Оптимізація вирощування соснових насаджень у свіжих суборах центрального Полісся України



Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ

9.2 Оптимізація вирощування соснових насаджень у свіжих суборах центрального Полісся України

Свіжі субори переважають серед лісорослинних умов українського Полісся, тому головна увага при пошуках раціональних методів виро­щування основних насаджень звертається саме на цей тип лісорос­линних умов.

Починаючи з повоєнних років, лісовирощування на Поліссі пройшло ряд фаз стосовно

створення лісових культур на суцільних вирубках. При відсутності механізмів, які б дозволяли механізувати підготовку фунту, садіння культур та догляд за ними, роботу виконували на кінній та воловій тязі, садіння – вручну. При низькій агротехніці створення лісових культур їх схеми передбачали густе розміщення посадкових місць (10-13 тис. на 1 га). За рахунок ретельного ручного догляду молодняки формувалися добре, і з них, завдяки своєчасним рубкам догляду, виростали високопродуктивні насадження. Все це було можливим за наявності дешевої робочої сили.

Накопичений досвід лісовирощування у повоєнні роки узагальнений

у ряді публікацій, наприклад, М. М. Горшеніна (1957), Г. Т. Гревцової, Г. В. Дубініна, Б. Й. Логгінова (1968), В. Є. Свириденка, В. В. Бабенка, О. Г. Бабіча (1981), П. Г. Вакулюка, В. І. Самоплавського (1998) та ін.

Уже в 60-ті роки XX ст. у лісовому господарстві багатьох країн світу, у тому числі і в Україні, з’явився дефіцит робочих рук, люди неохоче бралися за важку роботу при низькому рівні оплати. Виникла проблема рубок догляду, яку намагалися вирішити різними шляхами: застосу­ванням нових способів догляду, механізацією виробничих операцій і т. п.

Для вивчення лісівницького впливу різних способів догляду (селективного, лінійного – різних варіантів) та режимів (вирощування при підтримці різної повноти деревостану) з кінця 60-х рр. В. Є. Свириденком були закладені постійні пробні площі, на яких і велися рубки, таксація деревостанів і вивчався біокругообіг поживних речовин, тобто проводився моніторинг результатів експерименту протягом 30-35 років. Це дозволило прийти до обгрунтованих висновків щодо оптимальних способів вирощування сосняків для свіжих суборів центрального Полісся України.

Такі дослідження проводилися у чистому сосняку, створеному по суцільно розкорчованій площі з наступним садінням сіянців сосни механізованим шляхом, механізованим доглядом у міжряддях культур до їх змикання (кв.27 Дзвінківського лісництва, Боярської ЛДС) та в сосново-дубовому насадженні, створеному за такою ж технологією (кв.13 того ж лісництва). Розміщення посадкових місць в обох випадках було 1,5×0,7 м, ряди дуба відокремлювалися від рядів сосни рядами липи. Таким чином, у кв. 13 схема культур була 7рСЗІрЛп ІрДзІрЛп.

У чистому сосняку освітлень не проводили, а у мішаному на 7 році існування липа була посаджена на пень, оскільки вона заглушувала дуб.

У 11-річному віці у чистому сосняку закладена постійна пробна площа із 6 секцій, з яких одна – контрольна, три – із селективним зрідженням деревостану до повнот 0,9; 0,8 і 0,7, дві секції – з лінійним доглядом у віці прочистки. Лінійну рубку проведено двома варіантами: перший – вирубуванням у віці 12 років кожного другого ряду дерев; другий – вирубуванням кожного четвертого ряду у 12 років і середніх рядів трирядних куліс – у 15 років.

У сосново-дубовому насадженні семирядні куліси також пройдені двома варіантами лінійної рубки, а на двох секціях селективними рубками підтримувалася повнота 0,9 і 0,8.

Вивчення лісівницького впливу лінійних рубок показало, що кращим є другий варіант, коли догляд починають з вирубування кожного четвертого ряду дерев, а через три роки – середніх рядів у трирядних кулісах. Перший варіант викликає поселення під пологом соснового молодняка злакової рослинності, що небажано. Дослідження показали, що лінійні рубки викликають такий же лісівницький ефект, як і селективна рубка з підтриманням повноти на рівні 0,8. Про це свідчили результати таксації деревостанів у 20- та 30-річному віці.

Селективні рубки у віці проріджувань показали, що слабкі зрідження (підтримка на рівні 0,9) не збавляють деревостан від появи сухостою, а найкращі результати під кінець терміну проріджувань має секція з підтриманням повноти на рівні 0,7-0,8 і секції з лінійним доглядом. Лінійні рубки не тільки справили однаковий лісівницький вплив на деревостан, але і забезпечили у віці 38 років значно більший наявний запас деревини порівняно з селективним доглядом: 480 м3*га-1 проти 468-470 м3*га-1. А головне – на секціях з лінійним доглядом більша частка товщих дерев.

Дослідження біокругообігу елементів живлення на секціях даної пробної площі показало, що завдяки кращому росту крон, формуванню просторово-параметричної структури деревостану лінійним способом забезпечується більша кількість річного опаду порівняно з селективним доглядом у режимі підтримання повноти на рівні 0,7-0,8. У той же час запаси підстилки при лінійному догляді виявилися рівними трирічній кількості опаду, що майже вдвічі менше, ніж у насадженні з селективним доглядом. Тобто, органічні рештки розкладаються швидше після формування деревостану лінійною рубкою.

Така ж картина зафіксована і при вивченні кругообігу азоту, фосфору, калію і кальцію. При цьому особливо зросла інтенсивність кругообігу азоту.

У віці 35 років у чистому сосняку почали з’являтися листяні породи – горобина, дуб, ліщина та інші, які до 40-річного віку утворили помітний ярус із листяних порід. Це свідчить про те, що у чистому сосняку утворилися відповідні екологічні умови для поселення листяних порід, які займають свою екологічну нішу, і підтверджує думку, що в умовах свіжого субору вводити в культуру листяні породи одночасно з садінням сосни недоцільно.

Як показали дослідження у кв. 56 Дзвінківського лісництва, де зростає сосново-дубове насадження, яке створене в одному році з насадженням у кв. 27, 69, дуб, що вводився одним рядом у культури, практично випав. Продуктивність деревостану менша за продуктивність чистого сосняку настільки, скільки складає частка зайнятої площі дубом від загальної площі насадження.

Отже, в умовах свіжого субору, де сосна росте за Іа-Іб бонітетами, суцільні вирубки доцільно поновлювати садінням чистих соснових культур. Листяні породи з’являться, коли для них створяться відповідні екологічні умови, а без корчування пнів – раніше.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Будова слова низько.
Ви зараз читаєте: Оптимізація вирощування соснових насаджень у свіжих суборах центрального Полісся України