Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Обставина. Види обставин за значенням

Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін.

За значенням обставини поділяються на такі основні види:

1) Обставини місця, що вказують на місце дії і відповідають на питання де? куди? звідки? …Вітер віє З поля на долину, над водою гне з вербою червону калину(Т. Шевченко);

Обставини часу, що вказують на час дії і відповідають на питання коли? як довгої з якого часу? до якого часу? Через півхвилини в кабінеті нікого не було (М. Хвильовий). На десятий день… пізно Ввечері приїхав пан Чарнецький (Я. Качура);

3) Обставини способу дії, що вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом? Тускло горить лампада перед образом Марії (М. Хвильовий). Санька Знехотя, Сердито й Помалу лізе знову на лежанку (В. Винниченко);

4) Обставини міри й ступеня, що характеризують дію, стан чи ознаку за ступенем чи мірою їх вияву і відповідають на питання якою мірою?

як багато? Кожний рівчак чи ямку сповнювала По вінця вода (О. Донченко). Сутінки вже Зовсім посиніли (В. Винниченко);

5) Обставини мети, що вказують на мету дії і відповідають на питання нащо? для чого? з якою метою? Івась побіг Збирати Овечат до гурту. Овечата ледве сновигали по траві, Шукаючи тіні (Панас Мирний);

6) Обставини умови, що означають явище, стан, при наявності якого може відбуватися дія, і відповідають на питання за якої умови? Весело проходить свято При щасті, при достатках … (Панас Мирний). Без вітру не родить житО (М. Сом);

7) Обставини причини, що вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Ревнув З лютості і з болю Бурунда і лівою рукою стис Максима за груди (І. Франко). Дерева… всі хочуть Од страху до землі прилипнути (В. Винниченко);

8) Обставини допусту, що вказують на умову, всупереч якій дія відбувається. …Не всі ж тонуть у морі цього лихоліття. Спритніші, Всупереч усім ударам, Тримаються на поверхні життя. Люди, Незважаючи на кризу і підвищені ціни, Розкуповували квитки за два тижні вперед (із тв. І. Вільде).

Обставини виражаються:

А) прислівниками. Позаду ледве ноги волік Василь. Задумана голова його Важко схилилася на груди (Панас Мирний);

Б) іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками чи без них). Дніпра Узбережжям біліє пісок (І. Франко). Я дивився на діда Платона і З насолодою слухав кожне його слово (О. Довженко);

В) дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами. Колодуб примовк, Замислившись (О. Довженко). Васько зручніше став і наготовився знов, Піднявши руку з кийком догори (В. Винниченко);

Г) фразеологічними зворотами. Брати з сестрою схожі Як дві каплі води. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і Кутках_ (Л. Глібов).

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Шкідливі бактерії.

Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинами. Вони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомлення. Означення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скількох? скільком? […]...

Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку. Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]...

Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметниками. Мудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (М. Шумило). Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]...

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §12. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ 114. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення? 1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Наступає листопад (Я. […]...

Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”. Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]...

Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та ін. Ще зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (А. Малишко). Стояло, мов зачароване, передгроззя (М. Хвильовий). Я, ніби губка, наливався нездоровою […]...

Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1. Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]...

Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]...

Обставина – Просте речення Словосполучення Просте речення Обставина Обставина – другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? за якої умови? чому? та ін. Обставини виражаються: – обставини способу дії, що вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом? – […]...

Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...

Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ). Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше: – іменником: […]...

Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах). Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладки. Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]...

Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...

Другорядні члени речення. Додаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени речення. Додаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]...

Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема: Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...

Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...

Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні РОЗДІЛ 3. РЕЧЕННЯ § 9. Члени речення. Головні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні 93. Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитання. Вони служать для зв’язку слів у реченні. Пояснення Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом речення. Пригадайте! Підмет відповідає […]...

Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Просте речення (тип речення). 2. Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене. 3. Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка). 4. Другорядні члени речення (група підмета): […]...

Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10. Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 74. 1. Прочитай народну пісню в музичному супроводі. Правопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку. 2. Спиши речення і підкресли в ньому головні члени. Скільки в […]...

Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени речення. Кома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) […]...

Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками – Речення з відокремленими членами СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення з відокремленими членами Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками Відокремлюються комами обставини причини, умови, допусту, виражені сполученням іменників із прийменниками Незважаючи нА (завжди), Всупереч, наперекір, попри, у зв’язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причини, за браком, за наявністю, згідно з, за згодою, на випадок, відповідно до […]...

Відокремлені обставини – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені обставини Відокремлені обставини виділяються комами, якщо вони: – виражені дієприслівниковими зворотами: Аж коли дочитав і, одірвавши очі, озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко); – виражені поодинокими дієприкметниками, які не входять до складу присудка: Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв, похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). Не відокремлюються комами дієприслівникові звороти, якщо […]...

Завдання та вправи для самоконтролю – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Завдання та вправи для самоконтролю 1. Перепишіть речення, підкресліть означення, вкажіть, до якого слова вони відносяться, яким способом синтаксичного зв’язку пов’язуються з означуваним словом. Поділіть означення на узгоджені та неузгоджені. І. Благословенна тиша навкруги. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи у траві, бризнуть […]...

Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65) Тема. Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні члени речення. (Вправи 63-65). Мета. Формувати поняття про однорідні члени речення, вчити визначати основні члени, самостійно складати речення з однорідними членами; розвивати чуття слова. Обладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, індивідуальні картки, репродукції картин Марії Приймаченко. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Визначення […]...

Питання для самоконтролю – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Питання для самоконтролю 1. Що таке додаток? Які види додатків ви знаєте? 2. Назвіть способи вираження додатків. 3. Що називається означенням? Які види означень ви знаєте? 4. Що таке прикладка? 5. Як пишеться прикладка з означуваними словами? 6. Назвіть види обставин. Наведіть приклади. 7. […]...

Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 27 Тема. Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) Мета: систематизувати й узагальнити знання про головні й другорядні члени речення, формувати вміння визначати члени речення; з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь з теми “Словосполучення, речення”; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, удосконалювати […]...

Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Головні та другорядні однорідні члени речення 67. Прочитайте текст. Перекажіть. Жила колись дівчинка. Тато її був лісником. Мама допомагала йому в роботі. Проте почалася жорстока війна. Лісник пішов боронити рідний край. Мама з донькою замість нього доглядала ліс. Якось потрапили вони під холодний березневий дощ. Застудилася дівчинка й занедужала. Мама її […]...

Головні та другорядні однорідні члени речення Тема. Головні та другорядні однорідні члени речення. (Вправи 74-79). Мета. Продовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити визначати однорідні члени речення. Розвивати мовлення, вчити складати речення з однорідними членами. Виховувати повагу до народних традицій. Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної […]...

Другорядні члени речення ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 15 Другорядні члени речення 134 Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть у ньому назви другорядних членів речення. Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання. Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити. Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини. Д. […]...

Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]...

Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1. Вітер гне до землі молоденькі берези (Ю. Збанацький). 2. Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово). 3. Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене. 4. Не ускладнене. 5. Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]...

ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ДІАЛОГ Мета: закріплювати знання учнів про підмет, присудок як граматичну основу речення; розвивати вміння визначати в реченні його основу та встановлювати зв’язок між словами в реченні, знаходити у тексті речення, що відповідають схемі; здійснити перевірку діалогічного мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 53, с. 30) […]...

Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ § 13. Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні 132.1. Спишіть текст. Покажіть зв’язок між членами речення за зразком. Київ – найстаріше і найвідоміше українське місто. Воно побудоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках давні греки. Грецькі купці заїздили колись за товарами до української столиці (3 календаря). […]...

Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...

Однорідні члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні члени речення Однорідними називаються такі члени речення, які з’єднуються між собою сурядним зв’язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. Однорідні члени речення з’єднуються один з одним: 1) Сурядними сполучниками […]...

Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні Тема. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні. (Вправи 63-68). Мета. Повторити поняття “члени речення”, “головні члени”, “підмет” і “присудок”, “основа речення”, “другорядні члени”; закріплювати вміння встановлювати зв’язок між словами у реченні. Розвивати спостережливість, вміння аналізувати навчальний матеріал, встановлювати головне. Формувати вміння оцінювати результати роботи. Виховувати стриманість, почуття відповідальності. Обладнання: диск до підручника, […]...

Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435). Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслів. Розвивати навички виразного читання і грамотного письма. Заохочувати цікавість до української філософської думки. Обладнання: портрет […]...

Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...

Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками Тема. Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками. (Вправи 421-425). Мета. Узагальнити вивчене про прислівник, вчити визначати прислівники, що виконують роль однорідних членів речення, добирати однорідні члени речення, виражені прислівниками, будувати речення з однорідними членами речення, вираженими прислівниками. Розвивати уяву, образне мислення. Виховувати дбайливе ставлення до природи, вміння гармонійно входити у контакт із нею. Обладнання: зображення […]...

Ви зараз читаєте: Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

« САПРОПЕЛЬ

ОЛІГОФАГІЯ »

Related posts: