Однопалатна парламентська система



Політологічний словник

Однопалатна парламентська система – один із двох видів сучасної (після 1996 р.) структури законодавчого органу держави (інші види парламентів, що функціонували впродовж XX ст., – дво-, три -, чотирипалатні). За даними Міжпарламентського союзу, в останній чверті XX ст. на планеті відбулося зростання кількості однопалатних парламентів. Відтак за останні десятиліття частка двопалатних парламентів зменшилася з 46 % (26 із 56) у 1976 р. до 34 % (28 із 83) – у 1986 р. і 33 % (59 із 178) – у 1996 р., а кількість однопалатних відповідно зросла.

Однопалатними стали, наприклад, парламенти в Новій Зеландії (1950), Данії (1953), Швеції (1969) та ін.

Питання визначення структури парламенту має певну складність. Так, у літературі Німецьку Федеральну раду (бундесрат) відносять зазвичай до других палат. Але Державну Раду Люксембургу і Національну Раду Словенії ряд дослідників не вважає за такі. Відповідно до німецької Конституції, парламент ФРН складається із однієї палати – Федерального парламенту (бундестагу), а бундесрат, який класифікують як другу палату парламенту, є органом представництва земель. Аналогічна ситуація – в Європейському Союзі. Проте в останньому

випадку відповідний орган – Раду міністрів – не зараховують до других палат. До однопалатних відносять Норвезький стортинг, який після виборів розділяється на дві підпалати.

Однопалатні парламенти функціонують у державах з різною кількістю населення: населення Україні становить близько 48 млн. чол., у Китаї, за офіційними даними, – понад 1 млрд. 300 млн. чол. Як правило, однопалатні парламенти функціонують в унітарних державах (наприклад, у Данії, Фінляндії, Ісландії, Ізраїлі, Португалії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві та ін.), проте є й федеративні держави, в яких законодавчий орган – однопалатний (Коморські Острови, Сент-Кітс і Невіс, Федеративні Штати Мікронезії, Об’єднані Арабські Емірати). Формуються на основі прямих виборів. За кількістю членів однопалатні парламенти різняться: парламент Китаю є найбільшим (3000 осіб), парламент Ліхтенштейну – найменшим (15 осіб).

Правила роботи однопалатного парламенту обумовлюються, як правило, цілим рядом документів. Так, у Португалії діяльність парламенту – Асамблеї республіки – регламентується Конституцією, Органічним законом про Асамблею Республіки, Регламентом Асамблеї Республіки, законом про статус депутата. В Україні порядок діяльності Верховної Ради регулюється Конституцією України, Регламентом ВР України, законами: “Про постійні комісії Верховної Ради України”, “Про статус народного депутата України”, “Про поведінку народного депутата України (декларація про доходи)”, “Про попередження корупції”.

Однопалатні парламенти різняться структурою. Однак основними їхніми складовими є комітети, фракції, апарат, адміністративна, дослідна та контрольна служби; інститут омбудсмена.

Амеллер М. Парламенты. – М., 1967; Березюк О. Однопалатний парламент – недолік чи перевага // Право України. – 1997. – № 3; Браун Т. Порівняльне дослідження двопалатної та однопалатної систем у федеративних і унітарних державах // Вісник Програми сприяння парламентові України. – 1996. – № 3; Кислий П., Вайс Ч. Становлення парламентаризму в Україні на тлі світового досвіду. – К., 2000; Котелевская И. В. Современный парламент: парламент как институт государства // Государство и право. – 1997. – № 3; Кривенко Л. Розподіл влад і процесуальні права парламенту // Віче. – 1998. – № 3; Решетников Ф. Правовые системы стран мира. – М., 1993; Свєтова С. Практика парламентаризму. – К., 1997; Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. – К., 1993; Энтин Л. Разделение властей: опыт современных государств. – М., 1995.

М. Кармазіна


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розвиток підлітків.
Ви зараз читаєте: Однопалатна парламентська система