Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність

ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

§ 24. Індія

1. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність.

Ще однією великою країною Азії є Індія. Національно-визвольний рух у цій найбільшій англійській колонії значно посилився після Другої світової війни.

Керували ним дві партії – Індійський національний конгрес (ІНК), лідером якої був Джавахарлал Перу. і Мусульманська ліга на чолі з Мухаммедом Алі Джинною. ІНК виступав за збереження цілісності та єдності

країни, а Мусульманська ліга вимагала створення Пакистану – незалежної мусульманської держави. Британці намагалися маневрувати, шукаючи компроміси, щоб примирити позиції цих сторін.

Однак новий віце-король Індії лорд Л. Маунтбеттен після тривалих консультацій з лідерами обох провідних партій зрозумів, що примирення неможливе, і в червні 1947 р. розробив план, за яким територію країни передбачалося поділити за релігійною ознакою на дві держави – Індію (або Індійський Союз) і Пакистан. Вони мали ввійти до складу Британської співдружності націй на правах домініонів. План було взято за основу закону “Про незалежність

Індії”, прийнятого парламентом Великої Британії. Виведення британських військ було завершено 15 серпня 1947 р. На мані світу з’явилися дві нові держави – Індійський Союз (Індія) і Пакистан.

Кордони між новоутвореними державами не відображали особливостей національного складу, географічного положення та історичних традицій, що призводило до збройних конфліктів між Індією та Пакистаном. Перший із них стався восени 1947 р. в князівстві Кашмір.

Магараджа (князь) Кашміру, за віросповіданням індус, хотів приєднати князівство до Індії, а основна маса населення (мусульмани) – до Пакистану. У жовтні 1947 р. між Індією й Пакистаном спалахнув збройний конфлікт через Кашмір, який змогли припинити лише за посередництва ООН.

Політика протистояння спричинила переселення мільйонів людей з однієї країни до іншої. За приблизними підрахунками, мігрувало понад 6 млн мусульман і 4,5 млн індусів. Майже 700 тис. осіб загинули в індусько-мусульманських сутичках.

Проти індусько-мусульманської ворожнечі різко виступав Магатма Ганді. оголосивши голодування на знак протесту. Однак його позицію не поділяли екстремісти з обох партій. У січні 1948 p. М. Ганді був смертельно поранений під час одного з мітингів. Його смерть трохи вгамувала суперечки, змусила лідерів ІНК та Мусульманської ліги шукати можливості для компромісів і примирення.

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність

Магатма Ганді

Індійський субконтинент у 1947-1975 pp.

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність

Протягом 1947-1949 pp. відбулося приєднання 555 індійських князівств (із 601) до Індії, решта ввійшли до складу Пакистану. Індійський уряд провів реформу князівств, ліквідувавши чимало з них.

26 листопада 1949 р. була прийнята нова конституція Індії. Після набрання конституцією чинності 26 січня 1950 р. країна стала повністю незалежною. За державним устроєм Індія – федеративна республіка. Глава держави – президент, який обирається на 5 років колегією виборців. Найвищий орган законодавчої влади – парламент, що складається з двох палат Народної палати (545 місць) і Ради штатів (250 місць). Уряд Індії – Рада міністрів – формується парламентською фракцією партії, що перемогла на виборах до Народної палати. Прем’єр – міністри та уряд Індії зосереджують у своїх руках значну владу. Судова влада як третя гілка влади існує окремо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність