ОБВАЛУВАННЯ

Related posts:

1. ПОЛЬДЕРИ Екологія – охорона природи ПОЛЬДЕРИ – приморські ділянки с.-г. угідь, що захищені дамбами. Звичайно створюються шляхом спорудження дамб на мілководді з подальшим відкачуванням морської води та осушенням морського дна....
2. ЧЕК (У МЕЛІОРАЦІЇ) Екологія – охорона природи ЧЕК (У МЕЛІОРАЦІЇ) – огороджена земляними валами, ретельно спланована ділянка поля, призначена для заливного вирощування рису, промивання засоленого грунту затопленням. Площа Ч. – 1-4 га, укрупненого Ч. – 12-16 га....
3. ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ – територія, що заливається водою внаслідок спорудження водосховища, взагалі техногенного підйому рівня води....
4. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
5. УДАР ЗВУКОВИЙ Екологія – охорона природи УДАР ЗВУКОВИЙ – ударна хвиля, що виникає в разі перевищення літаками звукової швидкості і з громоподібною силою досягає поверхні землі. Викликає реакцію стурбованості у живих організмів, руйнування деяких прир. і штучних об’єктів (снігові лавини, каменепади, руйнування шибок у вікнах будинків тощо)....
6. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
7. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....
8. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
9. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ – комплексна еколого-екон. діяльність, що полягає в науково обгрунтованому, плановому, ефективному використанні і споживанні прир. ресурсів для забезпечення екон. потреб разом з вимогами щодо їх охорони, відтворення, захисту навколишнього середовища з урахуванням можливих екологічно шкідливих наслідків експлуатації прир. багатств....
10. ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ – 1) привнесення або утвор. у середовищі звичайно не характерних для нього фіз., хім., інформ. чи біол. агентів; перевищення в досліджуваний період часу прир. середньо-багаторічного рівня (у межах його граничних коливань) конц. перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків; 2) збільшення конц. фіз., хім., інформ. та біол. […]...
11. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
12. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
13. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей. Е. п. п. е. включає оцінку довготривалого впливу підприємства на прир. ресурси, прир. умови, чинники подальшого розвитку госп-ва та умови проживання людей, як правило, на локальній ділянці місцевості....
14. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
15. ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
16. ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком....
17. ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
18. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
19. ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ (ГДВ), викид гігієнічно допустимий – об’єм (кількість) шкідливої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище за одиницю часу, перевищення якого спричинює виникнення негативних наслідків у довкіллі або загрожує здоров’ю людини....
20. КОРОЗІЯ Екологія – охорона природи КОРОЗІЯ – 1) будь-яке самовільне руйнування об’єктів під впливом хім. агентів або фіз.-хім. чинників зовн. середовища. Розрізняють хім., ел. – хім., атм., грунт., мор. та ін. види К.; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні мет. виробів і конструкцій під впливом хім. або ел.-хім. процесів; […]...
21. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
22. ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території. Напр., Є. р. лісів не перевищує 2 осіб на 1 га....
23. ОАЗИС Екологія – охорона природи ОАЗИС – територія в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності прир. або штучного зрошення (річковими, артезіанським чи грунт, водами) різко виділяється серед навколишнього простору розвитком рослинності. За умовами життя в них для людини більш комфортна, ніж навколишній простір, часто зона, зручна для землеробства, тому більш заселена....
24. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
25. РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
26. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
27. СПОРУДА РИБОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОЗАХИСНА – пристрій, який захищає рибу, особливо молодь, від потрапляння в головні водозабори каналів зрошення, насосних станцій, дамб тощо....
28. ДЕМОФОРА Екологія – охорона природи ДЕМОФОРА – поняття, що об’єднує показник заселеності території з показником “виробництво – споживання матер. благ” (у т. ч. і прир. ресурсів)....
29. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
30. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ В УКРАЇНІ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ В УКРАЇНІ – території, що становлять прир.-заповідний фонд (ПЗФ) України, до складу якого входять 16 прир. та 4 біосферні заповідники, 9 нац. прир. парків, 384 заказники, 2963 пам’ятки природи, 22 бот. сади, 12 зоопарків, 34 дендрологічні парки, 514 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодерж. […]...
31. СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр., може спричинити паводок). Див. також Аварія екологічна....
32. РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
33. ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків....
34. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
35. КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань певної території, що досягла в своєму прир. розвитку сталої рівноваги щодо клімат, умов....
36. САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи САМОУПРАВЛІННЯ – прир. самоорганізація взаємозв’язків усередині прир. системи, яка веде до її гомеостазу. Здійснюється згідно з об’єктивними законами, правилами, принципами....
37. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
38. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
39. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
40. ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Екологія – охорона природи ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА – будь-який прир., прир.-ант – роп. та соц. чинник, що помітно впливає на будь-які сторони виробничої і невиробничої діяльності людей....