Особливості геологічної будови



Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УKPAЇНИ

Тема 2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

Не вивчивши геологічної будови будь-якої ділянки території України, не починають споруджувати висотні будівлі та прокладати підземні траси метрополітену. Знання геологічної будови – запорука успішного пошуку нових мінеральних корисних копалин і дорогоцінних джерел питної води. Знаючи геологічну будову, можна запобігти зсувам і гірським обвалам, захистити від підтоплення підземними водами наші не такі вже й великі лісові масиви

та безцінні сільськогосподарські угіддя.

§13. Особливості геологічної будови

Географічна розминка

Визначте, які гірські породи за походженням є у вашій місцевості. Поясніть, навіщо необхідна геохронологічна шкала.

Геологічна карта України і геохронологічна шкала. Геологічна карта – це “подорож у просторі та часі”. Вона показує територіальне поширення гірських порід різного віку. Користуватися такою картою нескладно. Вона подібна до кольорової мозаїки, на якій кожному кольору відповідають гірські породи певного віку. Скільки саме минуло їм років від дня народження, розповідає легенда

геологічної карти. До того ж кожний “віковий колір” на карті (і в легенді) додатково закріплений спеціальною літерою – індексом.

Геохронологічна шкала – це “подорож лише в часі” (див. таблицю). Вона доповнює геологічну карту, допомагає скласти своєрідну біографію земної кори в межах України. За допомогою такої шкали можна дізнатися про послідовність утворення гірських порід упродовж історії геологічного розвитку території України, тобто усього “життя” земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення.

Геохронологічна шкала

Особливості геологічної будови

Вік і поширення гірських порід. На теренах нашої країни поширені майже всі відомі на Землі гірські породи. За останніми даними, вік найдавніших із них – близько 3,6 млрд років. Відтоді й розпочався відлік геологічного літочислення на території України. Найдавніші гірські породи зазвичай вкриті зверху наймолодшими за віком, четвертинними, відкладами. Між ними шар за шаром залягають гірські породи різних ер і періодів.

Практичне завдання

За геологічною картою визначте, де на території України розташовуються найдавніші і наймолодші гірські породи.

Фундамент Українського щита утворений найдавнішими, докембрійськими (архейськими та протерозойськими), гірськими породами магматичного і метаморфічного походження. У них добре помітні зерна кристалів, за що такі породи називають кристалічними. Інколи це підкреслює навіть назва породи, наприклад граніт походить від італійського “граніто”, тобто “зерно”. Крім граніту, представниками кристалічних порід в Україні є габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити. Вони дуже поширені на рівнинній частині України. Ці надзвичайно міцні породи легко побачити в долинах річок, де Український щит, не випадково названий кристалічним, з’являється на поверхні з-під осадового шару (мал. 47).

Чужоземні назви. Відомі нині назви гірських порід з’явилися далеко за межами нашої країни. Це не лише граніт, що має італійське “походження”. Габро своє ім’я дістав теж в Італії за назвою одного з тутешніх міст, а лабрадорит – за назвою північноамериканського півострова Лабрадор. На півдні Європи народилася назва мармуру, що походить від грецького слова, яке означає “блискучий камінь”. Коріння слова “кварцит” сховане в німецькій мові.

Волино-Подільська плита теж утворена кристалічними породами. Однак зверху вони вкриті товщею осадових порід палеозойського віку. Серед таких порід – піски і пісковики, сині глини й вапняки. Крім того, осадовий чохол цієї структури складають і молодші за віком, мезозойські, породи – піски, пісковики, глини й мергелі.

Галицько-Волинський прогин заповнений осадовими різновіковими – палеозойськими та мезозойськими – відкладами. Тут, зокрема, поширені карбонові сланці з прошарками кам’яного вугілля і пісковиками, а також піски, пісковики, глини й мергелі крейдового періоду.

Дніпровсько-Донецька западина має ще більш різновіковий і строкатий склад осадових гірських порід, які утворилися в палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери. Це різнокольорові глини, доломіти й вапняки, сланці, піски і пісковики, мергелі.

Причорноморська западина. Скіфська і Західноєвропейська платформи заповнені товщею молодих, неогенових, осадових відкладів – вапняків, пісків, пісковиків і глин.

Донецька складчаста область утворена товщами кам’яновугільного та пермського періодів палеозою – сланцями з прошарками кам’яного вугілля, пісковиками, глинами, доломітами та вапняками.

Складчаста система Українських Карпат утворена гірськими породами осадового (вапняки й доломіти, піски й пісковики тощо) та вулканічного (базальти, туфи, андезити) походження. Вік цих порід різний – від докембрію до кайнозою.

Складчаста система Кримських гір утворена породами мезозою – тріасовими сланцями, юрськими вапняками (мал. 48) і крейдовими пісками та пісковиками. Крім того, тут представлені й молодші відклади – палеогенові вапняки і мергелі.

По всій території України поширені наймолодші (четвертинні) відклади. Це – піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки.

Вони формувалися на морському дні, за допомогою давнього льодовика або вітру. Такі гірські породи, що вкривають давніші породи, часто можна бачити в кар’єрах, долинах річок, балках та ярах.

Особливості геологічної будови

Мал. 47. Виходи гранітів Українського щита в долині річки Південний Буг (1) і на Приазовській височині (2)

Особливості геологічної будови

Мал. 48. Вапняки і діабази – гірські породи мезозою Проблема

У межах України, у тому числі на території великих міст, дуже поширені лесоподібні породи, які через надмірне зволоження втрачають міцність і перестають бути надійною основою для фундаментів різноманітних споруд. Запропонуйте заходи з метою усунення небезпеки руйнування споруд на лесових породах.

Зміна природних умов на території України в часі. Вивчаючи геологічну будову території – потужність, послідовність і характер залягання гірських порід, учені зробили цікавий висновок. Сучасна природа України була такою не завжди!

В архейську і протерозойську ери на території України майже безперервно вивергалися вулкани й утворювалися гори.

У палеозойську еру відбувалися інтенсивні тектонічні рухи, що подекуди, як-от у Донецькій складчастій області, супроводжувалися вулканізмом. У цей час почергове підняття і опускання земної кори спричиняли неодноразовий наступ морів на територію України. Клімат був тепліший від сучасного і сприяв утворенню вугілля в Донецькій складчастій області та Галицько-Волинській западині. У Дніпровсько-Донецькій западині за таких умов формувалися родовища нафти і солі. Водночас з’явилися найпростіші наземні рослини і тварини.

У мезозої гірські породи зминалися в складки й вивергалися вулкани не лише в Донецькій складчастій області, а й в Криму. Тут і нині подекуди трапляються вулканічні гірські породи магматичного походження, наприклад діабази (мал. 48). Море в мезозої періодично вкривало значні території України, а в умовах теплого вологого клімату в Українських Карпатах і Кримських горах нагромаджувалися потужні відклади крейди. У цю еру з’явилися перші ссавці, птахи, покритонасінні рослини.

У кайнозойську еру виникають гірські споруди Карпат і Кримських гір. Дещо пізніше сталося загальне підняття платформної частини території України, і моря майже скрізь остаточно відступили. Завдяки дуже теплому клімату ландшафти України нагадували савани.

Однак в останній, антропогеновий (четвертинний), період кайнозою клімат різко похолоднішав. З півночі Європи, охопленої материковим зледенінням, почав рухатися льодовик. Сягаючи потужності в сотні метрів, він просувався двома виступами (“язиками”). Один з них (дніпровський) рухався долиною Дніпра і дійшов до м. Дніпродзержинська; а другий виступ (західно-поліський) охопив значно меншу площу території країни (мал. 49).

Зледеніння спричинило великі зміни в органічному світі. Утім саме тоді (близько 2 млн років тому) з’явилася перша людина.

Вона й була свідком відступу льодовиків, що стався близько 10-12 тис. років тому.

Особливості геологічної будови

Мал. 49. Зледеніння на території України

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Геологічна будова території України дуже складна: для неї характерне поширення гірських порід різного складу й віку – від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

Найдавніші гірські породи поширені в межах Українського щита.

Наймолодші гірські породи поширені по всій території України і вкривають давніші відклади.

Ключові терміни і поняття

Геологічна карта

Геохронологічна шкала

Гірські породи давнє зледеніння

Самоперевірка

Чи можна було плавати давніми морями на території України близько 2 млн. років тому?

Наведіть приклади поширених в Україні гірських порід магматичного, метаморфічного й осадового походження та тектонічних структур, у межах яких вони трапляються.

Поясніть, де і чому в Україні ліпше шукати гірські породи: а) магматичного й метаморфічного походження; б) осадового походження.

Якого віку наймолодші відклади на території України?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Розвиток судно та повітряного плавання проект.
Ви зараз читаєте: Особливості геологічної будови