Податок на прибутки корпорацій



Податок на прибутки корпорацій – податок, який стягує держава з прибутків підприємств (корпорацій, фірм та ін.). Запроваджений у XX ст. у США. З 1909 по 1916 П. на п. к. існував у формі щорічного акцизу, відтак його стягували з чистих прибутків корпорацій. 1916 П. на п. к. становив 2% (відношення податку до чистого прибутку), 1929 – 10,2%, 1964 – 50, 1987 – 45, 1990 – 34%. Незважаючи на абсолютне зростання суми цього податку, з 1939 по 1964 його частка в загальній сумі податків скоротилася з 31% 1943 до 15,8% 1965; 10,8 – 1980 і 6,5% – 2001. Зниження ставок П. на п. к. в останні десятиріччя

XX ст. спостерігалося і в інших розвинених країнах. Зокрема, в Японії з 1984 по 1996 – з 56 до 50%, у Франції – з 50 до 39%. Не змінилася його ставка у Швеції (52%) і зросла в Данії (з 40 до 50%). Невисока частка П. на п. к. у загальній сумі податкових надходжень у розвинених країнах свідчить про зниження його фіскальної функції. Шкала ставок П. на п. к. диференціюється залежно від прибутків. У США в результаті податкової реформи 1987 прибутки корпорацій до 25 тис. дол. оподатковувалися за ставкою 15% (до реформи – 18%), від 50 тис. до 75 тис. дол. – 25% (до реформи – 30%), від 75 тис. до 100 тис. дол. – 34% (до реформи – 40%), понад 100 тис. дол. –
34% (до реформи – 46%). Місцевий П. на п. к. – 5%, тому об’єднана ставка цього податку на прибутки понад 100 тис. дол. становила 39%. Частка цього податку у структурі податкових надходжень за 1980 – 2001 зменшилась в Канаді з 11,6 до 10%, в Німеччині – з 5,5 до 1,7%, в Японії – з 21,8 до 12,7%; у Франції зросла з 5,1 до 7,7%, в Італії – з 7,8 до 8,6%, у Великобританії – з 8,4 до 9,5%. У 1992 країни ЄС ухвалили рішення про доцільність уніфікації мінімальної ставки на прибутки корпорацій в розмірі 30% і максимальної (з урахуванням місцевих податків на підприємницький дохід) – 40%. У багатьох розвинених країнах існують податкові пільги (див. Податкові пільги). Оподаткування прибутків має бути оптимальним. За надто високих ставок П. на п. к. капітали “втікають” за кордон, зменшуються інвестиції всередині країни, а отже, й темпи економічного зростання. Надто низькі ставки оподаткування прибутків скорочують надходження до державного бюджету, послаблюють матеріальну основу соціально-економічної політики уряду. Великі корпорації нерідко ухиляються від сплати законодавчо встановлених ставок податків, вдаються до прискореної амортизації, виплати великих бонусів керівництву корпорацій (директорові, президентові, віце-президентам), створення організацій і фондів (пенсійних, благодійних), що звільняються від сплати податків, тощо. Економічна могутність гігантських монополій, на думку Дж. Гелбрейта, виявляється у сприятливих для них податках, а податкові знижки для монополій і багатих осіб поглиблюють нерівність у розподілі багатства. Вивчивши систему оподаткування американських нафтових корпорацій, американські вчені М. МІнц і Д. Коен дійшли висновку, що в ній є чимало “лазівок”, з ліквідацією яких до федерального бюджету у 80-х XX ст. додатково могли надходити понад 200 млрд дол. щороку. В Україні ставка оподаткування прибутків підприємств становила 1995 – 30% (такою вона була і 2000), а з 2004 – 25%, однак разом зі сплатою податків до фонду соціального страхування (37%), фонду зайнятості (2%) тощо вона сягає 80% доходів. В Україні податок на прибутки підприємств 1992 становив 5,5% ВВП, 2003 – 5% ВВП.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


5 речень з прислівниками.
Ви зараз читаєте: Податок на прибутки корпорацій