);
Г) фразеологічними зворотами. Брати з сестрою схожі Як дві каплі води. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і Кутках_ (Л. Глібов).






Шкідливі бактерії.
Related posts:
- Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення. Означення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? […]...
- Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...
- Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]...
- ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ 114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення? 1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. […]...
- Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”. Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]...
- Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін. Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою […]...
- Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...
- Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]...
- Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...
- Обставина – Просте речення Словосполучення Просте речення Обставина Обставина – другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? за якої умови? чому? та ін. Обставини виражаються: – обставини способу дії, що вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом? – […]...
- Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ). Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше: – іменником: […]...
- Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...
- Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...
- Другорядні члени речення. Додаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени речення. Додаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]...
- Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...
- Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
- СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...
- Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні РОЗДІЛ 3. РЕЧЕННЯ § 9. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні 93. Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитання. Вони служать для зв’язку слів у реченні. Пояснення Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом речення. Пригадайте! Підмет відповідає […]...
- Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...
- Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени речення. Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) […]...