Омоніми. Відмінність омонімів від багатозначних слів



ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

§ 44. Омоніми. Відмінність омонімів від багатозначних слів

1. Що таке лексика?

2. Як називається розділ мовознавчої науки, що вивчає лексику?

3. Що таке однозначні слова? Наведіть приклади.

4. Як відрізнити слова, вжиті у прямому значенні, від слів, ужитих у переносному значенні?

441. Прочитайте пари речень. Зверніть увагу на виділені слова, з’ясуйте їхні лексичні значення. Чи мають вони щось спільне у значенні? А в звучанні?

1. Кукса стомлено косив запалені очі на вікно (О. Донченко). Ось він зовсім

виразно бачить той зруб, на якому косив траву (М. Стельмах). 2. Було чути, як на річці тріскотів мотор, то йшов моторний човен (М. Трублаїні). Еней був парубок моторний (І. Котляревський). 3. Хлопець з дитинства почав займатися спортом (О. Донченко). Від полум’я в хаті почала займатися покрівля (У. Самчук).

Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, називаються омонімами (рос. омонимами) Наприклад: балка (яр з пологими схилами) – балка (дерев’яна колода або залізний брус); мул (осад на дні водойм) – мул (свійська тварина).

Омоніми слід відрізняти від багатозначних слів. Наприклад, у словосполученнях

дерев’яна лава – шкільна лава слово лава – багатозначне, тому що воно в обох випадках має близьке лексичне значення: у першому випадку – “дошка на стояках, на яку сідають або ставлять, кладуть що-небудь”; у другому випадку – “похилий стіл із сидінням, за яким працюють учні”. Отже, спільне значення – місце для сидіння. А в словосполученнях шкільна лава – вулканічна лава це ж слово виступає як омонім, тому що має різні лексичні значення: перше – “місце для сидіння”, а друге – “розплавлена маса, що виливається на землю під час виверження вулкана”.

442.1. Прочитайте речення. З’ясуйте лексичні значення виділених слів. Що це – омоніми чи багатозначні слова?

1. Завдання буде виконано в найкоротші терміни. У науковому стилі дуже часто трапляються слова-терміни. 2. Пташки почали вити гніздечка. Голодні вовки вночі починають вити на місяць. 3. Діти сиділи на широкій лаві. Під землею щось вибухало, ламалося, з гори донісся шум, і по високих схилах потекла червона лава. 4. Дівчата з довгими косами, гарно вбрані поспішали до церкви. Гострими косами швидко покосили отаву. 5. Дно водоймища було неприємним і слизьким від мулу. Старенький мул уже не міг витримати довгої дороги.

II. Складіть і запишіть по два речення зі словами-омонімами корінь, мати, перо. Виконайте їх синтаксичний розбір.

443. Спишіть речення. Доведіть, що в них є слова-омоніми. Підкресліть їх.

1. Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле (Нар. творчість). 2. Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас – де ж мені вас діти?.. (Т. Шевченко). 3. У селі за річкою коваль кує. Дзвенить пташиний спів, кує зозуля. 4. У дитинстві ми збирали в лісі ромашки, гвоздики, дзвіночки. Дитячі голоси дзвенять, мов ранкові дзвіночки.

444. Прочитайте речення. Вкажіть, у якій парі речень слова, що однаково звучать і пишуться, є омонімами, а в якій – багатозначними словами. Доведіть свою думку.

1. Над селами, над нивами велика хмара йшла (Л. Глібов). І проміж нас живе ясна і чиста слава великого Франка (М. Рильський). 2. Федір добре стріляв з лука. За селом розкинулася зелена лука.

445. І. Прочитайте. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Підкресліть омоніми.

1. Крупний заяц выскочил из-за камня, метнулся к песчаной косе (О. Кубаєв). Крестьяне с косами поздно вечером возвращались в деревню (Л. Толстой). 2. Каждую весну дикие лебеди ключами пролетают над нашим городом, кричат звонкими голосами (В. Біанкі). Она положила ключ и телеграмму на край стола. 3. Девочка шла через старый парк и собирала колокольчики. Меня удивил этот странный звук колокольчика (М. Аксаков).

Крупний – великий крестьянин – селянин

II. Виконайте синтаксичний розбір першого речення.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Вади зору та їх виправлення.
Ви зараз читаєте: Омоніми. Відмінність омонімів від багатозначних слів