Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами



УРОК 28

Тема. Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами

Цілі: дати поняття про органічні сполуки в побуті, їх різновиди, властивості, дію на організм людини, правила поводження з побутовими хімікатами; формувати вміння надавати першу медичну допомогу в разі отруєння побутовими хімікатами.

Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер.

Тип уроку: ВНМ(О).

Форми роботи: бесіда, лекція з презентацією, лабораторний дослід.

ХІД УРОКУ

I.

Організація класу

II. Аналіз контрольної роботи

III. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

– Які хімічні речовини вам трапляються в побуті?

– Які правила їх застосування?

IV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

У побуті нам практично щоденно трапляються продукти хімічної промисловості й хімічні процеси. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями, застосування клею, приготування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя тощо.

Сучасний асортимент препаратів побутової хімії надзвичайно широкий. Він налічує близько

2000 різних видів і продовжує зростати. З допомогою цих препаратів у побуті можна виконувати понад 2000 різних робіт і операцій. Усе частіше зі сфери побуту вони “перекочовують” у сфери виробництва й обслуговування. Так, препаратами побутової хімії користуються у своїй роботі перукарі (шампуні для волосся, лаки та ін.), водії, технічний персонал пралень, хімічних чисток, готелів, їдалень та ін.

V. Вивчення нового матеріалу

У наш час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дезінфекції, препарати для боротьби з комахами й тарганами, засоби підгодівлі рослин тощо.

У разі правильного використання препарати побутової хімії безпечні. Але невміле користування ними може стати джерелом лиха.

Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:

1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбовування, чищення посуду тощо.

2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад: “Уникайте потрапляння в очі”.

3. Отруйні. На упаковці є напис “Отруйно”, “Отрута” тощо.

4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис “Вогненебезпечно”, “Не розпилювати біля відкритого вогню”.

Демонстраційний дослід. Зразки побутових хімікатів

Аніонні поверхнево-активні речовини (А-ПАР), що входять до складу миючих і пральних засобів. Вони знижують імунітет, викликають алергію, уражають мозок, печінку, нирки, легені, здатні накопичуватись у організмі, порушують структуру нуклеопротеїдів.

Автокосметика й різноманітні розчинники містять ацетон, який пригнічує ферментативну функцію організму, змінює формулу крові (зниження рівня альбумінів та підвищення глобулінів), здатен накопичуватися в організмі й викликати хронічне отруєння.

Гліколь, що входить до складу засобів для чищення скла та мийних засобів, впливає головним чином на центральну нервову систему й нирки (судинна та протоплазматична отрута, викликає ацидоз).

Гідроген пероксид може входити до складу підбілювачів, засобів для миття, видалення плям. Перекис гідрогену викликає подразнення, опіки, запалення шкіри.

Синтетичні мускуси містяться в косметиці, милі, освіжувачах повітря, пральних порошках. Вони накопичуються у тканинах, порушують роботу імунної системи та гормональну функцію організму, здатні підсилювати дію інших хімічних речовин.

Соляна (хлоридна) кислота входить до складу засобів для видалення вапняного нальоту та іржі. Вона викликає першіння в горлі, сльози, кашель, головний біль, у разі тривалого контакту – катар верхніх дихальних шляхів, руйнацію зубів, виразку або прободіння носової перегородки.

Триклозан, що є складовою частиною мила, зубної пасти, кремів, здатний перетворюватися на діоксин, який накопичується в організмі.

Формальдегід (метаналь, мурашиний альдегід) – консервант в освіжувачах повітря – діє на центральну нервову систему, центри зору та сітківку очей, дезактивує ферменти в органах і тканинах, пригнічує синтез нуклеїнових кислот, порушує обмін вітаміну С, є мутагеном, канцерогеном.

Фосфати, складова частина пральних порошків, взаємодіючи з А-ПАР, утворюють токсичні й канцерогенні речовини, погіршуючи екологічну ситуацію, спричиняють зниження імунітету, порушення нормального ходу вагітності в жінок і різноманітні відхилення у новонароджених, утворення пухлин (у тому числі ракових) у шлунково-кишковому тракті.

Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, амоніак, бензеномісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнуючи імунну систему.

До складу деяких речовин (наприклад, “Антинакип”, “Персоль”) входять розчини кислот і лугів. Якщо помилково вживати їх усередину, неминуче трапиться опік травного тракту, а в деяких випадках – і дихальних шляхів.

Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких отруєнь. Переважно вони містять мурашину й щавелеву кислоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.

Усі лакофарбові препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. У разі отруєння аніліновим барвником кров утрачає здатність транспортувати кисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисневе голодування організму.

Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, що в організмі перетворюється на метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нервової системи речовини – мурашину кислоту й формальдегід.

Тяжкі отруєння викликають поширені в побуті кислоти: 80% – й розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься в рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечні каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин амоніаку).

Усі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

За будь-яких побутових отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи потрібно надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання першої допомоги – виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунка. Потерпілому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (дві чайні ложки на склянку води), у разі отруєння фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом у воду додають питну соду (одна чайна ложка на склянку води), а у разі випадку отруєння отруйними рослинами – калій перманганат (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити три-чотири промивання шлунка, а потім дати потерпілому проносне.

У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивами фарб потерпілому слід випити дві-три склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки в разі отруєння кислотами чи препаратами, що їх містять.

VI. Осмислення знань

Лабораторний дослід. Ознайомлення зі змістом інструкцій до товарів побутової хімії

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Особливості права власності неповнолітніх.
Ви зараз читаєте: Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами