Питальні й відносні займенники



МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ

ЗАЙМЕННИК

§40. Питальні й відносні займенники

373. Прочитайте. Скажіть, у якому стовпчику речення вимовляються з питальною інтонацією, а в якому – з розповідною. З’ясуйте, чим різняться виділені займенники.

1. Хто нам хліб ділить?

1. Добре того вчити, хто все хоче знати.

2. Що у світі найшвидше?

(Загадки).

2. Прилетять зозулі, що нас не забули

(Прислів’я).

Відгадки. Ніж. Думка.

Питальні

займенники хто? що? який? чий? котрий? скільки? вживаються для вираження запитань про особу, предмет, ознаку чи кількість предметів.

Питальні займенники вживаються для утворення питальних речень: Хто в силі нашу дружбу розколоти? (П. Тичина).

Відносні займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки вживаються для зв’язку частин складного речення. Вони завжди є членами речення: І явір вироста отой, що вдвох садили ми з тобою (А. Малишко).

374. Попрацюйте в парах. Випишіть спочатку речення з питальними займенниками, потім – із відносними займенниками.

1. Пропав і той, хто всім верховодив (Т. Шевченко).

2. Скільки літ, скільки зим ми не бачились, друже, з тобою? (Д. Луценко). 3. А хто садивгорода з вами, нивку засівав? (Леся Українка). 4. Ви й не уявляєте, скільки таємниць уже знає Мирон (І. Франко). 5. Чий це голосочок, мов срібний дзвіночок, в садочку лунає? (Л. Боровиковський). 6. Мисливець одразу зрозумів, чиї це сліди залишилися на снігу (І. Багряний).

375. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки при діалозі. Питальні займенники підкресліть однією лінією, а відносні – двома лініями.

Катерина Іванівна тихого осіннього дня повела своїх маленьких першокласників у поле. Високо в небі летів ключ перелітних птахів, що стиха курликали. Учителька сказала дітям:

Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хто з вас може дібрати красиві й точні слова?

Небо синє-синє сказав Андрійко.

Небо чисте сказала Наталочка.

Яке ж, Валю, твоє слово про небо? спитала Катерина Іванівна.

Небо ласкаве… тихо сказала дівчинка.

Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили раніше: “Небо сумне… Небо тривожне… Небо зажурене…” Першокласники дивились у сині сумні очі осіннього неба, що грало, трепетало, дихало, як жива істота (За В. Сухомлинським).

376. І. Прочитайте речення.

1. Ох, певне, лихо серцем почувала, що на мене, мов хмара грізна, йшло. 2. Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? (Із тв. Лесі Українки).

II. У першому реченні слово що є займенником, у другому – сполучником. Зробіть висновки, як розрізняти однозвучні займенник і сполучник що, відповівши на запитання.

1. Чи можна в першому реченні замінити слово що займенником який?

2. Чи можлива така заміна в другому реченні?

3. Чи є слово що якимось членом речення в першому випадку?

4. Чи можна поставити питання до слова що у другому реченні?

377. Попрацюйте в парах. Спишіть. Визначте, якою частиною мови є слово що в кожному реченні.

1. І, може, де кобза знайдеться, що гучно на струни озветься. 2. Що бачу я в далекому просторі? 3. Певно, тут не чули зроду, що бува негода в світі (Із тв. Лесі Українки).

Займенники хто у що, скільки змінюються тільки за відмінками.

Займенники який, чий, котрий змінюються за відмінками, числами і родами (в однині).

378. І. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються питальні й відносні займенники.

Н.

Хто

Що

Чий чиє

Чия

Чиї

Скільки

Р.

Кого

Чого

Чийого

Чиєї

Чиїх

Скількох

Д.

Кому

Чому

Чийому, чиєму

Чиїй

Чиїм

Скільком

Зн.

Кого

Що

Як Н. в. чиє

Або Р. в.

Чию

Як Н. в.

Або Р. в.

Скількох

Ор.

Ким

Чим

Чиїм

Чиєю

Чиїми

Скількома

М.

(на)

Кому,

Кім

(на)

Чому,

Чім

(на) чиєму, чийому, чи їм

(на)

Чиїй

(на) чиїх

(на) скількох

II. Складіть чотири речення з паралельними формами питальних займенників.

379. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники у потрібному відмінку. Підкресліть питальні займенники однією лінією, а відносні – двома.

1. Згадай, до (яка) країни нас погойдує степ-корабель (В. Марсюк). 2. Про (хто) згадає цей воїн у найтяжчі хвилини бою? (С. Скляренко). 3. Мати вже й не знала, (хто) дякувати (М. Стельмах). 4. (Які) словами передати свій біль і відчай? (О. Гончар). 5. Уже й не згадаю, (який) вітром занесло мене в ті краї (Є. Гуцало). 6. Гляньте, (скільки) відтінками виблискує ця росинка вранці (Б. Сухомлинський).

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ОДЕСА

1. Чи доводилося вам бувати в Одесі? Що найбільше запам’яталося з тієї подорожі?

2. Які ще курортні міста на узбережжі Чорного моря ви знаєте?

На території сучасного міста. Одеси було татарське поселення Хаджибей, яке вперше згадується 1415 року. Тут 1794 року почали будувати нове місто, яке тепер перетворилося на великим індустріальний центр, важливий міжнародний морський порт.

Назву Одеса місто отримало 1795 року. Це найменування запропонувала Російська Академія наук.

Назвали місто на згадку про давньогрецьку колонію Одесос.

Одеса і море невіддільні. Ось красивий Приморський бульварі напівкругла площа. Від площі до моря зійдемо Потьомкінськими сходами.

Зачаруємось архітектурними пам’ятками: палацами, спорудою Театру опери та балету (За І. Вихованцем).

1. Поясніть правопис слів поселення, невіддільні, напівкругла.

2. Складіть діалог за текстом і фотоілюстрацією.

Питальні й відносні займенники

Одеса. Театр опери та балету

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА ПОДАНИМ СЮЖЕТОМ

1. Що таке оповідання?

2. З яких частин складається текст?

380. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку оповідання.

БІЛА МАРА

Дід Арсен, як і завжди, встав раненько, прихопив своє рибальське начиння та пішов із двору. На небі ще висів ріжок місяця, а на сході вже біліла вузенька смужечка світанку. Арсен постояв біля воріт, обмірковуючи, що робити далі: прийти до річки в отаку рань – поплавців на воді не буде видно, до того ж попереду Крута балка. Про неї за довге життя доводилося чути різних жахів, що й зараз, на старості, побоювався вночі тієї чорної прірви при самій стежці до річки.

“Справжній страх не такий уже й страшний, як вигаданий”,- подумав Арсен і вирішив іти.

Крута балка починалася одразу ж за селом. Місяць стояв низько, вже не зазирав у балку, тому в ній панувала темрява і чаїлась якась недобра тиша. Аж раптом попереду, неподалік од Арсена, щось завовтузилося й зашелестіло. Старий зупинився й, затамувавши подих, уп’явся очима в те місце.

Незабаром із балки виповзло щось біле, як шмат полотна. Завмерло на хвилю, потім обернулося на місці й посунуло прямо на Арсена.

– Ну-ну! – сказав ледь чутно, бо губи йому звело від страху. – Паняй своєю дорогою, маро нещасна!

Мара зупинилася, пристояла трохи і знову поповзла на Арсена.

– Свят, свят! – прошепотів старий, позадкував швидше і швидше. Тоді крутнувся на одній нозі й побіг до села, озираючись на біле чудовисько, поки його зовсім не стало видно.

Питальні й відносні займенники

Біля крайніх хат зупинився й довго одхекувався. Тим часом надворі майже зовсім розвиднілося.

– Що ж то воно за мара була? – сказав уголос Арсен і рушив стежкою назад до річки. Не зробив і десяти кроків, як знову зупинився: мара поволеньки повзла назустріч… Ось вона все ближче і ближче… Арсен підступив до неї кроків зо два, тримаючи вудки напоготові. Придивився пильненько і раптом засміявся. То була газета, проткнута в кількох місцях сизими голками, а з-під неї стримів гострий їжачий писок.

– То це ти, парубче, лякаєш діда, ге ж? – похлинаючись реготом, вимовив Арсен.

Їжак сердито хрокнув, обминув старого й поволік газету до села. Слідом за ним, поклавши вудку на плече, потупцяв і Арсен. Яка ж тепер риболовля, як сонце вже з-за обрію вихопилося, а до річки ще йти і йти! (За Григором Тютюнником).

II. Який момент розповіді зображено на малюнку? Стисло перекажіть текст за самостійно складеним планом.

Сюжет – це подія чи кілька пов’язаних між собою подій, завдяки розвитку яких розкривається зміст твору. Виділяють такі елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

381. Розгляньте таблицю, підготуйте за нею усну розповідь про елементи сюжету.

Визначення елементів сюжету

Приклади з оповідання “Біла мара”

Експозиція

Попереднє знайомство з героями, з часом і місцем подій

Дід Арсен збирається на риболовлю, міркує, чи варто йти на річку до сходу сонця

Зав’язка

Початок розвитку зображених у творі подій

Старий прямує на річку стежкою біля прірви

Розвиток дії

Події, у яких виявляються характери героїв

Дід Арсен чує якесь шарудіння і бачить білу мару. Злякавшись, тікає від неї. Оговтавшись уже біля села, старий знову йде до річки

Кульмінація

Найбільше загострення в розвитку подій

Біла мара почала наближатися до діда. Арсен, перемагаючи страх, підходить до неї. Він розгледів їжака з причепленою до колючок газетою

Розв’язка

Подія, під час якої суперечка закінчується. Стає зрозуміло, хто вийшов переможцем, а хто зазнав поразки

Старий повертається до села, бо вже пізно йти рибалити


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Типи модель.
Ви зараз читаєте: Питальні й відносні займенники