ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 2 АТМОСФЕРА

§32. ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

– Пригадайте, як температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів на поверхню.

– Чому температура повітря змінюється в напрямку від еква­тора до полюсів?

На глобусі видно, що земна вісь має нахил. Підчас руху Землі навколо Сонця кут нахилу 66,5° між віссю і площиною орбіти не змінюється. Завдяки цьому Земля повертається до Сонця більше то Північною, то Південною півкулями.

Відповідно більше освітлюється і нагрівається то одна,

то друга півкуля (мал. 133).

ЯК ОСВІТЛЮЄТЬСЯ І НАГРІВАЄТЬСЯ ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ ПРОТЯГОМ РОКУ.

Ви вже знаєте, що по поверхні кулястої Зем­лі сонячне світло і тепло розподіляються нерівномірно. Це пояснюється тим, що кут падіння сонячних променів нарізних широтах неоднаковий (мал, 132).

Коли Земля повернута до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває Північну півкулю. Дні там стають довшими за ночі. Настає тепла пора року – літо. На по­люсі й у приполярній частині Сонце світить цілодобово і не заходить за горизонт (ніч не настає). Це явище називається полярним днем. На полюсі він триває 180діб

(півроку). Але що далі від полюса на південь, то тривалість полярного дня зменшується, і на паралелі 66,5° пн. ш. три­ває одну добу. Цю паралель називають Північним полярним колом. На південь від цієї лінії Сонце вже опускається за горизонт, і зміна дня і ночі відбувається в звичному для нас порядку – що­доби. 22 червня сонячні промені падають прямо­висно (під найбільшим кутом – 90°) на паралель 23,5° пн. ш. Цей день буде найдовшим, а ніч найкоротшою в році. Паралель 23,5° пн. ш. називають Північним тропіком, а день 22 червня – літнім сонце­стоянням (для Північної півкулі).

ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

Мал. 132. Зміна кута падіння сонячних променів залежно від географічної широти

ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

Мал. 133. Річний рух Землі навколо Сонця

ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

Maл. 134. Видимий добовий рух Сонця над горизонтом на різних широтах

У цей час Південний полюс повернутий від Сонця, і воно менше освітлює і нагріває Південну півкулю. Там зима. На полюс і приполярну частину протягом доби сонячні промені зовсім не потра­пляють. Сонце не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярною ніччю. На самому полюсі вона триває 180 днів, а що далі від полюса на північ, то стає коротшою. На паралелі 66,5° пд. ш. вона досягає однієї доби. Цю паралель називають Південним полярним колом. На північ від неї Сонце вже з’являється на горизонті, і зміна дня і ночі відбувається щодоби. 22 червня, коли день найкоротший у році, для Південної півкулі є днем зимового сонцестояння.

Через три місяці, 23 вересня, Земля займає таке положення відносно Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюють як Північну, так і Південну півкулю. Прямовисно промені падають на екваторі. На всій Землі день дорівнює ночі (по 12 год). Це день осіннього рівнодення.

Ще через три місяці, 22 грудня, до Сонця повер­тається Південна півкуля. Там настає літо. Цей день є найдовшим, а ніч – найкоротшою. У при­полярній області настає полярний день. Промені Сонця прямовисно падають на паралель 23,5° пд. ш. У Північній півкулі в цей час – зима, і день 22 грудня – найкоротший, а ніч – найдовша. Паралель 23,5° пд. ш. називають Південним тропіком, а 22 грудня – днем зимового сонцестояння (для Північної півкулі).

Ще через три місяці, 21 березня, знову обидві півкулі освітлюються однаково, день дорівнює ночі. Промені сонця прямовисно падатимуть на екваторі. Цей день називають весняним рівноденням.

ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ. Лінії тропіків і полярних кіл є ме­жами смуг (поясів) освітленості на поверхні Землі. Пояси освітленості визначають смуги з певними температурами повітря. їх називають тепловими (або температурними) поясами, оскільки вони різняться між собою за кількістю тепла, що надходить від Сонця. Простягання теплових поясів залежно від розподілу температур повітря добре показують ізотерми – лінії на карті, що з’єднують місця з однаковою температурою (мал. 135).

Жаркий пояс розміщений обабіч екватора, між Північним і Південним тропіками. Він обмежений з обох боків ізотермою +20 °С. Тут земна поверхня одержує найбільше сонячного тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90°). Повітря від поверхні дуже нагрівається. Тому там жарко протягом року.

Помірні пояси (північний і південний) прилягають до жар­кого поясу. Вони простяглися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом. Причому, що далі на північ, то нахил більший. Тому сонячне проміння менше нагріває поверхню. Внаслідок цього менше нагрівається і повітря. Ось чому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Сонце там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. Що ближче до тропіка, то тривалішим і теплішим є літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця +10 °С.

Холодні пояси обох півкуль лежать між ізотермами +10 °С і нижчими за 0 °С найтеплішого місяця. Сонце там узимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. А влітку, хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте розташоване дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають по поверхні Землі й нагрівають її слабко. Поверхня не тільки не нагріває, а й охолоджує повітря.

ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ

Мал. 135. Карта теплових поясів

Подорож у слово

Слово ізотерма по­ходить від грецьких слів ізо – однако­вий, терма – тепло.

Подорож у слово

Екваторіальні ши­роти – це смуга зем­ної поверхні обабіч екватора, тропічні широти – смуга по­верхні обабіч тропіків, помірні широти лежать приблизно між тропіками й полярними колами, полярні широти – в районі полярних кіл.

Тому температури повітря там низькі. Зими холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

Пояси вічного холоду в обох півкулях опоясує ізотерма з температурами всіх місяців, нижчими за 0 °С. Це царство вічних снігів і льоду.

Отже, освітлення і нагрівання кожної місце­вості залежать від її положення в тепловому поясі, тобто – від географічної широти. Що ближче до екватора, то більший кут падіння со­нячних променів, то сильніше нагрівається по­верхня і вища температура повітря. І навпаки, з віддаленням від екватора до полюсів кут падіння променів зменшується, відповідно температура повітря знижується.

Важливо пам’ятати, що лінії тропіків і полярних кіл як межі теплових поясів є умовними, оскільки насправді тем­пература повітря залежить і від інших чинників.

Слов’янський бог Сонця

Стародавні слов’яни бога світла і Сонця називали Дажбогом. За стародавніми міфами, його в небі супроводжують три сонячні побратими: Ярило – бог весняного рівнодення, Семиярило – бог літнього сонцестояння та Коляда – бог зимового сонцестояння. Днем народження молодого Сонця вважали день зимового сонцестояння.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

– Протягом року розрізняють дні сонцестояння: зимового (22 грудня) і літнього (22 червня), дні рівнодення: весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) (для Північної півкулі, в Південній – навпаки).

– Полярні кола – це паралелі 66,5° пн. ш. і 66,5° пд. ш., які обмежовують відповідно північну і південну області, де бувають полярні дні і полярні ночі.

– Тропіки – це паралелі 23,5° пн. ш. і 23,5° пд. ш., над якими раз на рік полу­денне Сонце буває в зеніті.

– Теплові пояси – смуги з певними температурами повітря, які різняться між собою за кількістю тепла; їх на Землі сім: жаркий, два помірних, два холодних, два вічного холоду.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть на карті теплових поясів (мал. 135) міста Сінгапур і Париж. У якому з них середня річна температура повітря буде вищою?

2. Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів?

3. У якому тепловому поясі розташована територія України?

4. Поміркуйте, якою півкулею буде повернута до Сонця Земля, коли в Україні полудень 22 грудня.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Користуючись мал. 135, перелічіть теплові пояси, в яких розташовані материки:

Група 1- Африка;

Група 2 – Північна Америка;

Група 3 – Євразія.

Як на них змінюється температура повітря?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Письмовий докладний переказ тексту роздуму.
Ви зараз читаєте: ОСВІТЛЕННЯ Й ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ