Особливості текстів-описів. Мета цих текстів. (Вправи 37-41)



Тема. Особливості текстів-описів. Мета цих текстів. (Вправи 37-41).

Мета. Закріпити знання учнів про текст-опис; вчити самостійно описувати живих істот, предмети, дії; розвивати спостережливість і збагачувати словниковий запас.

Обладнання: куб з питаннями до теми, таблиця “Типи текстів”, портрети знаменитих людей, фотопортрети учнів, таблиця “Словничок”, чистий аркуш паперу, кольорові олівці.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Метол “Кубування”.

На гранях куба записані питання

на повторення теми попереднього уроку. Учні по черзі підкидають куб і відповідають на запитання.

– Які види текстів ви знаєте?

– Яка мета тексту-розповіді?

– З якою метою складають текст-опис?

– Яка мета тексту-міркування?

– Що таке тема тексту?

– Що таке мета тексту?

2. Запитання до домашньої вправи.

– До якого типу належить текст домашньої вправи? (Текст-міркування.)

– Про що розмірковується в тексті? (Про найголовніше в житті.)

– То який висновок можна зробити з усіх цих міркувань? (Найголовніше в житті – праця, бо без праці не було б ні вугілля, на металу,

ні хліба.)

– А ще без праці не було б зошита, книжки, парку, красивого квітника, величавої затишної будови, а ще – не було б письменника, лікаря, інженера, пекаря, пожежника. Бо, якщо хочеш чогось досягти, щось мати, треба спочатку добре попрацювати.

– А яка ваша найголовніша праця на сьогоднішній день? (Добросовісне навчання.)

– Як можна назвати слова говорить, твердить, каже? (Синонімами.)

– Підберіть синоніми до слова працювати.

III. Каліграфічна хвилинка.

1. Розгляд портретів знаменитих людей, фотопортретів учнів.

2. Каліграфічний запис у зошит слова портрет.

– Діти, слово портрет – це словникове слово. На яке питання воно відповідає?

– Якою частиною мови виражене? (Іменником.)

Отже, запишемо в таблицю до іменників слово портрет.

Створювати портрети можуть художники-живописці, художники-графіки, фотохудожники, а також поети і письменники. Портрети, які пишуть художники, ми можемо побачити, а словесні портрети, які створюють поети і письменники, ми можемо прочитати або почути. Словесний портрет ще називають описом зовнішності людини.

IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Ознайомлення з текстом-описом (за матеріалами вправи 37).

А) Читання тексту, з’ясування значення невідомих слів.

Б) Підбір заголовка до тексту.

В) З’ясування типу тексту і його мети (за допомогою таблиці “Типи текстів”).

Висновок. Це текст-опис. Його мета – описати зовнішність людини, тобто подати її словесний портрет.

2. Конкурс “Портрет на замовлення” (та матеріалами вправи 40).

Замовник – вчитель.

Вправу краще виконати на уроці. (Час для виконання портрета – до 5 хв або вдома.)

Виставити запропоновані учнями роботи, провести відбір найкращих. Залучити до оцінювання вчителя образотворчого мистецтва.

Фізкультхвилинка.

3. Самостійна робота (за завданнями вправи 39) (виконується на окремому аркуші).

Скласти і записати текст-опис зовнішнього вигляду близької людини. Вказівка. Можна створювати опис, опираючись на текст вправ 37, 38. Роботи виконувати на окремих аркушах, які вчитель збирає для перевірки.

4. Проблемне завдання.

– Послухайте текст, підберіть до нього заголовок, визначте тип даного тексту, його тему і мету.

…Потім цей туман поволі розвіявся, і Веснянка побачив Країну Сонячних Зайчиків.

Хлопчикові здалося, що він потрапив у величезний незвичайний квітник. Ніколи в житті він не бачив такої сили-силенної квітів одразу і таких різних. Та деінде це було й неможливо. Навіть у найбільшій оранжереї найкращого ботанічного саду. Тому що поряд з першими тендітними квітами весни – пролісками – тут росли пізні осінні айстри та хризантеми, що цвітуть аж до самих морозів.

Усі квіти, які тільки є в природі, квітували тут одночасно. Стрункі гордовиті іриси й сором’язлива матіола, що розгортає свої пелюстки й починає пахнути лише в темряві. Самозакохані нарциси та скромні чорнобривці. Розкішні ясно-червоні канни і непомітна кімнатна примула. Тендітна болотяна незабудка мружила свої голубі оченята поряд з мужнім едельвейсом, що живе високо в горах і не боїться ні вітру, ні холоду. Барвисті братки виглядали з-за пишних півоній, а садові ротики кумедно відкопилювали рожеві губи. І тихенько здригалися сріблясті дзвоники конвалій…На перший погляд здавалося, що квіти ростуть тут безладно, як у лісі або в полі. Та коли Веснянка придивився, то побачив, що, переплітаючись між собою, квіти утворюють надзвичайно химерні будиночки – з вікнами, з дверима, з красивими ганочками та верандами. Саме в цих квіткових хатинках і жили сонячні зайчики.

В. Нестайко. “В Країні Сонячних Зайчиків” Висновок. У текстах-описах змальовуються не тільки словесні портрети, а й описуються предмети і дії. Такі описи називають художніми.

Увага! Треба знати!

– Неабияку роль в озвученні будь-якого тексту має інтонація. Для тексту-розповіді характерний тон повідомлення, швидкий або повільний, з підвищеним або зниженим голосом. Опис відрізняється повільнішим темпом, більш одноманітним характером інтонації.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

1. Конкурс діалогів (робота в групах, вправа 40).

2. Вправи дія самостійної роботи (робочий зошит).

VI. Підсумок уроку.

– Діти, вже який урок поспіль ми завершуємо грою-казочкою “А що ж буде далі?”. Зараз я знову прочитаю уривок, а ви поміркуйте, чи це зачин, основна частина, а може, кінцівка. Доведіть.

Отже, приготуйтесь уважно слухати. Попередній уривок закінчився тим, що морські їжаки врятували Вовка з печери Морського Страховиська.

…Їжаки розплутали Вовка і відчинили клітку з Морським Півником. Наступної миті Вовк ухопився за сомів вус і опинився біля Вовченятка.

– Таточку! – радісно вигукнуло мале і повисло у Вовка на шиї.

Вовк сто разів усім подякував, а Півник заспівав про славних рятівників морських їжаків, які назавжди зачинили Страховисько у його ж печері. Це була перемога! А перемогу слід відсвяткувати. Усі друзі попливли до Театральної Галявини на веселий карнавал.

Вовк переодягся на короля. Дельфін – на водолаза, окунці – на морських янголів, а морські їжаки – на футбольні м’ячі.

Раптом з-за театру виринуло морське Страховисько.

– У-у-у-у-у! Я всіх вас розірву-у-у!.. – загукало воно.

Риби злякано відсахнулися, але наступної миті Страховисько зняло маску, і всі впізнали… Вовченятка. Ото було сміху!..

Морський Скат, неначе підводна електрична станція, освітлював собою всю Галявину. Музики теж були пречудові. Восьминіг із Крабом грали як цілий оркестр…

М. Луговик, І. Маркович. “Вовченятко, яке запливло далеко в море”

– Якщо вам запропонували б взяти участь у конкурсі-описі, кого з героїв цієї казочки ви вибрали б для словесного опису?

VII. Повідомлення домашньою завдання з попереднім інструктажем.

С. 21 – правило, с. 22 – вправа 41.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Тектонічну будову африки.
Ви зараз читаєте: Особливості текстів-описів. Мета цих текстів. (Вправи 37-41)