Плацентарні ссавці. Ряд Примати



Тема 10. ССАВЦІ

§ 55. Плацентарні ссавці. Ряд Примати.

Ряд Примати (від лат. прима – mес – першість) об’єднує найрозумніших ссавців, які, на перший погляд, не мають виражених розпізнавальних ознак. У цих звірів дуже рухливі передні кінцівки та спритні пальці, на яких не кігті, як у решти звірів, а нігті (мал. 156). Великий палець передніх кінцівок відокремлений і протиставлений іншим. До ряду Примати належить близько 200 видів звірів.

Підряд Напівмавпи (нижчі примати). До нього належать лемури, лорі, руконіжки та довгоп’яти. Це найпримітивніші

примати. Вони поєднують зовнішні ознаки білок, мавп, куниць і навіть маленьких ведмежат. Наявність нігтів лише на деяких пальцях – головна ознака, що відрізняє їх від мавп. Ці звірі ведуть нічний деревний спосіб життя, поїдають листя, квіти, плоди, комах, а інколи руйнують пташині гнізда.

Найнезвичайніша серед напівмавп зовнішність вирізняє руконіжку мадагаскарську, якій властиві певні ознаки невеликої мавпи, білки і навіть лисиці. Страхітливо виглядає довгоп’ят примара (мал. 157): велика кругла голова, величезні вуха, широкий рот, довгий хвіст з китицею. Але найвражаюча його особливість – величезні

яскраво-жовті очі, які можуть світитися в темряві. Жителі Філіппін та Індонезії вважають Цих звірів завороженими і панічно їх бояться.

Підряд Мавпи (вищі примати) представлений звірами, які на всіх пальцях мають нігті. Вищих приматів поділяють на дві групи: широконосі та вузьконосі мавпи.

До широконосих належить 60 видів мавп, поширених у Південній Америці. Крім широкого носа, особливістю їхньої будови є довгий чіпкий хвіст, на якому тварина здатна тривалий час висіти вниз головою. Цю групу складають дрібні мавпи. Ігрунка звичайна (мармозетка) живе в лісах Амазонки. За розміром вона трохи більша від пацюка, а її хвіст удвічі перевищує довжину тіла. Ігрунка веде деревний спосіб життя, стрибаючи по деревах, наче білка. Ці мавпи живуть родинами.

Ревун – найбільша серед широконосих мавп (її маса близько 7 кг). Під нижньою щелепою ревуна містяться горлові мішки – резонатори, що підсилюють звуки. (Пригадай, які ще тварини мають резонатори.) Крики, що видають ці мавпи, дуже сильні й доволі різноманітні: вони або рохкають, як свині, або ревуть, наче ягуари. Завдяки своєрідним концертам ревуни були відомі ще найпершим мандрівникам-європейцям.

Плацентарні ссавці. Ряд Примати

Мал. 156. Нігті напівмавпи галаго.

Плацентарні ссавці. Ряд Примати

Мал. 157. Ряд Примати:

1 – довгоп’ят-примара; 2 – японський макак; 3 – мартишки зелені;

4 – орангутанг; 5 – горила; 6 – шимпанзе.

Капуцин – мавпа з невеликою лисиною на маківці, що нагадує зачіску католицьких ченців ордену капуцинів. Звідси пішла назва тварини.

Вузьконосі мавпи – це мавпи, поширені в Африці й Азії. Вони мають відносно вузький ніс та короткий хвіст, на якому не можна висіти. Вузьконосих мавп поділяють на собакоголових та людиноподібних.

Собакоголові мавпи – звірі середнього розміру, їх витягнута морда нагадує морду собаки. Вони мають хвіст.

Макаки резус живуть в Індії великими стадами. Час від часу роблять справжні наскоки на сільськогосподарські угіддя. Цікавий спосіб життя макака японського (мал. 157) – найпівнічнішої серед мавп. Ці мавпи поширені в Японії на морському узбережжі. Вони добувають собі їжу в морі. Коли взимку зненацька випадає сніг, макаки стрибають по ньому, високо підіймаючи ноги, що виглядає дуже кумедно.

Павіан – велика мавпа (маса її тіла понад 20 кг) з витягнутою мордою й величезними іклами. Спілкуються особини стада павіанів за допомогою численних різноманітних жестів та звуків. Павіан – всеїдна тварина, живиться рослинами й дрібними тваринами. Улюблені ласощі мавпи – великі скорпіони, з тіла яких вона акуратно виймає жало.

Мартишка зелена (мал. 157) – найдрібніша із собакоголових мавп (її маса 3-6 кг). Вона має довгий хвіст. Морду тварини прикрашають борода й вуса. Живуть мартишки зелені в густих лісах Африки.

– Останнім часом стало модним утримувати мартишок удома. Проте слід мати на увазі, що цей дивний звірок завдає чималого клопоту. Надзвичайно жвава мавпа ламає все, чого торкається, обдирає шпалери й фіранки, б’є посуд і рве книжки. Тому найчастіше власники мартишок досить скоро починають мріяти про те, щоб позбутися їх.

До людиноподібних мавп належать великі мавпи, котрі пересуваються по землі на задніх кінцівках, а на передні лише спираються. Вони не мають хвостів. Морди цих мавп не такі витягнуті, як у собакоголових.

Гібон – найпримітивніша серед людиноподібних мавп. Особливістю зовнішнього вигляду гібона є довгі руки. Живе в тропічних лісах Південно-Східної Азії.

Орангутанг (у перекладі з малайської мови – “лісова людина”) (мал. 157) – велика мавпа, тіло якої вкрите густою рудою шерстю. Незважаючи на значну масу (200-250 кг), ці мавпи живуть на деревах. По землі вони здатні пересуватися, лише спираючись на руки. Орангутанг – рідкісний звір. Живе в тропічних лісах Південно-Східної Азії.

Горила (мал. 157) є найбільшою і найсильнішою з людиноподібних мавп. Дорослий самець заввишки понад 2 м, а маса його тіла сягає 250 кілограмів. Горили живуть стадами в густих вологих лісах Африки, їх зовнішність не дуже приваблива, але вони на диво миролюбні істоти.

Шимпанзе (мал. 157) – найближчий “родич” людини у тваринному світі. Риси подібності у людини й шимпанзе тісніші, ніж у шимпанзе й горили. Живе ця мавпа в Африці. Незважаючи на відносно невеликі зріст (до 1,5 м) і масу тіла (близько 70 кг), шимпанзе – доволі сильна тварина. На відміну від горили, вона має злостивий та неприязний характер.

Вражає розумність шимпанзе й горил, які не лише спілкуються з особинами свого виду, а й спроможні вивчити близько 200 слів мови жестів глухих. За допомогою жестів вони будують фрази й навіть можуть жартувати. Шимпанзе виявляють також здібність до малювання.

– Якщо ти маєш молодшого братика або сестричку, то можеш простежити, як розвивається їх уміння малювати: спочатку дитина малює карлючки, потім – прямі лінії, згодом – коло і обличчя людини. Мавпа навчається малювання в такій самій послідовності. Проте коло – це межа вміння мавпи: намалювати обличчя або фігуру тварина не здатна. Натомість шимпанзе краще від дітей уміє симетрично розміщувати малюнок: у центрі – основне зображення, а по кутках – схожі лінії, однакові за розміром. Американський Інститут сучасного мистецтва колись влаштував виставку – продаж малюнків шимпанзе. Думаєш, їх купували лише жартівники та багатії? Зовсім ні! Одним з прихильників творчості шимпанзе став відомий іспанський та французький художник Пабло Пікассо!

Людина розумна (така наукова назва виду, до якого належать усі люди, незалежно від кольору шкіри й волосся, зросту й звичок) є найтиповішим приматом. Детальне порівняння особливостей будови тіла людини й мавп на найсучаснішому науковому рівні, а також численні викопні рештки скелетів давніх людей свідчать: людина, шимпанзе й горила мають спільних предків – давніх мавп, а їх спорідненість – це навіть спорідненість не кузенів, а справжніх кровних братів і сестер.

Примати – це звірі з високорозвиненим інтелектом та універсальним типом живлення. Вони здатні виконувати різноманітні дії за допомогою дуже рухливих передніх кінцівок та спритних пальців.

Живий куточок

Яку тварину найкраще утримувати вдома? Відповідь на це запитання не потребує додаткового обговорення: звичайно, чотирилапого друга – собаку або красуню-кішку. Серед численних порід собак кожен може обрати ту, яка подобається. Когось приваблюють величезні вовкодави та мастифи, маса яких понад центнер, а хтось симпатизує крихітним кишеньковим той-тер’єрам, чия маса становить лише 1-3 кг, або собакам-іграшкам чихуа-а-хуа. Собаки усіх порід – це представники одного біологічного виду, тому часто можна спостерігати кумедні сценки, коли, скажімо, маленький пекінес упадає біля величезної самки дога.

Свійська кішка, незважаючи на тисячі років, що вона прожила біля людини, так і не перетворилася на цілком ручну істоту. Адже не безпідставно виник вислів: “Кішка, яка гуляє сама по собі”. І навіть кошеня, яке ще не зазнало “дикого життя”, залишається маленькою пантерою, яка дарує хазяїнові свою ласку, наче велику милість.

Якщо тобі хочеться неодмінно утримувати вдома якусь дику тварину, то запам’ятай: ні за яких обставин не піддавайся спокусі мати великого хижака. Маленьке привабливе левеня виросте й перетвориться на некерованого звіра, якому житло людини виявиться затісне. Тому подібні експерименти найчастіше закінчуються трагічно.

Хижаки, поширені на території нашої країни, в хатніх умовах також не приживаються. У клітці можна утримувати тхорів, а у великих просторих вольєрах – куниць. Але найкраще приручаються видри. Дресирована видра не поступається собаці, ходить на повідку і реагує на кличку.

Можливо, тобі до вподоби їжак, проте ця симпатична тваринка не підходить для хатнього утримування. Незрозуміло, як цей маленький звірок примудряється тупотіти, неначе стадо гіпопотамів, і гучно сопіти. Але ж примудряється! До того ж бажання пошуміти виникає в нього саме вночі, а вдень він мирно спить під тумбочкою і невдоволено пирхає, коли його намагаються звідти витягти. Отже, краще спостерігати за їжаками у природі.

Приручити можна кажана. Великі кажани, наприклад вухань, добре живуть у неволі, поїдаючи борошняних червів, яких подають їм у лапки.

Найневибагливішими дикими тваринами, що легко пристосовуються до Життя в неволі, є гризуни (миші, полівки, хом’яки, морські свинки). Раціон гризунів різноманітний, його може забезпечити своєму вихованцеві навіть Дитина: трава, сіно, морква, буряк, овес, сир, фрукти, ягоди, хліб, крейда.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Координати крайніх точок євразії.
Ви зараз читаєте: Плацентарні ссавці. Ряд Примати