Політика стабілізації

Related posts:

1. Політика стабілізації доходів Політика стабілізації доходів – комплекс заходів держави, спрямованих на дотримання сталої і динамічної рівноваги у розподілі та перерозподілі доходів між основними класами, соціальними верствами і групами. Діяльність держави в цьому напрямі реалізується у регулюванні процесу розподілу доходів у політиці доходів, у системі соціального страхування, в аграрній політиці (зокрема, паритету цін) та ін. Певна стабілізація заробітної […]...
2. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
3. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
4. Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики і економіки має визначальний характер у суспільному житті. Глибинний базис політичних відносин детермінується економічними інтересами, економічним становищем держави, станів, груп, індивідів. У свою чергу політична діяльність не може не впливати […]...
5. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
6. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
7. Інвестиційна політика Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. І. п. визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково-технічному і соціальному розвитку країни. Для України найближчими цілями І. п. є збільшення обсягу капіталовкладень з метою прискореного виходу з економічної кризи. На перспективу […]...
8. Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
9. ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. П. називають концентрованим виразом економіки. П. відображає відносини […]...
10. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
11. Антимонопольна політика Державне управління Антимонопольна політика. Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб’єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції. В Україні державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень […]...
12. Мовна політика Політологічний словник Мовна політика – політика, що її здійснює держава стосовно мовного режиму у суспільствах з поліетнічним складом населення. Ця політика залежить від характеру політичної влади, форми правління та державного устрою, історичних традицій, наявності територій з компактним проживанням етнічних меншин тощо. В державах з демократичною формою правління М. п. будується з урахуванням інтересів усіх етнічних […]...
13. Облікова політика щодо управлінського обліку БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ ХІІІ ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН 13.5. Облікова політика щодо управлінського обліку Політика управлінського обліку – це політика щодо отримання внутрішньої інформації для оперативного, поточного та стратегічного управління підприємством, установою, організацією. Політика управлінського обліку може розглядатись і в дуже широкому плані. Так, Войнаренко М. […]...
14. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
15. Міграційна політика Державне управління Міграційна політика. Частина соціально-економічної та етнонаціональної політики, спрямована на регулювання переміщення населення в межах країни і частково за її межі, на формування раціональної статевовікової структури регіонів та збалансування трудових ресурсів. Суб’єктами Млі. у масштабах країни є органи державної влади й управління або спеціально створені органи; в міждержавних масштабах – міжнародні організації (Міжнародна організація […]...
16. Фіскальна політика Фіскальна політика (від лат. fiskalis – належить до інтересів казни) – зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану Ф. п. В період економічного […]...
17. Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ Уроки 44-45 . Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Мета: сформулювати поняття “політика”, “влада”; актуалізувати знання учнів щодо політичної системи суспільства та її структури; розкрити взаємодію політики й влади; виховувати розуміння взаємодії політиків і представників владних структур, свідоме ставлення до політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Тип уроку: […]...
18. Пошуки шляхів стабілізації економіки України на початку XXI ст Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 30. ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1990-х років – НА ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ 2. Пошуки шляхів стабілізації економіки України на початку XXI ст. Негативні тенденції економічного розвитку призвели до небаченого зниження рівня виробництва ВВП. Протягом 1992-1999 pp. він скоротився на 60 %. У 1999 р. економічна ситуація загострилася […]...
19. Тендерна політика Тендерна політика – курс держави, який конкретизується у відповідних програмах та системі заходів з метою подолання тендерної соціальної стратифікації і забезпечення рівноправного положення чоловіків і жінок. Така політика найповніше реалізовується в скандинавських країнах. Так, у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії частка жінок – парламентарів співвідноситься з їх часткою в загальній чисельності населення. В Україні Г. п. […]...
20. Політика підприємства фінансова Політика підприємства фінансова – комплекс заходів, за допомогою яких формуються активи і структура капіталу, відбувається управління активами, інвестиціями та фінансовими ризиками, а також залучення фінансових ресурсів. Формування П. п. ф. має здебільшого багаторівневий характер. Наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства, фірми, компанії можуть розроблятися політика формування власних ресурсів і політика залучення кредитів. Своєю […]...
21. Зовнішньоекономічна політика Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських відносин. З. п. становить складний комплекс політико – економічних відносин в окремих сферах, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності: експорту та імпорту товарів, […]...
22. Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які вам відомі сучасні теоретичні концепції перехідної економіки? В умовах перехідної економіки значення теоретичних обгрунтувань економічної політики надзвичайно зросло. Однак закінченої теорії, цілісного уявлення про проблеми і закономірності соціально-економічних перетворень поки що не вироблено. Перехід до нового технологічного способу виробництва, становлення постіндустріальної цивілізації припускають вирішення комплексу таких […]...
23. Аграрна політика Політологічний словник Аграрна політика (від лат. agrarius – земельний і грецьк. politica – державні або суспільні справи)- 1) зміст і наслідки політичних заходів, дій, які спрямовані на регулювання ситуації в сільському господарстві і які, поширюючись на всі сфери життя суспільства, стосуються насамперед населення, що живе сільськогосподарською працею; 2) сільськогосподарська політика, пов’язана з суспільно-політичним вирішенням загального […]...
24. Аграрна політика держави Аграрна політика держави – курс та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості і т. ін. А. п. д. є важливим складовим елементом її соціально-економічної політики і передбачає наукове обгрунтування стратегії і […]...
25. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
26. Дивідендна політика БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ Розділ ХІІІ ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН 13.7. Дивідендна політика Суттєву роль у розширенні діяльності підприємства відіграє дивідендна політика. Оптимально визначена дивідендна політика сприяє економічному зростанню підприємства за рахунок збільшення власного капіталу як за рахунок приросту нерозподіленого прибутку, так і за рахунок залучення нових інвесторів. […]...
27. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
28. Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
29. ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ШВЕДСЬКА (СТОКГОЛЬМСЬКА) ШКОЛА – самобутня течія економічної думки, що виникла у 30-х роках XX ст. серед професорів Стокгольмського університету. Займалася проблемами антикризового регулювання, економічного зростання й економічної рівноваги. Теоретичною основою школи стали погляди шведських представників математичної школи в економічній теорії Г. Касселя і К. Вікселя. Учені школи паралельно з Дж. М. […]...
30. Державна кадрова політика Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д. к. п. передбачає визначення сукупності соціально-економічних і політичних завдань, вирішення яких здійснюється на правовій основі переважно у трьох напрямах: 1) у системі державних підприємств, установ, організацій; 2) у системах державної […]...
31. Нова економічна політика (неп) Нова економічна політика (неп) – економічна політика в СРСР 1921 – 1929, яка базувалася на широкому використанні товарно-грошових відносин, ринкових механізмів і стимулів і замінила політику воєнного комунізму. Центральною ланкою в розробці і здійсненні непу була заміна продрозкладки продподатком, який встановлювався на значно нижчому рівні, внаслідок чого селянські господарства могли розпоряджатися частиною продукції, що залишалася […]...
32. Торгова політика Торгова політика – один з напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави, сукупність методів регулювання масштабів, структури та умов зовнішньої торгівлі. До них належать тарифні (митні) і нетарифні (квотування, ліцензування, контингування), економічні і неекономічні. Розрізняють два види Т. п. – фритредерство і протекціонізм. Фритредерство – вільна торгівля; напрям в економічній теорії, який означає свободу торгівлі і невтручання держави […]...
33. Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Як співвідносяться економічні теорії й економічна політика? Економічну науку можна з певною часткою умовності поділити на позитивну науку (теоретичний розділ) і нормативну науку (прикладний розділ), яка містить рекомендації, принципи, установки, якими слід керуватися в практичній діяльності. Якщо позитивна наука базується лише на фактах і принципах (законах), то […]...
34. Державна політика Державне управління Державна політика. Напрям дій або утримання від них, обрані органами державної влади для вирішення певної проблеми або сукупності взаємопов’язаних проблем. Д. п. с Засобом, що дозволяє державі досягнути певної мети в конкретній галузі, використовуючи правові, економічні, адміністративні методи впливу, спираючись на ресурси, які є в її розпорядженні. Коли проблема чітко окреслена, визначені основні […]...
35. Політика демографічна Політика демографічна – науково обгрунтована мета та комплекс форм і заходів впливу держави і наддержавних органів на забезпечення оптимального приросту населення окремої країни і планети загалом. П. д. охоплює: 1) наукове обгрунтування концепції та чітке визначення в ній мети (стратегічної), у т. ч. кількісно-якісних показників демографічного розвитку; 2) визначення засобів досягнення поставленої мети: виділення відповідних […]...
36. Структурна політика Державне управління Структурна політика. Визначає вплив держави на всю сукупність галузей економіки, на формування і розвиток галузевих та міжгалузевих структур, їх територіальне розміщення, організаційно-інституціональні пропорції, забезпечення ресурсами і функціонування в умовах ринку. С. п. спрямована на створення багатогалузевого високотехнологічного комплексу товаровиробничих структур (з урахуванням територіальних умов їх функціонування), які забезпечують зростання добробуту населення і зайнятість […]...
37. Облікова політика Облікова політика – сукупність принципів, конкретних методів і форм ведення бухгалтерського обліку, які використовуються організацією для складання й подання фінансової звітності залежно від загальноприйнятих стандартів та особливостей її діяльності. Економічно обгрунтована О. п. дає змогу підприємству, фірмі, компанії впливати на ефективність використання всіх ресурсів, їх рентабельність. Обираючи О. п., слід дотримуватись принципів стабільності, системності (підтримання […]...
38. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
39. Соціальна політика Соціальна політика – комплекс соціально-економічних заходів держави, організацій, спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів і майна, на захист населення від безробіття, від підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо. У широкому значенні С. п. – комплекс цілей, їх обгрунтування в соціальній програмі та реалізація ухвалених рішень державою й іншими соціальними інститутами (профспілками, політичними партіями, спілками […]...
40. Політика дивідендна Політика дивідендна – політика акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій шляхом оптимізації співвідношення між капіталізованою частиною отриманого прибутку та частиною, що йде на виплату дивідендів. Основними типами П. д. є консервативна (коли перевага надається капіталізації прибутку), поміркована (передбачає оптимальне поєднання інтересів акціонерів щодо виплати дивідендів з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення […]...