Особливості декоративного образу в творах народних майстрів. Світ народної іграшки



Тема уроку. Особливості декоративного образу в творах народних майстрів. Світ народної іграшки.

Мета уроку. Розширити знання дітей про різні види української народної іграшки – ляльки-мотанки (мотанка-зайчик, мотанка-зерновушка, мотанка ангел-оберіг, мотанка-берегиня); матеріали та способи її виготовлення; пояснити значення слова “оберіг” та яку роль відігравав він у житті українців у давнину; вчити виготовляти ляльку-мотанку-ангел-оберіг; викликати бажання емоційно сприймати народну іграшку, розвивати окомір, дрібну моторику

рук, мовлення; виховувати співпереживання, патріотизм, повагу до захисників Вітчизни.

Обладнання:

– проектор, комп’ютер (ноутбук), екран, слайд-шоу;

– художні матеріали та інструменти: тканина (приблизно 12×18 см) – бажано м’якої бавовняної, міцні нитки, шматочок синтепону або вати;

– зошити-альбоми;

– література: Образотворче мистецтво: підруч. для 4 кл. / М. І. Резніченко, С. І. Трач. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2015. – 142 с.; Програма “Образотворче мистецтво. 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів, 2011”.

Хід уроку

І. Стимулювання і мотивація навчально-пізнавальної

діяльності.

1. Визначення мети і завдань уроку.

Є, діти, на світі щось дуже чудове,

Вони разом з нами ще з колискових.

Бувають веселі і навіть смішні,

Великі, маленькі й усі чарівні.

Скажіть мені, діти, так що ж це?

Здається мені, запитання легке.

Так, молодці, це – іграшки. (Вчитель показує народні іграшки: дерев’яний свищик, глиняний свищик, лялька-мотанка, солом’яна іграшка).

Але подивіться, це не ті іграшки, якими ви звикли гратися, а старовинні, народні. (Діти розглядають іграшки).

2. Розповідь про різновиди української народної іграшки.

Наші народні іграшки прийшли з таких далеких часів, що важко це й уявити. їх виготовляли з різного матеріалу: із кісток, дерева, глини. Це були дерев’яні коні, корови, олені, лебеді, пташки та інші. Згодом іграшки шили з тканини, плели з соломи, ліпили з сиру. В давнину іграшки використовували не лише для розваги дітям, а й як обереги від лиха і зла.

– Як ви думаєте, що означає слово “оберіг”? (Відповіді дітей).

Так, це речі, які можуть вберегти людину від небезпеки, хвороби.

Такими оберегами були ляльки-мотанки. їх мами виготовляли для своїх дітей: клали в колиски, давали гратися ними. Вважалося, що все погане забирає на себе лялька, а дитинка росте здорова. Аби лялька-оберіг нікого не нагадувала і не завдавала шкоди, робили її безликою. Замість обличчя на голові мотанки зображували хрест – символ сонця і землі. При виготовленні ляльки-мотанки не використовувались ні ножиці, ні голка. Існувало дуже багато різних видів мотанок. Ось, наприклад, українська традиційна лялька-зерновушка, яку наповнювали зерном і дарували на свята. Найпростішу мотанку, зайчик-мотанка, діти могли виготовляти самостійно, найчастіше робили на Великдень і дарували разом з писанками, крашанками. Мотанка-травниця відганяла хвороби, її наповнювали запашною лікарською травою та клали біля подушки, щоб спокійним був сон. Мотанку-подорожницю з вузликом в руках дарували мандрівникам, які вирушали в далеку дорогу, у вузлик їй клали зерно, щоб завжди було що їсти, та нитку, щоб дорога додому була легкою. Найгарнішою робили мотанку-берегиню, яка була символом мудрості та хранителькою роду.

– Яку ляльку наповнюють зерном?

– Яку дарують на Великдень?

– Яку дають в дорогу мандрівникам?

– Яка відганяє хвороби і робить спокійним сон?

– Яка є символом мудрості та берегинею роду?

II. Актуалізація опорних знань.

Моя лялька-мотанка

Ниточкою змотана,

Оберіг мій на землі,

Талісман мені в житті.

– Як ви думаєте, що означає слово “лялька”?

– Як ви розумієте його значення?

– Який образ виникає у вас в свідомості при слові “лялька”? (Відповідають учні).

Продовжити наш урок хочеться словами відомого українського письменника Максима Рильського:

“Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Справді, лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію.

Метод “Мікрофон”.

А як ви розумієте вислів: “Поважати свою історію”?

Висловіть свої думки, продовжуючи речення: “Поважати свою історію – значить…” (поважати свою історію – значить не лише володіти певними знаннями про розвиток держави, військові походи, князів, а й знати культурну спадщину народу, його звичаї, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням.)

У народі існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи ці традиції, зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам.

Скільки пам’ятають себе люди, завжди – у дитинстві, побуті, обрядах – існував поряд із ними предмет, який наділявся особливою силою: чи був символом богів, чи уособлював таємницю природи, чи просто зображував людину, чи забавляв її.

III. Застосування знань, умінь і навичок у нових умовах.

Ляльки-мотанки оберігали малюків при народженні, в колисці, щоб дитячий сон був міцним і здоровим. Ігрових ляльок виготовляли матері, щоб під час гри навчити дитину основ життя.

Наші предки не були вченими, але дуже мудрими! Ось, наприклад, зайчик на пальчик – перша іграшка малюка. Здавалося б, усе настільки просто, але малюк її вже не викине, ручками водить, сам себе розважає. Навіть зараз дитячі невропатологи дивляться, як дитина стискає кулачок. Якщо ховає великий палець всередину або дулю складає, то це вважається слабким м’язовим тонусом. Наші предки не знали таких слів, а просто розуміли, що таке положення пальця може завадити освоєнню ремесел, і надівали зайчика на мізинець. Малюк рефлекторно стискав кулачок, і ось – великий палець згори залишається, йому нікуди подітися… А ще маленька мотаночка-зайчик був оберегом. Нині є звичай прив’язувати червону вовняну ниточку на руку малюка, а раніше для захисту робили лялечки. Маленькі діточки також носили їх із собою.

Фізкультхвилинка.

IV. Вправи за зразком.

Отже, для цього чарівного зайчика вам необхідно: клапоть тканини з долоню (приблизно 12×18 см – бажано м’якої бавовняної, міцні нитки, шматочок синтепону або вати і гарний настрій).

Особливості декоративного образу в творах народних майстрів. Світ народної іграшки

1. Спочатку треба скласти вдвоє тканину (повздовж).

2. Скласти вушка так, як показано на фото. Зафіксувати ниткою.

3. Формуємо голівку нашого зайчика.

4. Шматочок синтепону чи вати запхати тугенько під вушка і також перев’язати, закріпити ниткою.

5. Загнути тканину по боках. Потім підігнути знизу приблизно 1,5 см і скласти навпіл до голови.

6. Сформувати лапки і перемотати ниткою навхрест: кінчик нитки вести спереду назад від шиї по діагоналі попід лапки, і ниточку затягнути; далі нитку вести спереду – по діагоналі від лапки за шию й, притримуючи кінчик ниточки пальцем, те саме повторити з іншим кінцем нитки. Обмотати, зав’язати.

V. Перегляд, аналіз та оцінювання учнівських робіт. Підсумок уроку. Рефлексія.

А вічності дзвін знов лунав на світанку,

Крізь тумани століть у квітучім серпанку,

Що є на Вкраїні незмінне багатство –

Це наше барвисте народе мистецтво.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Архейська ера.
Ви зараз читаєте: Особливості декоративного образу в творах народних майстрів. Світ народної іграшки