Перемінний лад, сольфеджування вправи. Розучування пісні “Веснянка” В. Філіпенка. Слухання музики. М. Вериківський. Симфонічна сюїта “Веснянки”
6 КЛАС
Тема 2. Я і музика
Урок 23
Тема уроку. Перемінний лад, сольфеджування вправи. Розучування пісні “Веснянка” В. Філіпенка. Слухання музики. М. Вериківський. Симфонічна сюїта “Веснянки”
Мета уроку: дати поняття дітям про перемінний лад та закріпити на мелодичних вправах; розвивати ладо-тональний слух, вокально-хорові навички; виховувати любов до української музики.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: магнітофон, аудіо-запис, нотний текст пісні, вправи, портрет Вериківського.
Хід уроку
I. Організація
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми уроку.
II. Пояснення нового матеріалу.
Діти, українські народні пісні та авторські подекуди відрізняються ладовими та ритмічними особливостями, в яких нерідко використано змінний розмір та перемінний лад.
У піснях з перемінним ладом одна частина звучить у мажорі, а друга – в мінорі.
Давайте згадаємо українську народну пісню “Ой ходила дівчина бережком”. І частина звучить у мажорі, а друга – у мінорі.
(Діти співають пісню).
– А тепер згадаємо пісню “Шкільна стежина”. Що характерно да цієї пісні?
(І
III. Художній показ пісні “Веснянки” В. Філіпенка.
Веснянка
Слова А. Навроцького
Музика В. Філіпенко
Прийди, весно, в наші села,
Принеси нам дивних див –
Очі синії веселок,
З хуртовинами садів.
Там, та-ба-да-ба…
Приспів:
Принеси, весно, нам
Рясні дощі, рясні дощі,
Принеси, весно, нам
Радощі, радощі.
Хай всюди пісня луна,
Пісня, луна, пісня луна.
Хай нам зустрінеться
Дівчинонька гарна.
Прийди, прийди, весно красна.
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.
Приспів.
Щойно ви почули нову пісню, яку будемо вивчати сьогодні на уроці. її створ чудовий український композитор Віталій Філіпенко.
– У якому ладі прозвучала пісня?
(І частина у мажорі, а II – у мінорі).
– Погляньте на нотний текст і скажіть, яка тоніка пісні та який лад. (І частина – тоніка мі бемоль, лад мажорний, отже, тональність мі бемоль мажор, а у II частині при ключі два бемолі, тоніка соль, лад мінорний, тобто тональність соль мінор).
(Настройка).
2. Розспівування у тональності.
3. Розучую пісню по фразах, за нотним текстом, слідкую за чистотою інтонування, дикцією.
IV. Слухання музики.
1. Бесіда.
Діти, ми з вами вже чули твори українських композиторів, творчість яких грунтується на мелодиці народних пісень. Це Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Василь Барвінський. До них належить Михайло Вериківський і Віталій Філіпенко, пісню якого ми тільки що почали вивчати.
М. Вериківський – український композитор, народився в м. Кременець Тернопільської області, педагог, заслужений діяч мистецтв України. Творча спадщина композитора доволі різноманітна: опери “Наймичка”, “Сотник” за творами Т. Шевченка, кантати, хорові твори, романси, дуети, музика до вистав та кінофільмів. Симфонічна сюїта “Веснянки”, яку ми сьогодні послухаємо, розкриває тему єдності з природою. Вона побудована на основі найдавніших о рядових пісень, народних звичаїв. Сюїта створена у вигляді обробок народних наспівів, її цикл складається з п’яти частин: “Заспів”, “Молода”, “Ягілочка”, “Весна-весниця”, “Зелений шум”. Народні мелодії у всіх частинах твору варіаційно змінюються, а за допомогою музичних засобів створюється яскрава картина молодіжних весняних танків.
2. Слухання твору.
3. Характеристика прослуханого.
– Яким художнім задумом об’єднані частини сюїти?
– У якому характері написана сюїта?
Сюїта – це багаточастинна форма танцювальної чи вокальної музики, об’єднана загальним художнім задумом і призначена для слухання.
V. Підсумок уроку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...