ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕНЕТИКИ



Тема. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

УРОК 4. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕНЕТИКИ

Цілі уроку: розглянути основні поняття генетики, предмет і цілі цієї науки, розвивати вміння аналізу й синтезу інформації, виховувати повагу до науки, розуміння необхідності проведення наукових до­сліджень та їх значення для існування людства.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації з портре­тами Г. Менделя та інших видатних ге­нетиків, таблиці з визначеннями основ­них генетичних понять, фотографії або малюнки сортів рослин і порід тварин, виведених

завдяки досягненням гене­тики.

Базові поняття й терміни: генетика, ген, алель, домінування, гомо­зигота, гетерозигота, генотип, фенотип, селекція, спадковість, мінливість.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІI. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які переваги має статеве розмноження порівняно з нестатевим?

2. Як відбувається процес сперматогенезу?

3. Як відбувається процес овогенезу?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Генетика (від грецьк. генезис – походження) – наука про спадковість

і мінливість живих організмів. В її основу були покла­дені закономірності спадковості, виявлені Г. Менделем під час ви­вчення різних сортів і гібридів гороху в 1860-х роках. Народження генетики відносять до 1900 року, коли X. де Фріз, К. Корренс і Є. Чермак повторно відкрили закон Г. Менделя,

Залежно від об’єкта дослідження виділяють генетику рослин, тварин, мікроорганізмів і людини тощо. Сам термін “генетика” було запропоновано англійським генетиком В. Бетсоном 1905 року.

Генетика як наука виникла внаслідок практичних потреб. Під час розведення домашніх тварин і культурних рослин здавна ви­користовувалася гібридизація порід або сортів, які відрізнялися між собою за певними ознаками. Порівнюючи гібриди з вихідними формами, практики давно помітили деякі особливості успадкуван­ня ознак. А поєднання багаторічних спостережень і потреби підви­щення врожайності й ефективності сільського господарства і стало причиною бурхливого розвитку генетики у XX столітті.

На вивченні генетичних закономірностей грунтуються техно­логії створення нових і покращення існуючих порід домашніх тва­рин, сортів культурних рослин, а також мікроорганізмів, які ви­користовуються у фармацевтичній промисловості й медицині. Ве­лике значення має генетика для медицини та ветеринарії, оскільки багато хвороб людини і тварин є спадковими та для їх діагностики, лікування й профілактики потрібні генетичні дослідження.

Основні терміни й поняття генетики

Ген – дискретна функціональна одиниця спадковості, з допо­могою якої відбувається запис, зберігання та передача генетичної інформації в ряді поколінь, певна ділянка молекули ДНК (або РНК у деяких вірусів), розташована на певній ділянці (у певному локусі) хромосоми еукаріотів, у бактеріальній хромосомі чи плазміді у прокаріотів або в молекулі нуклеїнової кислоти вірісів.

Алель – один з можливих станів (варіантів) гена.

Домінантний алель – алель, який пригнічує прояв іншого алеля певного гена. Залежно від ступеня пригнічення виділяють повне чи неповне домінування.

Рецесивний алель – алель, прояв якого пригнічується іншим алелем певного гена.

Алель дикого типу – алель, який поширений у природних по­пуляціях певного виду й обумовлює розвиток ознак, що є характер­ними для цього виду.

Локус – місце розташування алелей певного гена на хромосомі.

Гомозигота – диплоїдна або поліплоїдна клітина (особина), го­мологічні хромосоми якої мають однакові алелі певного гена. У го­мозиготному стані проявляються і домінантні, і рецесивні алелі.

Гетерозигота – диплоїдна або поліплоїдна клітина (особи­на), гомологічні хромосоми якої мають різні алелі певного гена.

У гетерозиготному стані в разі повного домінування проявляєть­ся дія домінантного алеля, а за неповного домінування ознака має проміжне вираження між домінантним і рецесивним алелями.

Гемізиготпа – диплоїдна клітина (особина), яка має лише один алель певного гена. Цей стан виникає внаслідок того, що в деяких видів особини однієї зі статей мають дві різні статеві хромосоми або лише одну статеву хромосому.

Генотип – сукупність усіх генів клітини, локалізованих у ядрі (у хромосомах) або в різних реплікуючих структурах цитоплазми (пластидах, мітохондріях, плазмідах). Генотип – це спадкова осно­ва організму єдина система взаємодіючих генів, тому прояв кожно­го гена залежить від його генотипного середовища. Генотип – но­сій генетичної інформації, який контролює формування всіх ознак організму, тобто його фенотипу.

Фенотип – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовнішнього се­редовища. Фенотип ніколи не відображає генотип цілком, а лише ту його частину, яка реалізується в певних умовах онтогенезу. У процесі розвитку організму фенотип змінюється. Межі, в яких змінюються фенотипові прояви генотипу, називаються нормою реакції.

Спадковість – здатність живих організмів передавати особи­нам наступного покоління морфоанатомічні, фізіологічні, біохі­мічні особливості своєї організації, а також характерні риси ста­новлення цих особливостей у процесі онтогенезу.

Мінливість – властивість організму змінювати свою морфофізіологічну організацію (що зумовлює різноманітність індивідів, популяцій, рас), а також набувати нових ознак у процесі індивіду­ального розвитку.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль

Знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Що вивчає генетика?

2. Що таке ген?

3. Чим відрізняються між собою домінантні й рецесивні алелі од­ного гена?

4. Яке значення має генетика для людини?

5. Що таке генотип?

6. Що таке фенотип?

V. Домашнє завдання


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Спільнокореневі слова до слова шум.
Ви зараз читаєте: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ГЕНЕТИКИ