Поділ тексту на частини. Складання плану. Спостереження за роллю абзаців у тексті. (Вправи 29-32)
Тема. Поділ тексту на частини. Складання плану. Спостереження за роллю абзаців у тексті. (Вправи 29-32).
Мета. Закріпити вміння ділити текст на логічно завершені частини; складати план готового тексту; компонувати зв’язну розповідь за поданим планом; розвивати і збагачувати мовлення учнів.
Обладнання: таблиця словникових слів “Словничок”, державний прапор України (ватман), таблиця-схема будови тексту з урахуванням абзаців, серія малюнків для складання тексту-розповіді.
Хід уроку
Організація класу. Перевірка домашнього
Учні зачитують письмову розповідь про Ніну Матвієнко.
Кастинг “Голос дітей”.
Для учнів, які підготували пісню із репертуару Ніни Матвієнко.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
Проблемна ситуація.
– Діти, перекажіть останній уривок гри-казочки “А то ж далі?”. (Відповіді учнів.)
– Пригадайте, що ми складали до цього уривка, щоб легше було переказати його батькам. (План.)
Вчитель розкриває заздалегідь підготовлений план.
– Для кого з вас цей план став помічником під час переказування? (Зазвичай, багато учнів схвалюють план
Повідомлення теми і завдань уроку.
– Діти, ви зачитували письмову розповідь про Ніну Матвієнко, переказували текст за опорними словами, які допомогли точно вказати послідовність подій.
Але щоразу, коли ви ставатимете старшими, завдання на уроках будуть ускладнюватись. Вам необхідно навчитися переказувати великі твори, записувати поширений переказ, складати детальну розповідь. Щоб легше досягти цього, необхідно навчитися ділити текст на частини, щоб скласти план до цього тексту. Тоді легше розповідати, бо зберігається послідовність викладу подій.
Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу. Вправа “Пригадай”.
У кожного з учнів на парті картки-хмаринки – частини тексту. Учні відновлюють будову тексту.
– Пригадаймо, з яких частин складається текст.
Розвиток мовлення. Складання тексту-розповіді за серією малюнків.
А) Розгляд малюнків, їх розміщення у такій послідовності, якої потребує розвиток подій, визначення теми і мети майбутнього тексту.
Б) Колективний підбір заголовка до майбутнього тексту.
В) Розгляд таблиці-схеми, яка визначає структуру майбутнього тексту.
Заголовок
Зачин (вступ)
Основна частина (може складатися з кількох абзаців)
1- й мал.
2- й мал.
3- й мал.
Кінцівка
Довідка для вчителя
Розглянувши таблицю-схему, учні відзначають, що текст-розповідь складається зі вступу (зачину), основної частини і кінцівки.
Необхідно звернути особливу увагу школярів на відступи, зроблені на схемі. Діти пояснюють, що так починається новий абзац.
Учитель підводить клас до висновку, що зміст кожного абзацу відображає опис окремого малюнка і може складатись із кількох речень, а перший і останній абзаци (вступ і кінцівка) можуть бути з одного речення.
У тексті всі речення пов’язані за змістом і стоять у певному порядку. Якщо речення переставити місцями, втрачається зв’язок між ними. Дітям треба міркувати, яке з речень треба поставити першим, другим, третім, четвертим, щоб пов’язати їх за змістом.
Г) Колективне складання тексту за малюнками і його запис у зошити.
– З чим асоціюється для вас ця картина?
Г) Розповідь учнів про державний символ – прапор України. (Вчитель може запропонувати план розповіді, оскільки за допомогою плану легше висловлювати думки послідовно, не упустити нічого важливого.)
Рубрика “Слово про слово”.
Уві? нчувати – класти вінок кому-небудь на голову як знак високої шани і поваги.
Обжи? нки – закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди.
Обжи? нки – народне свято.
Фізкультхвилинка.
Складання плану тексту (за вправою 30).
А) Читання тексту вправи, визначення його теми і мети.
Тема цього тексту: розповідь про народне свято – обжинки.
Мета: ознайомлення учнів з народною традицією українців, зі святкуванням обжинок.
Б) Складання і запис плану.
Кінець жнив. Обхід ниви. Плетіння обжинкового вінка. Увінчання найкращої дівчини. Похід до двору господаря. Зустріч женців у господі. Побажання господареві. Складання розповіді за заздалегідь складеним планом.
План записаний на дошці, на екрані або індивідуальних карточках.
План
Сонячні зайчики – вороги Королеви Глупої Ночі. Чого боялась Королева? Грізне плем’я хмаровиків-громовиків. Часті сварки царя Грому і цариці Блискавки. Непереможність сонячних зайчиків,
А) Слухання тексту для переказування.
…Прадавніми і найзаклятішими ворогами Королеви Глупої Ночі були сонячні зайчики, бо вони часто рятували людей від її підступів і завжди робили їм добро. Люто ненавиділа Королева сонячних зайчиків і всіляко боролася з ними. Та нічого не могла вдіяти. Адже сонячні зайчики бували на землі тільки вдень, коли ясно світило сонце й коли Королева боялася навіть носа вистромити на білий світ.
Щоправда, вдень Королеві допомагали її спільники – грізне плем’я хмаровиків-громовиків. Правив ними пар Трім, товстопузий та тріскучий, і цариця блискавиця, худа, жовта й дуже нервова. Як і всі товстуни, цар Трім був неповороткий, вайлуватий і завжди не встигав за своєю царицею. Вона блисне, спалахне на все небо і – вже погасла, заспокоїлась. А він тільки тоді починає гримотіти і буркотливо верзти якусь нісенітницю. Через це вони часто сварилися і зчиняли більше галасу й гармидеру, ніж треба. Само по собі плем’я хмаровиків-громовиків було дурне й темне, але Королева Глупої Ночі підкорила його і примусила робити шкоду сонячним зайчикам та людям. Час від часу це темне плем’я збиралося на небі хмарами, затуляло сонце і влаштовувало грозу. Гримів Грім, блискала Блискавиця, хмаровики зливою кидалися на землю, намагаючись знищити сонячних зайчиків. Та сонячні зайчики були непереможні. Вони відважно йшли на бій, за допомогою свого найкращого друга Вітра розганяли хмари ворогів і примушували їх ганебно тікати. І знову небо ставало чисте, ласкаво всміхалося сонце, а сонячні зайчики, кожен з квіткою півників у зубах, ставали півколом і починали веселий танок, святкуючи свою перемогу.
В Нестойко. “В Країні Сонячних Зайчиків”
Б) Підбір заголовка до тексту.
В) Оголошення конкурсу на кращу розповідь за планом.
Виконання вправи 31.
Залежно від рівня підготовленості класу можна цю вправу виконати колективно або дати на самостійне опрацювання з фронтальною перевіркою.
А) Читання тексту і з’ясування значення невідомих слів.
Б) Вид тексту – художній чи науковий. (Науковий.)
В) Поділ тексту на абзаци.
Ще раз про абзац (цікавинка).
Абзац це відступ у новому рядку тексту. У давніх рукописних книгах перша буква тексту виводилися кіновар’ю червоною фарбою. Звідси давня назва абзацу – червоний рядок.
Умовний значок абзацу – Z.
Вправа для самостійної роботи (робочий зошит). Повідомлення домашньою завдання з попереднім інструктажем.
С. 19, вправа 32.
Підсумок уроку.
– Над яким питанням ви працювали на уроці?
– Про що нове дізнались?
– Що вчились робити на уроці? (Складати план розповіді.)
– Пригадайте розповідь про Вовка і скажіть, з ким у нього відбувся діалог, коли він прокинувся і не знайшов Вовченятка.
– А що ж було далі? Слухайте і запам’ятовуйте!
…Незабаром Вовк, рибки та Вовченя припливли до Морської Долини, де лежав затонулий піратський корабель. Він був подібний до старого казкового замку. Все навкруги було таке дивовижне і таємниче, що навіть Вовк відчув себе трішечки вовченям і захотів погратися.
Він ухопився за вершечок корабельної щогли:
– Я старий Морський Вовк! Слухайте мою ко… – а далі сказати не встиг, бо враз, не знати звідки, примчала зубата Риба-пила, перепиляла щоглу і Вовк шубовснув у чорний водяний вир!..
Усі перелякано зойкнули, а Пила підхопила Вовка й, немов на буксирі, потягла його за собою. Ця грізна риба служила Морському Страховиськові, і тепер тягла Вовка до зловісної печери, з якої ніхто не вертався живим…
– Продовжуємо гру-казку “А що ж далі?”. Простежте за розмовою, описаною у тексті, і скажіть, як вона називається.
…У печері за кам’яним столом розсілося Морське Страховисько, а над ним, наче люстра, висіла клітка з Морським Півником. Бідний Півник теж потрапив у полон: отже, хочеш-нехочеш, а співай. І не просто так, а хвалебну пісню про Страховисько, яке вперто величало себе Красовиськом…
– Хто у морі найгарніший? тоненько затягав Півник.
– Я, Морське Красовисько! – відповів грізний голос.
– Хто у морі найдобріший?
– Я, Морське Красовисько!
– Хто про всіх рибинок дбає?
– Я, Морське Красовисько!
– Хто усіх оберігає?
Я. Морське Красовисько!
Страховисько підвелося і підійшло до зв’язаного Вовка.
Що ж мені з тобою зробити, мій заморський гостю? – зашепотіло воно. – Засмажити і з’їсти?.. Ні, це нецікаво…О. придумав! Нехай кравці з твого хутра пошиють мені камізельку. Гарна вийде камізелька! Тепла! Ха – ха-ха-а!..
М. Луговик, І. Малкович. “Вовченятко, яке запливло далеко в море”
– Назвіть тип тексту, який я прочитала. Доведіть. (Розповідь про події, інтонація викладу, як у тексті-розповіді.)
– Який план ви склали б для переказування цього уривка?
Орієнтовний план
1.Таємниці і дива Морської Долини.
Недоречність Вовкових ігор. Витівки риби-пили. Морське Страховисько.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...