Полеміка

Related posts:

1. Визвольна війна Політологічний словник Визвольна війна – справедлива за характером війна, спрямована на ліквідацію панування, нав’язування волі та чужих інтересів тому чи іншому етносу (наприклад, визвольна війна українського народу 1648 – 1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького). М. Головатий...
2. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...
3. УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 12. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 21 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 12. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Мета: поглибити знання учнів про полеміку, полемічні прийоми, ознайомити з етикою полемічної майстерності; розвивати навички публічного виступу, мовленнєво-комунікативні вміння, логічне мислення, творчі й організаторські здібності, […]...
4. Династія Політологічний словник Династія (грецьк. Dynasteia – панування) – в конституційному праві монархічних держав ряд послідовно правлячих монархів з одного й того самого роду, які змінюють один одного у встановленому порядку престолонаслідування. Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. – К., 2003. М. Головатий...
5. Динамізм влади Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий...
6. Аналітика Політологічний словник Аналітика (від грецьк. analitike – мистецтво аналізу) – 1) мистецтво розчленування понять, логіка (за Аристотелем); 2) систематичне вивчення, мистецтво аналізу. М. Головатий...
7. Папа Римський Політологічний словник Папа Римський (Ропе; лат. papa від грецьк. pappas – батько) – глава католицької церкви і держави Ватикан. П. Р. обирається на все життя колегією кардиналів (з 1889 р. завжди з кардиналів) таємним голосуванням. М. Головатий...
8. Реакційний Політологічний словник Реакційний – пов’язаний з політичною реакцією, ворожий усьому прогресивному. В. Захожай...
9. Гегемонізм Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою з військового, економічного, культурного поглядів. Г. може здійснюватися відкрито і приховано. М. Головатий...
10. Геронтократія Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало найстаршим членам общини. М. Головатий...
11. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
12. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
13. Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик Н. Ві – нер створену ним науку назвав К., хоча ще Платон (IV ст. до н. е.) користувався поняттям “К.”, позначаючи таким чином мистецтво державного управління як мистецтво свого роду […]...
14. Фарисейство Політологічний словник Фарисейство (pharisaism, від грецьк. pharisaioi, від євр. перушим – що відділився) – 1) поведінка фарисея, характерна для хитрих, лицемірних владик; 2) в Юдеї (ІІ ст. до н. е. – II ст. н. е.) – вчення фарисеїв, релігійно-суспільної течії серед середніх верств населення, які вимагали суворого дотримання звичаїв, виконання обрядів; у Новому Завіті їх […]...
15. Психологія влади Політологічний словник Психологія влади (psychology of power, від грецьк. psyche – душа і logos – слово, вчення) – одна зі складних та перспективних наук на межі психології і кратології (науки про владу). П. в. дає уявлення про закономірності, механізми і факти психологічного життя людини, яка опинилася у структурах влади або й біля її керма. П. […]...
16. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
17. Етногеографія Політологічний словник Етногеографія – наукова дисципліна, яка сформувалася на перетині етнографії з географією. Термін “Е.” запровадив у науковій вжиток у 1920-х роках В. Г. Богораз. Е. вивчає географічне розташування народів, їх кількість, особливості розселення, територіальні відносини між народами під впливом різних факторів – політичних, економічних, соціальних, природних тощо. Основні розділи Е. – етнічна картографія та […]...
18. Геракліт Ефесський Політологічний словник Геракліт Ефесський (бл. 544 – 484 до Р. X.) – давньогрецький філософ, політичний діяч. Вважав, що світ ніким з богів та людей не створений, а існує і вічно буде живим вогнем, що час від часу гасне і розгорається. Існує, за Гераклітом, всемогутній божественний першовогонь, який є чистим розумом, логосом, з якого шляхом розколу […]...
19. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
20. Дефініція Політологічний словник Дефініція (лат. definitio – обмеження) – коротке визначення будь-якого поняття, що відображає існуючі ознаки предмета чи явища. М. Головатий Дефіцит влади (deficit, of power, від лат. deficit – бракує) – відсутність, брак належних, необхідних прав, повноважень. М. Головатий...
21. База влади Політологічний словник База влади (англ. base of power, від грецьк. basic – основа, фундамент) – опорний пункт влади. Вирізняють Б. в. економічну, асоціальну, політичну, духовну. Основну роль відіграє власне соціальна Б. в., оскільки вирішальне значення для будь-якої влади має її підтримка з боку широких верств громадян, довіра до влади, а з боку влади – вміння, […]...
22. Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної участі держави в економічному житті, інших сферах суспільного буття, активний вплив на них; орієнтація на всебічний розвиток держави. Такий курс суспільного розвитку відображається у різноманітних соціально-філософських, політико – правових, кратологічних […]...
23. УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 13. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 22 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 13. ОСНОВИ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІКА В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ. ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Мета: поглибити та узагальнити знання учнів про полеміку, правила поведінки під час полеміки, полемічні принципи та прийоми, учити брати участь у полеміці; розвивати навички публічного […]...
24. Біополітика Політологічний словник Біополітика (biopolitics, від грецьк. bios – життя, politike – мистецтво керувати державою) – 1) концепція, згідно з якою можна використовувати біологічні методи, аналогії, в тому числі й з окремими частинами людського тіла, у вивченні політики і влади (наприклад, рука влади, мозок влади, її очі і вуха, серце держави тощо); 2) політика, влада, яка […]...
25. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
26. Генерація Політологічний словник Генерація (generation, від лат. generatio – народження) – рід, покоління. М. Головатий...
27. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
28. Безгромадянство Політологічний словник Безгромадянство – правове становище особистості, що не має жодного громадянства. М. Головатий...
29. Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту, без суперечності з громадською думкою. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. […]...
30. Дванадцятимильна зона Політологічний словник Дванадцятимильна зона – прибережне море, територія певної держави. М. Головатий...
31. Етнодемографія Політологічний словник Етнодемографія – наукова дисципліна, що сформувалася на стику етнології і демографії і вивчає особливості природного відтворення етносів і кількісну їх динаміку. О. Антонюк...
32. Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін...
33. Самовладдя Політологічний словник Самовладдя (autocracy; absolute rule) – одноосібна, необмежена влада. М. Головатий...
34. Ярлик Політологічний словник Ярлик – прагнення нав’язати людині оцінку або аналіз її діяльності, не властиві (не характерні) для неї. М. Головатий...
35. Баггінг Політологічний словник Баггінг – спеціальний пристрій (жучок) мініатюрних розмірів, що використовується для підслуховування. М. Головатий...
36. Еволюціонізм Політологічний словник Еволюціонізм – наукова школа (теорія) з вивчення сутності культури, яка грунтується на уявленнях про еволюційно-прогресивний характер історико-культурного процесу. О. Антонюк...
37. Акультурація в політиці Політологічний словник Акультурація в політиці – процес взаємодії і взаємопроникнення різних систем політичних цінностей. М. Головатий...
38. Вакцинація політична Політологічний словник Вакцинація політична – попередження поширення шкідливих, небажаних тенденцій у політиці. М. Головатий...
39. Номінація Політологічний словник Номінація (лат. nominatio, від nomino – називаю) – висування кандидата на виборну посаду. М. Головатий...
40. Влада закону Політологічний словник Влада закону (power of law) – 1) реальний вплив постанов і актів державних органів на життя, долі людей, стан держави; 2) необхідна умова нормального життя. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. Ф. Соціологія політики. […]...