Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Обставина. Види обставин за значенням

Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін.

За значенням обставини поділяються на такі основні види:

1) Обставини місця, що вказують на місце дії і відповідають на питання де? куди? звідки? …Вітер віє З поля на долину, над водою гне з вербою червону калину(Т. Шевченко);

2) Обставини часу, що вказують на час дії і відповідають на питання коли? як довгої з якого часу? до якого часу? Через півхвилини в кабінеті нікого не було (М. Хвильовий). На десятий день… пізно Ввечері приїхав пан Чарнецький (Я. Качура);

3) Обставини способу дії, що вказують на спосіб дії чи ознаки і відповідають на питання як? яким способом? Тускло горить лампада перед образом Марії (М. Хвильовий). Санька Знехотя, Сердито й Помалу лізе знову на лежанку (В. Винниченко);

4) Обставини міри й ступеня, що характеризують дію, стан

чи ознаку за ступенем чи мірою їх вияву і відповідають на питання якою мірою? як багато? Кожний рівчак чи ямку сповнювала По вінця вода (О. Донченко). Сутінки вже Зовсім посиніли (В. Винниченко);

5) Обставини мети, що вказують на мету дії і відповідають на питання нащо? для чого? з якою метою? Івась побіг Збирати Овечат до гурту. Овечата ледве сновигали по траві, Шукаючи тіні (Панас Мирний);

6) Обставини умови, що означають явище, стан, при наявності якого може відбуватися дія, і відповідають на питання за якої умови? Весело проходить свято При щасті, при достатках … (Панас Мирний). Без вітру не родить житО (М. Сом);

7) Обставини причини, що вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? Ревнув З лютості і з болю Бурунда і лівою рукою стис Максима за груди (І. Франко). Дерева… всі хочуть Од страху до землі прилипнути (В. Винниченко);

8) Обставини допусту, що вказують на умову, всупереч якій дія відбувається. …Не всі ж тонуть у морі цього лихоліття. Спритніші, Всупереч усім ударам, Тримаються на поверхні життя. Люди, Незважаючи на кризу і підвищені ціни, Розкуповували квитки за два тижні вперед (із тв. І. Вільде).

Обставини виражаються:

А) прислівниками. Позаду ледве ноги волік Василь. Задумана голова його Важко схилилася на груди (Панас Мирний);

Б) іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками чи без них). Дніпра Узбережжям біліє пісок (І. Франко). Я дивився на діда Платона і З насолодою слухав кожне його слово (О. Довженко);

В) дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами. Колодуб примовк, Замислившись (О. Довженко). Васько зручніше став і наготовився знов, Піднявши руку з кийком догори (В. Винниченко);

Г) фразеологічними зворотами. Брати з сестрою схожі Як дві каплі води. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і Кутках_ (Л. Глібов).