Орфоепічна правильність мовлення
Тема 8. Особливості усного професійного спілкування
4. Орфоепічна правильність мовлення
Висока культура усного мовлення неможлива без досконалого звукового його оформлення. Із звуковою стороною мови пов’язані насамперед фонетичні й орфоепічні норми. Фонетичні норми виявляються у додержанні правильного вживання звуків мови, зокрема у врахуванні правил чергування голосних i приголосних у словах, подовженням, уподібненням тощо: спокій – спокою; лебідь – лебедя (а не лебедя), село – сіл (а не сел); порох – порошина – у nopoci
Ознаки:
1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються i вимовляються то як [еи], то як [ие]: [веисна], [жиеве], [виешневий].
2. Ненаголошений (о) здебільшого вимовляється чітко: [вода], [молоко], [голова], [додому]. Лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у] наближається в вимові до (у): [зоузула], [лоупух], (коужух).
3. Дзвінкі приголосні перед глухими та вкінці слів вимовляються дзвінко: [книжка], [Казка, ніж]. Глухо вимовляеться лише приголосний [г]: вохко лехко.
4. Приголосний р вимовляється твердо в кінці складу і слова:
5. Шиплячі приголосні вимовляються твердо: [н’іч], [ніж], [ручки].
6. Приголосний ц у кінці слів вимовляється м’яко: [хлопеиц’]> [с’тілец’1; тверда [ц] буває лише в словах іншомовного походження та деяких вигуках: [шприц], [палац], [пайац], [бац], [клац].
7. Звуки (дж), (дз) вимовляються злито: [джеиреило], [ходжу], [дзеркало], [кукурудза].
8. У небагатьох словах, переважно іншомовного походження, вживається проривний звук Г: [ганок], [Гн’іт], [гудзиек], [Гедз’].
9. Перед голосним [е] всі приголосні вимовляються твердо: сту[де]нти, лі[те]ратура, ін[женер], [те]ма.
10. Приголосний [в] не оглушується і не переходить у ф.





Спільнокореневі слова до слова шум.
Related posts:
- Вимова приголосних – Орфоепія Орфоепія Вимова приголосних 1. Дзвінкі приголосні в кінці слова та перед глухими в середині слова не оглушуються Гриб Рибка Загадка Плід Виняток: вимовляємо як у словах нігті, кігті, вогкий, легко, дьогтю. 2. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова одзвінчуються Отже Просьба Боротьба 3. ніколи не вимовляється як. На початку слова перед приголосним, на кінці […]...
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Тверді і м’які приголосні – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Тверді і м’які приголосні Приголосні звуки української мови бувають Тверді і м’які. Їхня вимова розрізняється положенням язика в ротовій порожнині. Тверді приголосні вимовляються без додаткового наближення спинки язика до твердого піднебіння, а м’які утворюються в результаті такого наближення. До Твердих належать, , , , , , , , , […]...
- Правильність мовлення Стилістика української мови Правильність мовлення Правильність чого-небудь (дії, вчинку, висловлювання) – це його істинність, відповідність певним явищам дійсності. Основою семантики слова “правильність” є те, що позначається прикметником “правильний” – той, який відповідає тепер чи відповідав у минулому тому, що насправді існує або існувало. Правильність мовлення – одна з його суттєвих ознак. Це, з одного боку, […]...
- Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті Тема: Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті Мета: вчити учнів правильно вимовляти дзвінкі приголосні звуки у кінці слова і складу перед глухими, користуватися правилом перевірки написання слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції; розвивати мовлення; виховувати патріотичні почуття. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку […]...
- Вимова звуків, що позначаються буквами г і г – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Вимова звуків, що позначаються буквами г і г У переважній більшості слів української мови вживається літера Г, що позначає дзвінкий гортанний звук : Говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера Г Уживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук, властивий обмеженій кількості […]...
- Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
- Класифікація приголосних звуків – Звуки мовлення ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Звуки мовлення Класифікація приголосних звуків Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму. Приголосні, що складаються з голосу і шуму, називаються Дзвінкими ( , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ), а ті, що утворюються лише […]...
- Приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 22. Приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які 235. Пригадайте, як творяться приголосні звуки. Прочитайте і скажіть, якими звуками (голосними чи приголосними) різняться слова в кожній парі. Ніч – піч, жити – жати, компанія – кампанія, море – горе, мило – мало, калина – малина. 236. Запишіть слова у два стовпчики: […]...
- Вимова та написання слів із дзвінкими приголосними в кінці слова й складу перед глухими. Складання усної розповіді за малюнком Урок 102 Тема. Вимова та написання слів із дзвінкими приголосними в кінці слова й складу перед глухими. Складання усної розповіді за малюнком Мета: поглибити знання учнів про дзвінкі та глухі приголосні в українській мові; сформувати навичку правильної вимови дзвінких приголосних у кінці складу та слова; розвивати орфоепічну чіткість; виховувати уважність і старанність. ХІД УРОКУ I. […]...
- Неподвоєні й подвоєні приголосні УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні 1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: Акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоча Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та […]...
- НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 6 НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Мета: повторити норми вимови голосних і приголосних звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Синтаксис: текст. Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні […]...
- Літера Г УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Літера Г Літера Г Передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давньозапозичених і зукраїнізованих: агрус, гава, газда, гандж, ганок, гатунок, гвалт, гвалтувати, гегати, гедзь, гелготати, герготати, герготіти, гигнути, гирлига, глей, гніт (у лампі), Гогель-могель, грасувати, грати (іменник), Гратчастий, гречний, гринджоли, […]...
- Закріплення знань учнів про дзвінкі й глухі приголосні. Складання розповіді за серією малюнків і запитаннями Урок 103 Тема. Закріплення знань учнів про дзвінкі й глухі приголосні. Складання розповіді за серією малюнків і запитаннями Мета: закріпити вміння диференціювати дзвінкі та глухі приголосні; поглибити знання про дзвінкі та глухі приголосні; розвивати фонематичний слух учнів; виховувати бережливе ставлення до книги. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання 1. […]...
- Правопис слів іншомовного походження – Орфографія Орфографія Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні і подвоєні приголосні 1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін. 2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є […]...
- Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими Тема: Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими Мета: повторити правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими; розвивати орфографічну пильність; виховувати охайність. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – […]...
- Правопис знака м’якшення та апострофа в словах іншомовного походження Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 80 Тема. Правопис знака м’якшення та апострофа в словах іншомовного походження Мета: – навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; навчити знаходити в тексті слова з вивченими орфограмами; – розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, пошукові здібності; – виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: орфоепія, лексикологія, мова і мовлення. Міжпредметні […]...
- Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 57 Тема: Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) Мета: поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; дати поняття про орфоепічну помилку; виховувати повагу […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 66 Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Мета: – навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови; – розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу; – виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення. Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна […]...
- Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 59 Тема. Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення Мета: – навчальна: навчити основних правил переносу; повторити поділ слів на склади; – розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, фонематичний слух; – виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення; культуру поведінки, командний дух. Внутрішньопредметні […]...