ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ



Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН

& 33. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Ви дізнаєтеся про те, що таке подразливість, як вона реалізується в організмі тварини, а також про значення і різноманітність органів чуття.

– У яких тварин найкращий зір, слух і нюх?

Як ви вже знаєте, однією з властивостей, що характеризують живі організми, є подразливість. Подразливість – це здатність живих організмів реагувати на рідкі впливи відповідними змінами на рівні клітин, тканин або всього організму.

Подразливість

також проявляється у здатності організму відповідати на зовнішні чи внутрішні впливи процесами, що підтримують його життєдіяльність.

Так, наприклад, живі організми відповідають на присутність поживних речовин процесами, що забезпечують засвоєння даної речовини.

Подразливість проявляється і в захисних реакціях у відповідь на негативні впливи, що можуть нашкодити організму.

Можливість сприймати сигнали, що викликані змінами у довкіллі, дозволяє тваринам краще орієнтуватися в цих змінах і вчасно реагувати на них.

У тварин, в порівнянні з іншими живими організмами, реакції

на подразнення (мал. 207) набагато швидші та різноманітніші. Це зумовлено наявністю спеціалізованої нервової системи, до складу якої входять органи чуття (зору, слуху, нюху, смаку, дотику, рівноваги).

ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Мал. 207. Схема подразнення в організмі тварин

Кожен орган чуття реагує на певний подразник: орган слуху – на звук, орган зору – на світло, орган нюху – на відповідну концентрацію певних (ароматичних) речовин у довкіллі, органи дотику – на фізичний вплив інших тіл, органи смаку – на певні поживні речовини.

Органи чуття за допомогою чутливих нервових клітин (рецепторів) сприймають відповідні сигнали і завдяки допоміжним структурам передають їх у головний мозок.

Деякі органи чуття тварин здатні сприймати подразнення на відстані (органи зору, слуху, нюху), а деякі є контактними (органи дотику та смаку).

У примітивних тварин органи чуття практично не розвішені, а їх функцію виконують окремі клітини або групи клітин, чутливі до тих або інших подразників.

У кишковопорожнинних (гідра, медузи, актинії, коралові поліпи) такі чутливі клітини містяться переважно на щупальцях.

У паразитичних червів (котячий сисун, людська аскарида) чутливі клітини містяться у поверхневому шарі й рівномірно розподілені по всьому тілу.

Серед кільчастих червів органи чуття (очі, щупальця) добре розвинені у багатощетинкових червів, а у малощетинкових – спеціальних органів чуття немає, що пов’язано з риючим способом життя більшості цих тварин.

У черевоногих (слимаки, слизні, рапана) і головоногих молюсків (восьминоги, кальмари, каракатиці) добре розвиненні очі. У двостулкових молюсків (мідії, устриці, беззубка) у нозі є органи рівноваги, а в різних частіш ах тіла органи хімічного чуття.

У ракоподібних на голові перед ротовим отвором є дві пари вусиків. На коротких вусиках є чутливі щетинки, що виконують функції органів нюху і аналізу хімічного складу води. Довгі вусики виконують функцію органів дотику. Зазвичай у ракоподібних є пара складних фасеткових очей.

У павукоподібних є лише прості очі, проте їх часто більше двох (мал. 208). Проте орієнтуються у довкіллі вони насамперед завдяки органам дотику. Для цього на тілі й кінцівках павуків е численні дотикові волоски.

ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Мал. 208. Очі павука

ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Мал. 209. У бджоли є фасеткові очі по боках голови і три простих очка

ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ

Мал. 210. У африканської лисиці – фенека – чудово розвинені зовнішні вуха

У комах органи чуття розвинені найкраще у порівнянні з іншими безхребетними тваринами. У них є безліч клітин, що чутливі до певних подразнень. Комахи можуть реагувати на широкий діапазон звуків, теплове випромінювання, силу тяжіння, концентрацію ароматичних речовин у повітрі. Очі у комах бувають двох типів – фасеткові і прості (мал. 209).

Органи чуття хребетних тварин розвинені по-різному в залежності від середовища їхнього існування.

Так органи нюху хребетних – це пара міхурів на передньому кінці голови, які у риб відкриваються назовні ніздрями, а у наземних хребетних – в ротову порожнину.

Органи смаку – це смакові бруньки, що містяться або на щелепах, або на язику.

Органи зору (парні очі) по-різному пристосовані для орієнтації у воді й на суходолі.

Органи слуху (вуха) теж спеціалізовані. У риб є лише внутрішнє вухо, що міститься поміж кісток задньої частини черепа. У земноводних, плазунів і птахів, окрім внутрішнього вуха, є ще й середнє вухо, яке відокремлене від навколишнього середовища барабанною перетинкою. А у наземних ссавців добре розвинене й зовнішнє вухо (мал. 210), яке вловлює звук і спрямовує його на барабанну перетинку середнього вуха. Завдяки зовнішньому вуху наземні ссавці можуть визначити напрямок на джерело звуку та оцінити відстань до нього.

Крім того, у представників різних класів хребетних тварин, в залежності від способу життя, по-різному розвинені ті або інші органи чуття або є додаткові органи.

Так для риб характерний особливий орган чуття – бічна лінія. На тілі рибини помітно ряд отворів, що пов’язані з каналом, який міститься під шкірою. У каналі є чутливі клітини (рецептори), що реагують на коливання води, спричинені рибою, яка пропливав поруч. У пуголовків земноводних також є бічна лінія.

У плазунів є органи теплового чуття, які містяться в заглибленнях між оком і носом з кожного боку голови. Особливо вони розвинені у змій, що полюють вночі на теплокровних гризунів.

У птахів найкраще розвинені органи зору. Так гострота зору в деяких хижих птахів у вісім разів вища, ніж у людини. Степовий орел бачить ховраха з висоти кількох сотень метрів, сокіл-сапсан бачить голуба за кілометр. Канюк може побачити комаху (коника) зі стометрової висоти.

Характерною особливістю ссавців є те, що у них добре розвинені практично всі органи чуття.

Так у ссавців дуже добре розвинений слух. Багато дрібних ссавці чують ультразвук, частота якого занадто висока для слуху людини. Ультразвук особливо важливий для видів, що використовують ехолокацію – уловлювання відбитих звукових хвиль для розпізнавання об’єктів у навколишньому середовищі. Такий спосіб орієнтації характерний для кажанів і китоподібних.

Органами дотику ссавців є довгі й жорсткі волосини (вібриси, або “вуса”). Більшість вібрисів містяться біля носа і очей. У мавп основними органами дотику є кінчики пальців.

ВИСНОВКИ

1. Подразливість – це здатність живих організмів реагувати на різні впливи відповідними змінами на рівні клітин, тканин або всього організму.

2. Швидкість і різноманітність реакцій на подразнення у тварин забезпечується наявністю нервової системи та органів чуття.

3. Основними органами чуття у тварин є органи зору, слуху, нюху, смаку, дотику, рівноваги.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВО

Вібриси, дотикові волоски, ехолокація, подразливість, рецептори, теплове чуття.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке подразливість?

2. Які особливості будови тіла тварин, що відповідають за функцію подразливості. Відрізняють їх від інших живих істот?

3. Які органи чуття тварин ви знаєте?

4. Які органи чуття найкраще розвинені у павукоподібних?

5. Які органи чуття найкраще розвинені у птахів?

6. Які структури використовуються ссавцями в якості органів дотику?

ЗАВДАННЯ

1. Спираючись на текст параграфа та інформацію про тварин із Теми 1 випишіть, які органи чуття розвинені у таких тварин:

1) річковий рак:

2) павук-хрестовик;

3) бджола медоносна;

4) кальмар: 5) ящірка прудка;

6) кріль європейський.

2. Які особливості будови органів чуття у крота та дельфіна відрізняють їх від інших ссавців і пов’язані з умовами середовища, у яких вони мешкають?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Для чого качконосу дзьоб?

Ви вже знаєте про чудернацьку тварину качконоса, що мешкає в Австралії і відноситься до примітивних ссавців – першозвіра, Качконіс – водна тварина, що живиться ракоподібними і молюсками. Тіло качконоса вкрите шерстю, але він мав дзьоб, схожий на качиний.

Довго було не зрозуміло, для чого ссавцю дзьоб? Виявилося, що коли качконіс пірнає за здобиччю, його очі і ніздрі повністю закриваються, щоб до них не потрапляла вода. А основним органом чуття при цьому є його дзьоб. Він буквально нашпигований чутливими клітинами, що здатні вловлювати навіть слабкі електричні поля, які виникають під час руху живих організмів. Крім того, дзьоб качконоса також дуже чутливий до механічних коливань, які поширюються в товщі води. Саме використання цього органа електричного і, водночас, механічного чуття дозволяє качконосу з вражаючою точністю визначати місце розташування своєї жертви.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Приклади неозначено-особових речень.
Ви зараз читаєте: ПОДРАЗЛИВІСТЬ ЯК ЗАГАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ТВАРИН. ОРГАНИ ЧУТТЯ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ