ОГОРОДЖЕННЯ ДОРОЖНЄ

Related posts:

1. ЗАХИСНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ – див. Насадження захисні лісові....
2. НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість використання. Це якісно-кільк. обмеження, що запобігають порушенню структури і функціонування популяцій та екосистем – їхнього статевовікового складу, внутр. взаємозв’язків і т. […]...
3. АНТИПІРОГЕНИ Екологія – охорона природи АНТИПІРОГЕНИ – речовини, що запобігають самозайманню вугілля, торфу (напр., вода, розчини силікату натрію)....
4. АНТИТОКСИНИ Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися певними бактеріями (збудниками дифтерії) або вноситися в організм з укусами змій, скорпіонів, у разі споживання отруйної їжі. Для Нейтралізації токсинів в організмі людини часто використовують А. тварин, які отримують внаслідок […]...
5. ГЕРПЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає плазунів. Об’єктом Г. часто вважають і земноводних....
6. ІММОБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ІММОБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – метод тимчасового позбавлення тварин рухомості за допомогою хім. препаратів для полегшення їх транспортування, лікування, вивчення тощо. Найчастіше застосовують курареподібні препарати, які вводять літальними шприцами різної конструкції....
7. АНТИФУНГІН Екологія – охорона природи АНТИФУНГІН – речовина, яка запобігає появі і розвитку хатнього гриба у дерев’яних деталях споруд....
8. АНТИОКИСНИКИ Екологія – охорона природи АНТИОКИСНИКИ, антиоксиданти – сполуки, які запобігають окиснювальним процесам або гальмують їх. Застосовують для стабілізації полімерних матеріалів, запобігання згіркненню жирів у лакофарбовій пром-сті, а також як харч, добавки....
9. НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ, лісонасадження захисні – штучно створені ліси, лісові смуги, насадження дерев і чагарників з метою захисту с.-г. угідь, грунту, доріг, населених пунктів від посухи, суховіїв, ерозії, сильних вітрів, а також для поліпшення кліматичних та гідрологічних умов місцевості. Бувають вітрозахисними, протиерозійними, водорегулюючими. Лісові смуги захищають водні джерела від забруднення стічними […]...
10. ЗООФАГ(И) Екологія – охорона природи ЗООФАГ(И) – організми, що живляться тваринною їжею. 3. є комахи, планктоноїдні та бентосоїдні риби, більшість земноводних та плазунів, птахи (комахоїдні та хижі), ссавці (хижаки)і....
11. ЯЙЦЕРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЯЙЦЕРОДІННЯ – спосіб відтворення потомства, за якого зародок розвивається у яйці, відкладеному в зовн. середовище. Властиве більшості безхребетних, риб, земноводних, плазунів і птахів....
12. НАСАДЖЕННЯ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ – фітоценоз, прир., що доглядається, або створений людиною шляхом садіння тих чи ін. деревних та чагарникових рослин з певною метою (захисні смуги, парки, сади тощо)....
13. НІТРИТИ Екологія – охорона природи НІТРИТИ – солі азотистої кислоти, які мають як окисні, так і відновні властивості. Н. більшою мірою, ніж нітрати, в разі потрапляння в організм з їжею мають не лише токс., а й канцерогенну дію. Нітрит натрію зберігає рожево-червонувате забарвлення м’яса і перешкоджає появі бактеріальних отрут (зокрема, токсину ботулізму – одного з найсильніших […]...
14. ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ – послідовність етапів розвитку живої речовини та взаємодія її з абіотичним середовищем. Біогенне перетворення поверхні Землі, у свою чергу, сприяло появі захисного озонового шару, формуванню верхніх оболонок земної кори, в т. ч. грунту та ін....
15. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
16. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
17. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
18. РЕЧОВИНИ РАДІОМІМЕТИЧНІ Екологія – охорона природи РЕЧОВИНИ РАДІОМІМЕТИЧНІ, радіоміметики – хім. сполуки, введення яких в організм або в живильне середовище зумовлює реакцію організму, що нагадує радіац. ефект. Дія Р. р. виявляється в пригніченні поділу клітин, ушкодженні хромосом, аномальних поділах клітин і появі мутацій, порушенні обміну речовин. До Р. р. належать сірко – й азотовмісні аналоги іприту, діепоксиди, […]...
19. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
20. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
21. ЖИВОРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЖИВОРОДІННЯ, вівіпарія – спосіб відтворення потомства, за якого зародок розвивається в материнському організмі, дістає безпосередньо від нього поживні речовини і народжується у вигляді маляти або личинки без яйцевої оболонки. Ж. характерне для багатьох безхребетних, деяких риб, земноводних, плазунів, ссавців і людини. При Ж. у рослин на наземній частині формуються маленькі рослинки, […]...
22. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
23. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
24. ЦИКЛ ЕСТРАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ ЕСТРАЛЬНИЙ – період між станами підвищеної готовності до розмноження у самок ссавців, який характеризується періодичною зміною фі – зіол. і псих, стану організму. У тварин, які розмножуються сезонно, Ц. е. в кінці репродуктивного періоду призупиняється. Відсутність Ц. е. характерна для старих особин, а також для молодих, статево незрілих. У тварин […]...
25. ПРАВИЛО ГЛОГЕРА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм – потемніння забарвлення тварин, тому кількість винятків з П. Г. в останні роки різко зросла. П. Г. має велике значення в систематиці […]...
26. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
27. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) – територія, на якій уся госп. діяльність розрахована на збереження та рац. використання розташованих поблизу цінних інженерних, архіт. або ін. штучно створених об’єктів (захисні смуги шосейних шляхів, залізниць, територія біля мостів тощо). До Т. о. о. (о.) відносять ділянки природи, що становлять єдине ціле з пам’ятками культури, […]...
28. ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....
29. ПИЛ Екологія – охорона природи ПИЛ – 1) в атмосфері – сукупність завислих у повітрі дрібних (10 2- 10 4 см) твердих часточок, здатних, на відміну від диму, осідати за відсутності вітру. Джерела П.: вивітрювання гір. порід, вулканічні виверження (вулканічний П., дрібний попіл), вітрова ерозія грунтів, викиди пром. підприємств, транспорту, часточки виробів, що стираються (напр., каучук […]...
30. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
31. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
32. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
33. БІОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНІЯ – активний цілеспрямований вплив людини на дику природу з метою збільшення ємності угідь для мисливських тварин, птахів, які живуть на волі, включаючи сукупність заходів, спрямованих на збільшення чисельності диких мисливських тварин і поліпшення їх якості шляхом розведення в природних умовах. Основні розділи Б.: охорона й розведення корисних тварин, птахів у […]...
34. МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....
35. БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ – сукупність процесів, які спричинюють вибіркове знищення або запобігають розмноженню менш пристосованих до навколишнього середовища організмів, внаслідок чого зберігаються більш пристосовані (природний добір). Включає всі внутрішньовидові та міжвидові відносини, а також взаємовідносини організмів з абіотичними чинниками, їх передумовами є гетерогенність особин у будь-якій популяції, зумовлена їхньою мінливістю. Поняття […]...
36. ПАСОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПАСОВИЩЕ – 1) ділянка трав’янистої рослинності (луки, степ або трави під покровом лісу), що використовується та підтримується для випасання домашніх тварин; 2) місце, де пасуться тварини (як правило, термін використовується для копитних та китоподібних тварин-ссавців)....
37. ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
38. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
39. ДОМЕСТИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин уживанішими є терміни “введення в культуру”, “окультурювання”....
40. ЗООБЕНТОС Екологія – охорона природи ЗООБЕНТОС – сукупність тварин, що мешкають на дні мор. і прісних водойм....