ПАРАЛІЧ



ПАРАЛІЧ – інфекційна хвороба бджолиних сімей, що супроводжується масовою загибеллю дорослих бджіл. Збудник хвороби – вірус – патогенний для молодих і літних бджіл. При нагріванні до 93 °С гине протягом ЗО хв.

Шляхи поширення хвороби невідомі.

Перебіг хвороби. Захворювання часто протікає у весняно-літній період у гострій формі, але бувають хронічна та прихована форми його перебігу.

Найчастіше ураження П. відбувається в спекотну погоду та при недостачі білкового корму (перги). Захворювання супроводжується ураженням нервової

системи дорослих бджіл. При гострій формі гине велика кількість бджіл протягом кількох днів. При хронічній формі хвороба розвивається повільно, а незначна загибель бджіл спостерігається через 30-40 днів після інфікування, причому загибель бджіл від вірусу майже не перевищує кількості при їхній природній загибелі.

Симптоми хвороби. Бджоли, які занедужали на вірусний П., спочатку стають неспокійно-активними, крутяться дзигою, шумлять, стрімко рухаються вперед, пізніше вони впадають в апатичний стан, перестають реагувати на зовнішні подразники, не обороняються, важко піднімаються в повітря, погано літають, а пізніше

перестають рухатися, ніби застигають, а при дотику до них слабко махають крильми.

Інфекційний П. супроводжується тремтінням крил і тіла, втратою волосяного покриву й зміною кольору черевця, воно стає темного блискучо-маслянистого кольору.

У стані повної знерухомленості бджоли гинуть.

Діагноз хвороби. Діагноз ставлять за зовнішніми ознаками: збільшується черевце, стає блискучо-чорним, випадає волосяний покрив, у задній кишці накопичується водяниста маса, медяний зоб наповнюється цукристим сиропом, від бджіл відгонить рибний запах. П. часто плутають із такими захворюваннями, як нозематоз, акарапідоз, отруєння отрутохімікатами. П.

Бджіл належить до самозникаючих захворювань. Він може минути через 10-14 днів.

Профілактика. Створюють сприятливі умови з догляду й утримання бджіл. З 10-15 травня доцільним є чотириразово раз на 10 днів робити обприскування сімей водяним розчином рибонуклеази. Доза на 1 сім’ю: 50 мг рибонуклеази на 15 мл води. Обприскують бджіл із пульверизатора наприкінці дня, коли припиняється літання.

Заходи боротьби й лікування. Лікувальні засоби проти П. ще не знайдені. Зазвичай використовують антибіотики біоветин й окситетрациклін, обпилюючи гнізда й додаючи в цукровий сироп. Біоветином обпилюють гнізда через кожні три дні. На одне обпилювання витрачають 6-8 г препарату. Окситетрацикліну витрачають 0,5 г на 1 л цукрового сиропу й згодовують по 0,8-1,0 л сім’ям. Після триразового давання препаратів бджоли видужують. Через п’ять-шість днів у сім’ях уже не з’являються хворі бджоли.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Різноманітність кісткових риб конспект уроку.
Ви зараз читаєте: ПАРАЛІЧ