Періодизація західноєвропейської філософської антропології

Related posts:

1. Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Поняття “філософська антропологія” має як більш широку, так і вужчу сфери застосування. Ці сфери постійно взаємодіють, стимулюють одіта одну. Проте нерідко з боку “власне антропологів” можна почути серйозні нарікання щодо того бачення людини, котре складалося упродовж багатьох віків її філософського осмислення. Засновник філософської антропології як спеціальної […]...
2. Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Таку загальну періодизацію можна доповнити більш частковою. Річ у тім, що проблема людини не завжди стоїть у центрі філософської думки, вона може бути або недостатньо розробленою для цього, або […]...
3. Основні напрями сучасної західної релігійно-філософської антропології Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Основні напрями сучасної західної релігійно-філософської антропології Релігійно-філософська антропологія є напрочуд цікавою течією сучасної філософії. Біля її витоків стояли такі видатні мислителі, як Макс Шелер і Мартін Бубер. У цьому зв’язку не слід обминати згадкою імена таких філософів, як Лев Шестов і Микола Бердяєв. Під релігійно-філософською […]...
4. Різновиди філософської антропології Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Різновиди філософської антропології Вище ми говорили про те, що перші спеціальні філософсько-антропологічні дослідницькі програми, накреслені М. Шелером, було реалізовано лише частково, деякі їхні аспекти зазнали корекції у ході реального антропологічного пошуку. Однією з таких корекцій стало те, що масштабне вивчення сутності й сутнісної структури людини у […]...
5. Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний порядок, систематизувати або класифікувати їх. Це має сенс не лише тому, що легше оглянути ціле і розкрити зв’язки між його частинами, до чого взагалі прагне теоретичне пізнання, але й тому, […]...
6. Людина як істота, котра трансцендує Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Дана лекція присвячена здатності людини до транеценденції як виходу за межі власного досвіду. Засновники філософської антропології обгрунтували тезу про те, що “потреба у трансцендуванні виникає внаслідок відкритого”, активоперетворювального ставлення людини до світу, котре передбачає вихід за наявне буття у сферу буття духовного, а також зумовлює ексцентричність людини […]...
7. Філософія природи, її предмет Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія природи, її предмет Філософська наука, яка дає змогу осмислити природу як ціле, як певну сутність і водночас цілком реальний об’єкт, має назву філософія природи, або натурфілософія. Майже в кожному навчальному виданні з філософії, зазначено, що “в історії філософської думки […]...
8. Історичні джерела формування філософської культури Київської Русі Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ IV ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Історичні джерела формування філософської культури Київської Русі Такий процес формування і зміни світогляду дає можливість зробити висновок, що філософські ідеї Київської Русі мають свої корені в міфологічному, міфоепічному, язичницькому уявленні східних слов’ян. Народна культура, народна творчість стала головним джерелом формування української філософії. […]...
9. Самотність як предмет Вивчення психології та екзистенціальної антропології Філософія світ людини Людина у самотності та комунікації Самотність як предмет Вивчення психології та екзистенціальної антропології Вище ми окреслили форми вияву самотності, назвавши їх зовнішньою та внутрішньою самотністю. Тепер виникає потреба прояснити, які з наук досліджують ці вияви і чим відрізнятимуться аспекти, а також способи їхнього розгляду феномена самотності. На перший погляд, видається слушним висунути […]...
10. Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософська антропологія, незалежно від певного релігійного (а чи навіть атеїстичного) конкретного її відгалуження, приречена розглядати релігійні уявлення, релігію в цілому та ідею Бога як концентроване та історично розвинуте вираження систем людських цінностей та світоглядних орієнтирів. Конкретна ідейно-релігійна орієнтація певної течії філософської антропології може визначати лише […]...
11. Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних вимірів (всі вони центровані на людині) належне місце займає і філософська антропологія. На думку її засновника М. Шелера (поч. XX ст.), звернення до філософії людини випливає з усвідомлення людиною того, […]...
12. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ (ХІХ-ХХ СТ.) СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 32 ТЕМА. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ (ХІХ-ХХ СТ.) Мета: продовжити знайомство учнів з основними тенденціями сучасної філософської думки; прищеплювати інтерес до філофської науки; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: урок закріплення знань. Форма проведення: метод кейсів. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності учнів Повідомлення […]...
13. Толерантнісні прозріння “батька антропології” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Толерантнісні прозріння “батька антропології” Новоєвропейська філософія зробила чимало, аби ствердити суверенність людського “Я”, ствердити таку важливу для кожного з нас здатність людини, як спроможність. Вичерпне теоретичне обгрунтування цієї здатності міститься у відомім твердженні Рене Декарта “Cogito ergo sum” – “Мислю, отже існую”. Даний принцип […]...
14. Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ IV ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки Досліджуючи історію становлення філософської культури Київської Русі, сучасні вітчизняні філософи звертають увагу на її характерні риси особливості. В. С. Горськии, зокрема, зазначає, що такими особливостями були “всесвітня відкритість”, здатність до творчого синтезу […]...
15. Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Місце духу в архітектоніці людського способу буття, його співвідношення з іншими буттєвими виявами – давній предмет напружених філософських роздумів. Блез Паскаль вважав людину “дивним предметом природи”, позаяк “не будучи спроможною пізнати, що є тіло, вона ще менш здатна […]...
16. Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Традиційно людина розглядалася у філософії як істота, позбавлена статі, що було результатом абстрактно – есенційного підходу до неї. Сучасна філософська антропологія прагне вийти за межі такого бачення людини. Адже для кожного, хто замислювався над колізіями людського буття, очевидним є те, що однією з їхніх […]...
17. Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Релігійно зорієнтована (регульована) свідомість у світлі філософсько-антропологічних роздумів безперечно має як світоглядно-культурну значущість в цілому, так і пізнавальну цінність зокрема, попри почасти вдавану, а почасти й дійсну “протилежність” та “несумісність” з науковим та іншим пізнанням. Релігійна […]...
18. Періодизація історії епохи Просвітництва Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Періодизація історії епохи Просвітництва Раціоналізм епохи Просвітництва підсилив у XVIII столітті ворожість інтелектуалів до церкви, релігійних забобонів, упертого неуцтва і до обмежень, що накладалися штучно на свободу особистості і здоровий глузд – усі вони вважалися характерними рисами тисячоріччя, що виникає за падінням Риму. […]...
19. Моделі антропогенезу Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 2. Сучасна наукова картина світу Моделі антропогенезу Питання походження людини, так само як її сутності, місця в світі, призначення тощо, є визначальними для спеціальної філософської науки (див. тему “Антропологія”). В контексті натурфілософії можна окреслити дві основні групи моделей породження людини (так перекладається з грецької слово “антропогенез”). Перша з […]...
20. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 34 ТЕМА. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ Мета: продовжити знайомство учнів з представниками сучасної української філософської думки ; прищеплювати інтерес до вивчення національної історії, культури, філософії. Тип уроку: урок закріплення матеріалу. Форма проведення: захист проектів. Обладнання: мультимедійна апаратура. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація знань 1. Які роботи видатних українських […]...
21. Класична і післякласична філософська антропологія Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Класична і післякласична філософська антропологія Фейєрбахом завершується класична філософія і починається післякласична. Для розуміння останньої важливо знати, чим нова епоха різниться від попередньої. Перший, хто поставив завдання визначити загальну її характеристику, був слов’янофіл І. В. Киреєвський. На його думку, основна особливість XIX століття […]...
22. Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину Таким чином, у філософської антропології є, так би мовити, власна “оптика”, крізь яку здійснюється синтетичний розгляд людини, що поєднує в собі об’єктивно-науковий підхід із суб’єктно-реалістичною позицією. Така перспектива із необхідністю відбудовує структуру знань про людину […]...
23. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ “ФІЛОСОФСЬКІ ДУМКИ” СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 35 ТЕМА. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ “ФІЛОСОФСЬКІ ДУМКИ” Мета: перевірити міцність знань учнів і вміння їх використовувати на практиці; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки; виховувати самостійність щодо підготовки до уроку, пошуку нових знань, роботи з додатковою інформацією. Тип уроку: урок контролю знань. Хід уроку I. Організаційний момент […]...
24. Філософія і світогляд Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ Урок 67 . Філософія і світогляд Мета: сформувати поняття “філософія”, “світогляд”; розкрити взаємодії філософії і світогляду; виховувати культуру світогляду; розвивати вміння захищати електронні проекти. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Робота над поняттями Дати визначення понять […]...
25. Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не розглядається як окрема філософська наука, що має свій предмет, метод і специфічну структуру. Хоча термін “філософія статі та любові” подивуємо вже у М. Бердяєва, формування філософії статі як окремої галузі […]...
26. Визначення філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Визначення філософія Окресливши значення кореневих слів, які становлять термін “філософія”, ми склали попереднє уявлення про її зміст. Спробуємо дати йому коротке визначення, обмеживши змістові складові. Адже, як ми вже знаємо, слово стає науковим терміном, коли набуває чіткої змістової […]...
27. Введення терміна “філософія історії” Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Введення терміна “філософія історії” Термін “філософія історії” був введений до філософського обігу трохи раніше – у добу Просвітництва – Вольтером (1694 – 1778) й охоплював сукупність філософських міркувань про всесвітню історію без спеціального філософсько-теоретичного обгрунтування їхньої необхідності та правомірності. Розгорнуту аргументацію розходжень між […]...
28. Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
29. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
30. Сократ Політологічний словник Сократ (469 – 399 до н. е.) – грецький філософ. У центрі філософії С. – людина, яка розглядається насамперед як моральна істота. Філософія С. народжувалася під двома основними девізами: “Пізнай самого себе” і “Я знаю, що я нічого не знаю.” Перший девіз був написаний над входом у храм Аполлона у Дельфах, другий приписують […]...
31. Філософія як засіб освоєння метафізичних, діалектичних, гносеологічних, праксеологічних проблем природних наук Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія як засіб освоєння метафізичних, діалектичних, гносеологічних, праксеологічних проблем природних наук З усього, що вже сказано про філософський зміст конкретно-наукових знань про природу, а також із викладу фундаментальних філософських наук: метафізики, діалектики, гносеології, праксеології, ми можемо зробити висновок, підтвердженням якого […]...
32. Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя В історії філософії склався напрям, що вбачає основну сутнісну ознаку людини в її діяльності. Відповідні погляди отримали назву активізму (від лат. “активує” – “дієвий”). Корені активізму можна знайти як в античній традиції, так і у філософії […]...
33. Процес і періодизація суспільного розвитку Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Урок 42 . Процес і періодизація суспільного розвитку Мета: сформувати поняття “процес суспільного розвитку”, розкрити періодизацію суспільного розвитку; виховувати повагу до суспільства, розвивати вміння захищати електронні проекти та повідомлення. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: захист електронних проектів. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Захист електронних проектів Теми 1. “Періодизація […]...
34. Відповідальність за буття і його сенс Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Відповідальність за буття і його сенс Сутність буття людини і сенс її життя постійно перебувають в центрі філософських, релігійних, соціальних та етичних концепцій. У філософській антропології сформувалися три підходи для вирішення цього питання. Перший підхід позиціонує тезу, що життя не має сенсу. Основні […]...
35. Поняття соціальної філософії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Поняття соціальної філософії Особливість соціальної філософії порівняно з науками про суспільство полягає, по-перше, у її системності, і по-друге, у її загальності. Системність соціально-філософського знання означає те, що соціальна філософія досліджує не окремий сегмент суспільного буття (історичний, економічний, демографічний тощо), а зосереджується […]...
36. Етноантропологія як філософська дисципліна Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Етноантропологія як філософська дисципліна Етноантроподогію можна розуміти як розділ філософської антропології, що вивчає світоглядні особливості етно-національних спільнот, а також умови та принципи комунікації між ними. Націленість на особистісну та етнічну різноманітність людського роду як одну з головних для філософської антропології добре показав Мартін Бубер: “Філософська антропологія має знати, […]...
37. Людина і народ: етноантропологія Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Як ми бачили у попередніх лекціях, людське буття є вельми різноманітним. Це стосується не тільки людських особистостей, але й спільнот людей, кожна з яких – окремий світ. Найбільш усталені спільноти людей – етно-національні. Вивчаючи їх, філософська антропологія стає етно-антропологією....
38. Причини, характер і періодизація Другої світової війни Тема 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ §1 Початок Другої світової війни (1939 р. – червень 1941 р.) 1. Причини, характер і періодизація Другої світової війни. Наприкінці 1930-х років людство вдруге у XX ст. було втягнуте у світову війну. Цій трагічній події передувала епоха протистояння тоталітаризму1 та демократії. У кількох країнах Європи […]...
39. Онтогенез та його періодизація МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку Індивідуальний розвиток організму, або онтогенез, – це сукупність послідовних процесів з моменту виникнення зиготи до утворення складного багатоклітинного організму з великою кількістю по-різному диференційованих клітин, тканин і органів; розвиток складних організмів із порівняльно простих за будовою яйцеклітин. Онтогенезу […]...
40. Хронологічні межі й періодизація Історії Середніх віків ВСТУП 2. Хронологічні межі й періодизація Історії Середніх віків Середньовіччя – епоха в історії Європи, що охоплює понад тисячу років. Початком Середніх віків прийнято вважати 476 p., коли вождь германців Одоакр переміг останнього римського імператора Ромула Августула. Епоха Середньовіччя закінчилася в 1492 р. відкриттям Америки. В історії Середніх віків, як правило, виокремлюють три основні періоди, […]...