Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів



Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах

5. Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів

У діловому, науковому, публіцистичному (інформаційні жанри) стилях переважна більшість морфологічних форм – суворо нормативні; найменший відступ під норми, якщо він не термінологізується, вважається порушенням стильової однорідності.

Іменник

У нехудожніх стилях існує спеціальний добір певних граматичних форм, які порівняно з іншими вживаються значно частіше. Це

насамперед стосується форм роду іменників, що називають осіб за професією. Кількісно переважають у діловому і науковому стилях абстрактні іменники середнього роду з суфіксами – ство, – цтво, – ння, – ття. До лексики нехудожніх стилів належить переважна більшість іменників, що вживаються лише в однині або лише в множині. У науковому і діловому стилях заміна множини одниною і навпаки – однини множиною в іменниках як стилістичний прийом звичайно не використовується. Якщо така заміна і знаходить собі місце, то це призводить до створення термінів. Так, множина іменників, що позначають масу, матеріал, вживається
в науково-технічних та в ділових текстах для позначення сукупності різних сортів якоїсь речовини. Такі назви мають термінологічний характер і набувають специфічного стилістичного забарвлення, пов’язаного з їх належністю до названих стилів, наприклад: “Сірчиста кислота двоосновна і утворює два ряди солей – середні і кислі солі” (підручник);

Форми однини у зв’язку з наявністю у них не тільки одиничного, але й загального (родового) значення часто вживаються для позначення найхарактерніших ознак цілого класу предметів без виділення поодиноких предметів, що входять до цього класу: “Під впливом зовнішніх причин атом може перейти в інший стан, який має більшу енергію і звичайно є нестійким” (жури.); Відхилення від норми можуть набувати специфічного значення і закріплюватись за певним стилем мови. Обмежені рамками стилю, ці відхилення не порушують загальної диференціації омонімів у формах числа (маса речовини – народні маси; кадр з фільму – кадри науковців). Подібні відхилення від норми досить часто побутують у науковому стилі української мови; порівняні гіпс – у загальнонародній мові, гіпси (моделі на уроках малюнка) – в термінології живопису і графіки. Віддієслівні іменники вживаються, як правило, у стилях мови, далеких від експресії, тобто у науковій і діловій мові (вони зустрічаються і в інших, експресивних стилях мови, не становлячи там помітного явища).

Прикметник

Офіційні, нейтральні, книжні стилі мови використовують ті прикметники, які краще обслуговують їх, допомагають точніше передати ознаки певних явищ і понять. Так, у науковому стилі вживається значна кількість складних прикметників – оскільки вони дають змогу конденсовано висловити ознаку поняття, яке найчастіше виступає як термін: “Є підстави вважати, що спіральна двониткова структура властива молекулам ДНК різного походження і, отже, є універсальною”; “Як уже зазначалося, викликані радіоактивним випромінюванням мутації якісно майже не відрізняються від інших природних мутацій” (журн.). Термінологічного значення часто набувають також сполучення іменника в називному відмінку з іменником у родовому, наприклад: “…Життя – це спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є постійний обмін речовин з зовнішньою природою, що її оточує, причому з припиненням цього обміну речовин припиняється і життя, що приводить до розкладу білка” (Ф. Енгельс). У діловому й науковому стилях ступінь більшого чи меншого вияву: якості передається звичайно аналітичною формою, оскільки творення таких форм практично можливе від усіх якісних прикметників; ці форми вільно відмінюються і широко вживаються у ролі означень; вони сприймаються як стилістично нейтральні.

Числівник

У нехудожніх стилях мови особливо поширені числівники, зокрема дробові, причому іменники при числових назвах в одних текстах є обов’язковими, в інших вони, як правило, не вживаються. На відміну від загальнонародної розмовної мови, де приблизна кількість виражається багатьма однослівними описовими й фразеологічними одиницями, тут приблизна кількість відтворюється дуже обмеженим числом зворотів (понад, до, зверх, більше, менше). Натомість широко вживані в діловому і науковому стилі дробові числівники в розмовній мові майже не вживаються.

Займенник

Для вираження належності або присвійності нейтральні тексти (науковий, діловий, газетно-інформаційний) користуються, крім згадуваних раніше форм родового відмінка іменників, ще й займенниками його, її, їх, які замінюють ці іменники. Форма однини особового займенника (я) не вживається не лише в діловому стилі, а й у науковому і, частково, у публіцистичному (лише в публіцистичних текстах з виразно виявленим авторським я вона вживається широко). У цих стилях переважає “ми”, за яким автор начебто приховує свою особу, залучаючи читача до участі у власних міркуваннях.

Дієслово

Серед часових форм дієслова у науковому стилі переважають форми теперішнього часу із значенням позачасовості (констатація існування якогось явища дійсності, його якостей і зв’язків): “Отже, встановлена форма вільних поперечних коливань широкого класу балок змінного перерізу дозволяє при відповідних крайових умовах знайти частотне рівняння, а отже, і шукану частоту будь-якого порядку” (журн.). Як бачимо, форми теперішнього часу із значенням позачасовості у поєднанні з дієсловами третьої особи множини у неозначено-особовій формі (вся увага зосереджена на дії, суб’єкт її лишається поза увагою мовця) і створюють специфічний нейтральний колорит викладу в науковому стилі мови. Серед форм майбутнього часу нед. виду у наук. оф.-діловому стилі переважає складена форма: Почнуть індукуватись, будуть спричиняти, змінюватися. Наук. і діловий стилі не користуються заміною особових форм, окрім заміни 1 особи 3 в офіційних розмовах по радіо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Факторний аналіз приклад розрахунку.
Ви зараз читаєте: Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів