ПАГОН

Related posts:

1. ГІДРОБІОС Екологія – охорона природи ГІДРОБІОС – сукупність організмів, які населяють водойми всієї земної кулі. Вивченням Г. займається гідробіологія....
2. СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – здатність організмів протистояти екстремальним і стресовим впливам зовн. середовища. Основними засобами подолання цих впливів є мобілізація внутр. резервів (ферментативного, гормонального та нервового регулювання) і відповідної поведінки, в т. ч. перехід у стан спокою, або анабіозу....
3. ШУГА Екологія – охорона природи ШУГА – пухкі нагромадження льоду, що з’являються восени перед льодоставом. Виникають також з придонного льоду, який спливає на поверхню. Часто, рухаючись, забивають русло водотоків, заважають роботі гідротехн. споруд....
4. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
5. ПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПЛАНКТОН, біосестон – сукупність організмів (водоростей, найпростіших, деяких ракоподібних, молюсків тощо), які пасивно плавають у товщі води і не здатні до самостійного пересування на значні відстані. Розрізняють фітопланктон та зоопланктон, озерний П. – лімнопланктон та річковий П. – потамопланктон....
6. МІЛИНА Екологія – охорона природи МІЛИНА, обмілина, мілководдя – 1) нагромадження наносів на дні водойми або водотоку, що спричинює зменшення глибини води аж до виходу наносів на поверхню (утворення кіс і т. п.); 2) будь-яка ділянка дна водойми або водотоку з глибинами, меншими порівняно з сусідніми ділянками....
7. АНЕМОНЕЙСТОН Екологія – охорона природи АНЕМОНЕЙСТОН – орг. та мін. часточки наземного походження, що відкладаються вітром на поверхню водойми....
8. СТІК Екологія – охорона природи СТІК – переміщення дощової або талої води, ін. атм. опадів з певної поверхні (поверхневий С.), з товщі земної кори (підземний С.) або сукупно з певної території в річки, потім у моря, океани чи замкнені континентальні водойми....
9. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
10. СМОГ ЛЬОДЯНИЙ Екологія – охорона природи СМОГ ЛЬОДЯНИЙ – сукупність газоподібних забрудників, пилу та кристалів льоду, які виникають під час замерзання крапель туману та випаровувань....
11. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
12. ОПАД Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою....
13. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
14. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
15. МЕТАЛІМНІОН Екологія – охорона природи МЕТАЛІМНІОН – І) шар в океані зі значним від’ємним вертикальним градієнтом т-ри, більшим, ніж у вище та нижче розташованих шарах. Те саме, що й термокліна, але останній термін означає також власне стрибок т-р в М.; 2) шар (від кількох дециметрів до кількох метрів) у товщі водойми, в межах якої т-ра влітку […]...
16. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
17. ІХТІОФАУНА Екологія – охорона природи ІХТІОФАУНА – сукупність риб будь-якої водойми, басейну, зоогеогр. зони, а також будь-якого періоду в історії Землі....
18. ФІТОБЕНТОС Екологія – охорона природи ФІТОБЕНТОС – сукупність рослинних організмів, поширених на дні водойм....
19. АКВАТОРІЯ Екологія – охорона природи АКВАТОРІЯ – водний простір водойми чи моря з певними прир., штучними або уявними (умовними) межами. Як правило, А. в екології розглядається як об’єм, що включає водну товщу до дна та атмосферу над нею....
20. ФІТОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м, у морях – до 50-100 м. Розрізняють Ф. мор., солонуватоводний і прісноводний (річковий, озерний, ставковий і болотяний)....
21. БЕНТОС Екологія – охорона природи БЕНТОС – сукупність організмів, що населяють дно водойм. Розрізняють фітобентос і зообентос....
22. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
23. БЕНТОСТОК Екологія – охорона природи БЕНТОСТОК – сукупність бентосних форм організмів, що переноситься сильною течією річки....
24. НЕЙСТОН Екологія – охорона природи НЕЙСТОН – сукупність організмів, що живуть біля поверхні води, на межі водного і пов. середовищ (від поверхневої плівки до 5 см в глиб вод). Як правило, це найпростіші, одноклітинні водорості, клопи, личинки комарів, мальки риб тощо. Разом з організмами плейстону створюють особливий біогоризонт водної екосистеми....
25. ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від літоралі до найвіддаленіших від берегів точок океану (тобто топографічно охоплює його неритову та океанічну зони)....
26. БІОМ Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні....
27. ОРГАНІЗМИ ПЕЛАГІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПЕЛАГІЧНІ – організми, які живуть у товщі води та на її поверхні. О. п. поділяють на тих, що пасивно плавають на поверхні води (плейстон), під її поверхневою плівкою (нейстон) або в товщі води (планктон), та на тих, що активно плавають (нектон)....
28. ГЕОЛІТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕОЛІТОБІОНТ, літобіонт – вид, який живе в товщі материнських порід....
29. БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
30. БАТІОНТИ Екологія – охорона природи БАТІОНТИ – мор. організми, які живуть у товщі води на глибині від 500 до 3000 м....
31. ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
32. ПОЛІЦУКРИДИ Екологія – охорона природи ПОЛІЦУКРИДИ, глікани, полісахариди – високомолек. вуглеводи, що складаються із залишків моноцукридів. Містяться в усіх клітинах організмів. Типові представники П. – целюлоза, крохмаль, глікоген, хітин, пектинові речовини, гепарин та ін....
33. РОСЛИННИЙ СВІТ Екологія – охорона природи РОСЛИННИЙ СВІТ – сукупність усіх рослинних організмів на певній території або на земній кулі в цілому, що становлять флору й рослинність....
34. ВОДЯНІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ВОДЯНІ ТВАРИНИ – тварини, що живуть у воді. Поділяються на дві основні групи: морські і прісноводні. За місцем проживання розрізняють планктонні (живуть у товщі води й пасивно переміщуються), нектонні (живуть у товщі води й активно пересуваються), бентосні (живуть у грунті дна або на ньому) і плейстонні (пов’язані з поверхневою плівкою води)....
35. САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
36. ТЕХНОТОП Екологія – охорона природи ТЕХНОТОП – сукупність пром. підприємств, транспортні магістралі, лінії зв’язку, що становлять середовище для життя живих організмів, в основному синантропів....
37. ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ Екологія – охорона природи ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Перший Т. р. займають продуценти – рослини, другий – рослиноїдні тварини, третій – хижаки, що живуть за рахунок рослиноїдних організмів, четвертий – організми, що споживають хижаків третього рівня. Деякі організми можуть знаходитись на різних Т. р....
38. АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність неорг. умов (чинників) існування організмів (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода тощо)....
39. ЖИВА РЕЧОВИНА Екологія – охорона природи ЖИВА РЕЧОВИНА – сукупність живих організмів біосфери, чисельно виражена елементарним хім. складом, масою та енергією. Поняття Ж. р. введене В. І. Вернадським. Див. також Біострома....
40. ОКЕАН СВІТОВИЙ Екологія – охорона природи ОКЕАН СВІТОВИЙ – водна оболонка Землі, що вкриває більшу частину її поверхні і поділяє суходіл на материки та о-ви. О. С. включає Тихий, Атлантичний, Індійський та Пн. Льодовитий океани....