Політика управління фінансовими ризиками

Related posts:

1. Методи управління фінансовими ризиками Фінансовий ринок ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ 4 ТЕМА ОЦІНКА РИЗИКУ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ 4.3. Методи управління фінансовими ризиками Управління ризиком – це вид діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризику на кінцеві результати діяльності підприємства. Комплексний підхід до управління ризиком дозволяє більш ефективно використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати роботи і забезпечувати безпеку від ризику. Фактори, […]...
2. Управління економічними ризиками Управління економічними ризиками – діяльність підприємства, організації чи установи, спрямована на подолання невизначеності альтернативного вибору, скорочення спричинених ризиком втрат. Оскільки економічні ризики об’єктивно неминучі, визначальною умовою управління ними є вміння передбачити і мінімізувати їх на основі знання загальних і конкретних причин ризику, його ступеня, головних обставин, за яких він виникає, альтернативних напрямів діяльності підприємства, зіставлення […]...
3. Політика підприємства фінансова Політика підприємства фінансова – комплекс заходів, за допомогою яких формуються активи і структура капіталу, відбувається управління активами, інвестиціями та фінансовими ризиками, а також залучення фінансових ресурсів. Формування П. п. ф. має здебільшого багаторівневий характер. Наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства, фірми, компанії можуть розроблятися політика формування власних ресурсів і політика залучення кредитів. Своєю […]...
4. Оцінка загального розміру банківських ризиків Оцінка загального розміру банківських ризиків – метод визначення таких ризиків за допомогою низки основних критеріїв і показників. Для визначення О. з. р. б. р. використовують формулу розрахунку загальних ризиків комерційного банку, де Н – ступінь допустимих загальних ризиків банку: Р. – ризики банку за і-ми операціями або зважені за ступенем ризику активи банку (і = […]...
5. Цінова політика підприємства Цінова політика підприємства – комплекс економічно виважених заходів встановлення цін на товари і послуги та способи їх регулювання залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов з метою привласнення максимальних прибутків. Ц. п. п. залежить насамперед від типу та виду підприємств (великі, середні, дрібні, монополістичні, олігополістичні та ін.) та форм конкуренції з урахуванням зовнішніх факторів (наявність […]...
6. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 7 ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 7.3. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ Розвиток інвестицій постійно потребує мобілізації й розподілу фінансових коштів. Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння грошима, визначають відносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником. Крім того, вони передбачають можливість виплати доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також передачу грошових […]...
7. Управління дебіторською заборгованістю Управління дебіторською заборгованістю – комплекс заходів і рішень щодо обсягу кредитів, які надаються покупцям, а також умов їх надання і способів вилучення, спрямованих на отримання додаткового прибутку. Основними етапами У. д. з. є: 1) встановлення підприємством, фірмою або компанією оптимальних умов продажу своїх товарів і закупівлі продукції у постачальників, що передбачає передусім визначення раціонального терміну […]...
8. Політика акціонерного товариства емісійна Політика акціонерного товариства емісійна – складова фінансової політики корпорації, спрямована на чітке визначення можливостей випуску акцій, їх обсягу з метою залучення власних фінансових ресурсів у мінімально можливий термін. Основними етапами П. а. т. е. є, по-перше, комплексне вивчення запланованої емісії акцій, що передбачає ретельний аналіз кон’юнктури фондового ринку (характеристику стану попиту та пропозиції на акції, […]...
9. Управління оздоровленням довкілля Управління оздоровленням довкілля – комплекс заходів національних держав, наднаціональних органів та окремих суб’єктів підприємницької діяльності, спрямованих на зменшення забруднення довкілля та антропогенного навантаження на нього. Первинною ланкою У. о. д. є комплекс заходів на рівні окремих підприємств, розташованих у межах певної території, які зобов’язуються скоротити обсяги шкідливих відходів залежно від їх впливу на антропогенне навантаження […]...
10. Бюджетна політика Політологічний словник Бюджетна політика – комплекс політичних заходів, дій, які полягають в окремих або комбінованих змінах державних доходів і видатків. Класична Б. п. спрямована на безумовне вирівнювання доходів і видатків, а сучасна Б. п. часто мотивується міркуваннями кон’юнктурної політики, тобто спрямована на вплив на розміри національного доходу, цін і ступінь зайнятості громадян. М. Головатий...
11. Транспортна політика Транспортна політика – комплекс заходів державного регулювання транспортної системи країни з метою повного забезпечення інших галузей народного господарства та населення перевезеннями та інтеграції цієї системи у європейську та світову транспортні системи з урахуванням екологічної складової. Такими заходами є оновлення та модернізація основних фондів, запровадження ресурсоощадних технологій, структурна політика, створення нових вітчизняних транспортних засобів (літаків, поїздів, […]...
12. Політика стабілізації Політика стабілізації – комплекс форм і методів, які застосовує держава для підтримання сталої й динамічної відносної рівноваги національної економіки, а отже, стабільних темпів економічного зростання, для зменшення циклічних коливань, рівня інфляції та безробіття. Основними засобами П. с. є провадження грошово-кредитної, податкової, бюджетної, цінової, антиінфляційної, антициклічної політики (див. відповідні статті). В П. с. слід враховувати раціональні […]...
13. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
14. Відкритих дверей політика Політологічний словник Відкритих дверей політика – комплекс різноманітних соціально-економічних, суспільно-політичних заходів, які спрямовані на розвиток вільного доступу на внутрішній ринок держави зарубіжних капіталів, технологій, інвестицій. М. Головатий...
15. Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм – МОДУЛЬ 1 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм 1. Складовими фінансового механізму є: А) фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення нормативне й інформаційне забезпечення; Б) фіскальна політика; В) податки і державні видатки; Г) усі відповіді правильні. 2. Фіскальна політика може бути: А) стимулювальною; Б) стримуючою; […]...
16. Грошово-кредитна політика Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Грошово-кредитна політика – сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збалансування платіжного балансу....
17. Політика зайнятості Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) […]...
18. Політика підприємства амортизаційна Політика підприємства амортизаційна – раціональне управління амортизаційними відрахуваннями від використовуваних основних фондів і нематеріальних активів з метою реінвестування їх у виробництво та забезпечення розширеного відтворення. Основними передумовами виваженої П. п. а. є з’ясування складу і структури основних фондів підприємства, обсягів використовуваних активів, що підлягають амортизації, використання наукових методів оцінювання вартості цих активів, термінів використання їх […]...
19. Політика дивідендна Політика дивідендна – політика акціонерного товариства, спрямована на зростання ринкової вартості акцій шляхом оптимізації співвідношення між капіталізованою частиною отриманого прибутку та частиною, що йде на виплату дивідендів. Основними типами П. д. є консервативна (коли перевага надається капіталізації прибутку), поміркована (передбачає оптимальне поєднання інтересів акціонерів щодо виплати дивідендів з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення […]...
20. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
21. Страхування Страхування – система відносин економічної власності та організаційно-економічних відносин між різними суб’єктами страхового ринку з приводу створення страхових резервів (фондів) та їх використання для відшкодування різних видів витрат, збитків з боку фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків шляхом виплати страхових компенсацій і страхових сум. Основними суб’єктами С. є страхові компанії (страховики), страхувальники […]...
22. Політика стабілізації доходів Політика стабілізації доходів – комплекс заходів держави, спрямованих на дотримання сталої і динамічної рівноваги у розподілі та перерозподілі доходів між основними класами, соціальними верствами і групами. Діяльність держави в цьому напрямі реалізується у регулюванні процесу розподілу доходів у політиці доходів, у системі соціального страхування, в аграрній політиці (зокрема, паритету цін) та ін. Певна стабілізація заробітної […]...
23. Стратегія Стратегія – 1) обгрунтування стратегічної мети і похідних від неї цілей та комплекс заходів, спрямованих на їх реалізацію за мінливості внутрішніх і зовнішніх умов; 2) мистецтво керівництва великомасштабними проектами, реалізації довготермінових планів; 3) загальний план провадження певних видів роботи і реалізації відповідних видів діяльності; довготермінова політика та заходи щодо її конкретизації в окремих сферах науково-технічного […]...
24. Показник надійності країни Показник надійності країни – інтегральна оцінка ефективності економіки та основних ризиків у сферах економіки і політики, в т. ч. пов’язаної з економічною діяльністю держави. Ефективність економіки вимірюється динамікою ВВП і оцінюється за шкалою від 0 до 25 балів. Крім того, П. н. к. вимірюється такими похідними показника, як доступність банківського кредитування, довготермінового позичкового капіталу, рівня […]...
25. Облікова політика Облікова політика – сукупність принципів, конкретних методів і форм ведення бухгалтерського обліку, які використовуються організацією для складання й подання фінансової звітності залежно від загальноприйнятих стандартів та особливостей її діяльності. Економічно обгрунтована О. п. дає змогу підприємству, фірмі, компанії впливати на ефективність використання всіх ресурсів, їх рентабельність. Обираючи О. п., слід дотримуватись принципів стабільності, системності (підтримання […]...
26. Методи управління народним господарством Методи управління народним господарством – система форм і заходів впливу на діяльність підприємств (об’єднань) усіх форм власності, на інтереси окремої людини, трудових колективів, соціальних верств і прошарків у всіх секторах економіки. Основними М. у. н. г. є адміністративні та економічні. Адміністративні М. у. н. г. означають вплив вищестоящих органів на підприємства та їх інтереси за […]...
27. Тендерна політика Тендерна політика – курс держави, який конкретизується у відповідних програмах та системі заходів з метою подолання тендерної соціальної стратифікації і забезпечення рівноправного положення чоловіків і жінок. Така політика найповніше реалізовується в скандинавських країнах. Так, у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії частка жінок – парламентарів співвідноситься з їх часткою в загальній чисельності населення. В Україні Г. п. […]...
28. Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління УРОК 27 Основні складові процесу управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом. Функції управління підприємством: планування, організація, мотивація, контроль. Еволюція поглядів і сучасні надбання теорії управління Мета уроку: охарактеризувати явище “управління” та його основні складові; розкрити зміст функцій управління; дослідити еволюцію поглядів на управління; розвивати вміння учнів висловлювати власні думки, аналізувати інформацію та робити висновки. Основні […]...
29. Оцінка якості кредитного портфеля Оцінка якості кредитного портфеля – комплекс найважливіших показників, за допомогою яких визначається якість кредитного портфеля з точки зору кредитного ризику та захищеності від можливих втрат. Основними показниками О. я. к. п. з точки зору ризику є такі: 1) коефіцієнт покриття класифікованих кредитів (визначається відношенням зважених класифікованих позик до капіталу банку; у разі підвищення цього коефіцієнта […]...
30. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
31. Управління конфліктами в колективі Управління конфліктами в колективі – комплекс методів, які власники і менеджери підприємств використовують для ефективного управління конфліктними ситуаціями та їх усунення. Вибір методів залежить від характеру конфліктів (функціональні сприяють підвищенню ефективності організації, поліпшенню відносин співробітництва і взаємодопомоги, дисфункціональні погіршують ці параметри) та їхніх типів. Так, міжособові конфлікти найчастіше пов’язані з прагненням керівників окремих підрозділів отримати […]...
32. Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
33. Страховий ризик Страховий ризик – 1) конкретний випадок (подія) або їх сукупність, які можуть настати випадково або ймовірно і на випадок яких здійснюється страхування; 2) розподіл несприятливих економічних наслідків між страховиком і страхувальником у разі настання страхового випадку. Основними критеріями розмежування С. р. є настання випадкових ризиків з високим рівнем ймовірності, які включаються в розмір відповідальності страховика; […]...
34. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
35. Монетарна політика Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Монетарна політика – управління пропозицією грошей і процентними ставками....
36. Державна кадрова політика Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д. к. п. передбачає визначення сукупності соціально-економічних і політичних завдань, вирішення яких здійснюється на правовій основі переважно у трьох напрямах: 1) у системі державних підприємств, установ, організацій; 2) у системах державної […]...
37. Ризик інвестиційний Ризик інвестиційний – ризик знецінення інвестицій, передусім капіталовкладень, під впливом комплексу факторів ризику. Такими факторами є політичний, соціальний, внутрішньо-економічний та зовнішньоекономічний. Якщо йдеться про ситуацію в конкретній країні щодо іноземних інвесторів, до політичних ризиків відносять дії державної влади та органів управління; до соціальних – виступи національних загонів найманих працівників і деструктивні дії щодо іноземних компаній; […]...
38. Стабілізація економіки Стабілізація економіки – комплекс заходів держави та наднаціональних органів, спрямованих на недопущення або послаблення економічної кризи, підтримання стабільних темпів виробництва, зайнятості та цін. Цей комплекс залежить від рівня дестабілізації (відхилення від стабільного стану) цих трьох показників загалом або окремих із них, а також від економічної політики уряду, зовнішніх умов та ін. Так, за необхідності недопущення […]...
39. Управління за цілями Управління за цілями – діяльність суб’єктів управління, спрямована на досягнення стратегічних цілей різних форм підприємств та організацій. Основними суб’єктами управлінської діяльності на великих підприємствах, фірмах та організаціях є менеджери різних ланок (див. Менеджер). Оскільки основною метою їх діяльності є постійне привласнення максимальних прибутків, то цій меті повинна підпорядковуватися низка похідних цілей – тривале економічне зростання, […]...
40. Політика демографічна Політика демографічна – науково обгрунтована мета та комплекс форм і заходів впливу держави і наддержавних органів на забезпечення оптимального приросту населення окремої країни і планети загалом. П. д. охоплює: 1) наукове обгрунтування концепції та чітке визначення в ній мети (стратегічної), у т. ч. кількісно-якісних показників демографічного розвитку; 2) визначення засобів досягнення поставленої мети: виділення відповідних […]...