ПЕЛАГОФІЛ

Related posts:

1. ГЕЛІОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОНТ – організм, який віддає перевагу місцю перебування, що добре освітлюється сонцем....
2. ПСАМОФІЛ Екологія – охорона природи ПСАМОФІЛ – організм, що віддає перевагу життю серед рухомих пісків (сірий варан, деякі оси, ящірки та ін.)....
3. ПОЛІФАГ Екологія – охорона природи ПОЛІФАГ – організм, що живиться різноманітними кормами, але не всеїдний, а, як правило, віддає перевагу групі кормів хоча й широкої, та відносно цілісної систематичної категорії (напр., безхребетних тварин, грибів)....
4. АЛКАЛОФІЛИ Екологія – охорона природи АЛКАЛОФІЛИ – організми, які надають перевагу лужному середовищу – воді, грунту (напр., молюски з вапняковою мушлею)....
5. АБІСОПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи АБІСОПЕЛАГІАЛЬ – природний шар пелагіалі на глибинах понад 2500-3500 м....
6. БАТИПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи БАТИПЕЛАГІАЛЬ – глибинний, але не придонний шар пелагіалі (від 200 до 2000 м від рівня моря)....
7. ФОРЕЗІЯ Екологія – охорона природи ФОРЕЗІЯ – одна з форм біотичної взаємодії організмів різних видів, що виражається у перенесенні одним ін. без прояву явищ паразитизму; одна з форм мутуалізму....
8. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
9. ГІБРИД Екологія – охорона природи ГІБРИД – статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю (генотипами); організм, що народжується внаслідок схрещування генетично відмінних батьківських форм....
10. ТЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ТЕРОФІТИ – однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у формі насіння. Напр., кріп, коноплі, грицики та багато ін. рослин. Одна з життєвих форм рослин....
11. ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
12. НОРМАЛЬНИЙ СПЕКТР Екологія – охорона природи НОРМАЛЬНИЙ СПЕКТР – біоекол. склад життєвих форм рослин земної кулі, %: фанерофіти – 43, хаметофіти – 9, мікрофіти – 27, геофіти – 4, гідрофіти – 13, епіфіти – 3....
13. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
14. СПЕКТР Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо....
15. ДЕТРИТОФАГ Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски....
16. БЕНТОСТОК Екологія – охорона природи БЕНТОСТОК – сукупність бентосних форм організмів, що переноситься сильною течією річки....
17. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
18. АКЛІМАТИЗАНТ Екологія – охорона природи АКЛІМАТИЗАНТ – організм, що пристосувався до існування за межами свого ареалу; організм, що проходить акліматизацію....
19. ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОЦЕНОТИЧНИЙ – чинник-1, джерелом якого є не окремий організм, популяція, вид чи їх довільна комбінація, а сукупна діяльність організмів, що складають біоценоз, прямий та опосередкований вплив їх на середовище....
20. ЕДАСФЕРА Екологія – охорона природи ЕДАСФЕРА – простір, що оточує організм і на який цей організм впливає в процесі своєї життєдіяльності, змінюючи фіз. і хім. показники середовища....
21. ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча б такої, що дорівнює витратам на запобігання чи ліквідацію забруднення. Такий підхід екол. і соц. невиправданий....
22. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
23. ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) Екологія – охорона природи ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) – макс. кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм чи в угруповання організмів з повітрям, їжею тощо, ще не завдає нищівної дії. Встановлено одноразову ГДД та ГДД за певний проміжок часу (година, доба тощо)....
24. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
25. ТРОГЛОФІЛИ Екологія – охорона природи ТРОГЛОФІЛИ – організми, що віддають перевагу існуванню в печерах....
26. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
27. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
28. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
29. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
30. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
31. АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
32. ЕПІОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕПІОЙКІЯ – форма коменсалізму, за якою один організм селиться на поверхні тіла іншого, не завдаючи шкоди останньому (прикріплення деяких морських організмів до тіла плаваючих тварин, гніздування на деревах, обростання стебла чи листків водоростями тощо)....
33. ШУМ Екологія – охорона природи ШУМ – одна з форм фіз. (хвильового) забруднення довкілля, адаптація організмів до якого практично не можлива. У сучасний період Ш. розглядаються як істотні забрудники біосфери. Ш. понад 90 дБ викликає стресовий стан організму. Шумові подразники є однією з причин безсоння, а тривалий Ш. викликає різке зниження працездатності, знижує продуктивність праці. Найпоширенішим […]...
34. КОМЕНСАЛ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛ – один із двох організмів різних видів, які живуть сумісно, і який користується певними перевагами за рахунок ін., але не завдає йому прямої шкоди. К. може використовувати організм хазяїна як місце оселення, засіб пересування, може живитися рештками його їжі....
35. ВАГІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ВАГІЛЬНІСТЬ, рухливість – природжена здатність дорослих організмів або організмів, що перебувають на личинкових етапах розвитку, активно переміщуватись у просторі....
36. ТУРИЗМ Екологія – охорона природи ТУРИЗМ – одна з форм активного відпочинку та виховання; подорож за певним маршрутом з метою краєзнавчого пізнання....
37. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
38. АВТОПАТІЯ Екологія – охорона природи АВТОПАТІЯ – негативний взаємовплив рослин одного або споріднених видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії....
39. ГАЛОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФІЛ(И) – організми, які віддають перевагу зонам існування з підвищеним вмістом різних солей....
40. ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА Екологія – охорона природи ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА – 1) кількість одиниць фіз. чинника (напр., радіації) або речовини, що припадає на одну особину і певним чином впливає на даний організм; одна й та сама Д. і. може не чинити помітного впливу на ін. аналогічні організми або впливати на них по-іншому; 2) кількість радіації, яку отримує одна людина […]...