Оксиди – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК



Хімія підготовка до ЗНО та ДПА
Комплексне видання

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Оксиди

Поняття про оксиди

Оксиди – це різновид бінарних сполук. Бінарні сполуки поділяють на певні типи за елементом, який стоїть у хімічній формулі на другому місці. Сполуки з Оксигеном називають “оксидами”: від назви хімічного елемента “Оксиген”. Друга частина слова “оксид” – частка “ид” – походить від латинського слова eidos – “різновид”. Аналогічно називають інші типи

бінарних сполук: сульфіди (сполуки із Сульфуром), хлориди (сполуки із Хлором), карбіди (сполуки з Карбоном) тощо.

Оксиди – це складні речовини, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один з яких Оксиген.

Кількісний склад та назви оксидів

Залежно від валентності хімічного елемента, який утворює оксид, склад оксидів може бути описаний за допомогою формул: Е2O, ЕО, Е2O3, ЕO2, Е2O5, ЕO3, Е2O7, ЕO4. Символ елемента Оксигену завжди записують на другому місці.

Назви оксидів складаються з двох слів: перше – назва хімічного елемента, який утворює оксид, у називному відмінку, а друге – слово “оксид”.

Якщо елемент виявляє постійну валентність, то в назві оксиду його валентність не вказують:

Na2O – натрій оксид;

MgO – магній оксид;

Аl2O3 – алюміній оксид.

Якщо елемент може виявляти різні валентності й утворювати кілька оксидів, то в назві оксиду після назви елемента вказують значення його валентності римською цифрою в дужках:

СО – карбон(ІІ) оксид;

СO2 – карбон(ІV) оксид;

SO2 – сульфур(ІV) оксид;

SO3 – сульфур(VІ) оксид.

Назви оксидів неметалічних елементів іноді записують без зазначення валентності, а тільки вказуючи число атомів Оксигену в молекулі грецькими числівниками (моно, ді, три тощо). Наприклад, NO – нітроген монооксид, СO2 – карбон діоксид, SO3 – сульфур триоксид. Іноді співвідношення атомів не є цілими числами, у цьому разі ще використовують префікс “гемі”, що означає “половина”. Так, N2O – нітроген геміоксид (у цьому разі мається на увазі, що на один атом Нітрогену припадає половина атома Оксигену), N2O5 – нітроген геміпентаоксид (на один атом Нітрогену припадає “половина від п’яти”, тобто два з половиною атоми Оксигену).

Будова та фізичні властивості Оксидів

Серед оксидів трапляються речовини і молекулярної, і немолекулярної будови. Структура оксидів обумовлює і їхні фізичні властивості. У більшості випадків оксиди неметалічних елементів мають молекулярну будову, а оксиди металічних елементів – немолекулярну будову.

Оксиди металічних елементів мають немолекулярну будову. Це тверді речовини з високою температурою плавлення й кипіння. У більшості випадків вони не розчиняються у воді. Крім оксидів активних металічних елементів (лужних та лужноземельних металів), які активно реагують з водою.

Оксиди неметалічних елементів у більшості випадків мають молекулярну будову. їхні температури плавлення й кипіння невеликі. Оксиди неметалічних елементів трапляються у твердому, рідкому й газоподібному станах. Силіцій оксид (атомна кристалічна гратка) та фосфор(V) оксид (молекулярна кристалічна гратка) – тверді речовини. Газуватих оксидів значно менше. Усі вони є речовинами з молекулярною будовою й утворені неметалічними елементами. Серед них нітроген(ІV) оксид і нітроген(ІІ) оксид, карбон(ІV) оксид і карбон(ІІ) оксид, сульфур(ІV) оксид тощо. Кілька оксидів за звичайних умов перебувають у рідкому стані. Це також оксиди неметалічних елементів: Н2O, N2O3, SO3, Сl2O3, Сl2O7, Мn2O7 (хоча останній є оксидом металічного елемента, але він також має молекулярну будову).

Застосування оксидів

У природі існує близько трьохсот оксидів. Багато з них використовують на практиці. Оксиди багатьох металів є сировиною для добування металів – заліза, алюмінію, свинцю, міді тощо. Кварц та кварцовий пісок є сировиною для виробництва скла. Скло із чистого кварцу є дуже цінним матеріалом, оскільки воно пропускає ультрафіолетове випромінювання (лампи з кварцового скла використовують у солярії). Окрім того, пісок та багато інших оксидів є цінними будівельними матеріалами. Алюміній оксид утворює дуже твердий мінерал корунд, який використовують як абразивний матеріал для обробки металічних, керамічних та інших поверхонь. Багато оксидів є основою різних фарб: ферум(ІІІ) оксид – коричневої (вохра), хром(ІІІ) оксид – зеленої, титан(ІV) оксид і цинк оксид – білої (титанові та цинкові білила).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Спостереження інтерференції та дифракції світла.
Ви зараз читаєте: Оксиди – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК