ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ

§ 13. ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

– Роздивіться давньоєгипетське письмо. Чи схоже воно на наше? Які відмінності впадають в око? – Як ви думаєте, чи легко було навчитися такого письма?

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Приклад різнокольорового ієрогліфічного письма єгиптян.

1. Які особливості давньоєгипетського письма? Як і чого навчали в давньоєгипетських школах?

Ієрогліфи – схематичні малюнки, що позначають слова й поняття та використовуються

для письма.

Слово “папірус” єгипетською мовою означало “те, що належить царю”. Це трав’яниста рослина, різновид очерету, що росла на берегах Нілу.

Єгиптяни мали власне письмо. Зрозуміло, що впродовж тисячолітньої історії єгипетської цивілізації воно змінювалося, удосконалюючись. Давньоєгипетське письмо було ієрогліфічним: графічні знаки в ньому мали різне значення, позначаючи й окремі звуки, і їх сполучення, і цілі слова, і навіть речення. Давньоєгипетська графіка складалася з 750 знаків-ієрогліфів.

Єгиптяни розміщували ієрогліфи горизонтальними рядками справа наліво чи вертикальними

– зверху вниз. Спочатку написи робили на камені. Згодом матеріалом для письма став папірус. На ньому єгиптяни писали чорним та червоним чорнилом, використовуючи спеціальні палички-щіточки. Червоною фарбою позначали початки розділів та дати.

– Як виготовляли папірусні сувої? Стебла очерету нарізали смужками, які складали в декілька шарів навхрест, а потім пресували та висушували. Папірусні аркуші склеювали й скручували в згортки – робили сувої. Деякі з них мали довжину 40-50 м.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Усіх єгипетських хлопчиків незалежно від походження в 7-8 років приймали в школу при храмі. Навчання було платним: платили здебільшого харчами. Один з написів розповідає про бідного юнака, який “досяг ніг фараона завдяки своїй дощечці для письма”. Завершивши освіту, що передбачала засвоєння ієрогліфів, опанування мистецтва письма й читання, а також арифметики, геометрії та географії, учні здобували звання “переписувача, що одержав дощечку”. Це давало можливість обійняти адміністративну посаду.

Батьки приділяли хлопчикам і дівчаткам однакову увагу, хоча освіта не вважалася обов’язковою, особливо для дівчат. Утім, іноді дівчатам усе-таки вдавалося її здобувати. Перша в історії жінка-лікар, Песечет, практикувала в Мемфісі в 3 тисячолітті до н. е.

– Чи всі єгиптяни мали змогу вчитися? Чому?

У 1822 р. французький учений Жан-Франсуа Шампольйон після багаторічної праці зміг прочитати текст, написаний давньоєгипетськими ієрогліфами на так званому Розеттському камені. Текст на камені було висічено трьома мовами. Він стосувався подій, що відбувалися за царя Птолемея 196 р. до н. е. Співставивши написання імені царя, що було обведене овальною рамкою, із грецьким письмом та давньоєгипетськими ієрогліфами, Шампольйон розшифрував окремі знаки. Так було розгадано таємницю ієрогліфів. Обчисліть, скільки минуло років від часу створення тексту єгипетськими жерцями до його розшифрування Шампольйоном.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Розеттський камінь.

2. Що знали про світ і людину давні єгиптяни?

З давніх-давен єгиптяни вміли вимірювати час. Це було потрібно, щоб стежити за розливами Нілу. Повінь завжди починалася, коли в ясні липневі ночі край неба з’являлася зірка Сиріус. Єгиптяни першими винайшли годинник: сонячний і водяний.

Єгипетський рік становив 12 місяців, кожен з яких мав 30 днів. Поділявся місяць на три декади (по 10 днів). Добу становили 24 години: 12 нічних і 12 денних годин.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

1. Сонячний годинник.

2. Давньоєгипетська лінійка.

Спорудження пірамід, храмів свідчить про неабиякі математичні знання давніх єгиптян. Точність розрахунків для будівництва пірамід і досі вражає. Адже піраміди точно орієнтовані своїми кутами за сторонами світу. Особливо шанували єгиптяни геометрію. Знання геометрії ставало в пригоді для обчислення площ посіву та під час будівництва зрошувальних споруд.

Добрі знання мали єгиптяни і з медицини. Лікарі надавали допомогу при переломах, використовували бинти, накладали шви, а також робили досить складні хірургічні операції. Археологи знайшли такі хірургічні інструменти, як бронзові ножі-скальпелі, голки. Єгиптяни складали довідники-порадники лікарям, писали медичні праці. Помітними були досягнення в астрономії – науці про планети та зірки. Єгиптяни давали назви зіркам та сузір’ям, складали карти. Наприклад, сузір’я Великої Ведмедиці (Великий Віз) називали Ногою Бика. Єгиптяни вірили, що за зірками можна визначити долю людини.

Які знання потрібні були єгиптянам для: 1) обчислення періодів розливу Нілу й занять землеробством; 2) обчислення податків, розміру врожаїв; 3) будівництва пірамід, палаців, храмів; 4) виготовлення мумій?

1. У Єгипті побутувало прислів’я: “Таємниця лікаря – це знання серцебиття”. Як це прислів’я свідчить про рівень медичних знань? 2. Поміркуйте, чому найбільших успіхів єгиптяни досягли в медицині. 3. У чому своєрідність образотворчого мистецтва давніх єгиптян?

Давньоєгипетські митці першими почали створювати скульптурні портрети. Палаци, храми, гробниці прикрашено статуями фараонів, вельмож, полководців та верховних жерців. Унікальними є статуї царевича Рахотепа та його дружини. Проте в скульптурі увічнювали й простих людей.

Створюючи статуї, скульптори дотримувалися певних правил. Роздивившись уважно скульптурні зображення, ви помітите, що ноги людей щільно стулені, одна рука притиснута до грудей, друга – до колін. Погляди спрямовано вперед. Скульптурні зображення чоловіків покривали фарбою коричневого кольору, жінок – жовтого, а волосся фарбували в чорний колір.

Людей зображували молодими, красивими й повними сил. На статуї вирізьблювали ім’я й посаду, яку людина займала за життя. У руку воїну вкладали зброю, писареві – сувій.

Стіни гробниць прикрашали розписами й розфарбованими рельєфами – об’ємними зображеннями на площині. Фігури людей вирізьблювали або малювали за певними правилами: верхня частина тіла плечі, руки – виглядала так, ніби ми дивимося на зображеного спереду, а ноги – ніби ми дивимося збоку. Голова теж повернена до нас боком, але око намальоване так, немов ми дивимося людині прямо в обличчя. Фігури фараонів завжди були більшими за інші, чоловічі тіла малювали темнішими фарбами, а жіночі – світлішими.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Давньоєгипетпский рельєф. Близько 2000 р. до н. е.

– Кого й що зображено на рельєфі?

– Знайдіть у тексті опис правил зображення людей у Давньому Єгипті й порівняйте з тим, що бачите на рельєфі.

Єгипетські художники оздоблювали стіни храмів і гробниць сценами буденного життя (зокрема, людей, зайнятих землеробськими роботами) чи війн. Персонажами могли бути хлібороби, пастухи, ремісники. Художники дуже точно відтворювали тварин, рослини та предмети. Збереглися давньоєгипетські пейзажі – краєвиди долини Нілу.

1. Роздивіться картину давньоєгипетського митця. Чи не ускладнюють її сприйняття численні деталі: птахи злітають у небо, кішка полює в хащах папірусу, риба плюскочеться в річці? Що, по-вашому, прагнув утілити художник?

2. На іншій ілюстрації – скульптура. Чому статуям у гробницях надавали портретної схожості з померлими? Яких правил мали дотримуватися єгипетські скульптори та художники? 3. Поміркуйте, чому чоловіка зображено темнішими барвами, а жінку – світлішими.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

1. Полювання в хащах Нілу. Розпис гробниці у Фівах. Кінець 15 cт. до н. е.

2. Царевич Рахотеп і його дружина Нофрет. Близько 2700 р. до н. е.

4. Чим вражає давньоєгипетська архітектура?

Давні єгиптяни першими почали застосовувати камінь для будівництва палаців та храмів. Вони також перші навчилися будувати споруди з колонами.

До нашого часу збереглися залишки храмів Амона-Ра в Карнаку та Луксорі (Фіви). Їх споруджували протягом багатьох століть. Це складний комплекс просторих кімнат, алей-переходів, колон і обелісків. Великий зал з колонами в Карнакському храмі довжиною 102 м та шириною 53 м, зі 134 колонами заввишки 15 м та 21 м. Величні колони, що підтримували покрівлю даху храмів, оздоблювали написами та малюнками. Верхня частина колон мала вигляд квітки папірусу або пальми тощо.

Колона – кругла вертикальна опора в будівлі.

Обеліск – архітектурна форма, вперше створена в Єгипті. Вона символізувала сонячні промені.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

Давньоєгипетський обеліск.

ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН

1. Великий зал з колонами в храмі Амона-Ра в Карнаку.

2. Храмовий комплекс у Карнаку. Реконструкція.

Видатною пам’яткою давньоєгипетської архітектури є також храм Рамзеса II в Абу-Сімбелі в Північній Нубії. Та найбільше вражають піраміди. Ви вже знаєте, що найвідомішою, найбільшою є піраміда Хеопса, яку вважають першим із семи див світу давнини.

Оцініть себе

1. Яким було давньоєгипетське письмо?

2. Що дізналися про освіту єгиптян? Які знання були вкрай потрібні єгиптянам у буденному житті?

3. Які архітектурні споруди будували в Давньому Єгипті? Які особливості давньоєгипетського мистецтва?

4. Витлумачте поняття: ієрогліф, папірус, колона, обеліск.

– Побутує думка, що піраміди споруджено за вказівками представників позаземних цивілізацій. Прокоментуйте такі припущення. Чим вони зумовлені? Що мали знати єгиптяни, аби споруджувати піраміди та храми?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА ДАВНІХ ЄГИПТЯН