Періодизація західноєвропейської філософської антропології



Філософія світ людини

Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії

Періодизація західноєвропейської філософської антропології
У попередній лекції вже йшлося про те, що основоположником філософської антропології вважається Макс Шелер. Його основна праця з цієї проблеми має назву “Сутність людини, новий дослід з філософської антропології”, з якої видно, що такі досліди він визнавав і в минулому. Взагалі М. Шелер виокремлював три види антропології – теологічну, філософську, природничо-наукову.

Остання була започаткована працями Ч. Дарвіна, вона мала біологічний характер, і щоб відокремити від неї своє вчення, Шелер і запровадив термін “філософська антропологія”.
Вчення про людину – складова частина роздумів упродовж усієї європейської філософії. Вперше вони свідомо і виразно позначені в сократо-платонівській школі, і тому із Сократа, який відкинув натурфілософію і звернувся до дослідження людини, це вчення бере початок.
В історії європейської філософії можна виокремити три етапи формування уявлень про людину. Перший етап обіймає час від античності до середини XIX століття:
це – філософія розуму, свідомості, пізнання. Відтоді починається другий етап – філософія життя, дійсності, практичної діяльності (сюди належать вчення В. Дільтея, Г. Зіммеля, позитивізм О. Канта, марксизм). У 20-х роках XX століття з’являється так звана філософська антропологія. Творцями її, поряд із Шелером, були Г. Плеснер, А. Гелен. Перший етап – то класична філософія, другий і третій – післякласична. Німецька філософія в особі Гегеля завершує всю європейську класичну філософію й переважно філософію пізнання. Її резюме – в “Логіці” Гегеля. Починаючи з Л. Фейєрбаха, відбувається поворот до людини. Фейєрбах – то свого роду місток між класичною і післякласичною філософією.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Простий та складний план.
Ви зараз читаєте: Періодизація західноєвропейської філософської антропології