ПОМИЛКИ



Соціологія короткий енциклопедичний словник

ПОМИЛКИ – вид інформації, неадекватної об’єктові відображення, відхилення в передачі його змісту. П. є невід’ємною частиною будь-якого дослідження, адже їх неможливо уникнути повністю. П. просто потрібно враховувати як безспірний факт того, що всяке отримання певної кількості інформації завжди супроводжується деяким приростом її невизначеності. П у дослідженні може бути виражена кількісно, напр., як різниця при вимірюваннях однієї і тієї ж величини, що має відомий зміст. У соціол. дослідженнях

іноді виникають такі відхилення, коли до їх визначення неможливо застосувати клас, розуміння ймовірності помилки (“принцип Бриллюена”). Тоді помилки означають таку неадекватність інформації об’єктові, яка причинно-обумовлена багатьма обставинами. А тому в соціології поняття П. витлумачується ширше, ніж у теорії інформації, де її. також розглядається як відмінність між результатом дії системи із зворотним зв’язком і справжнім змістом об’єкта дослідження. Соціальна ситуація складається під впливом множини чинників, у тому числі й латентного характеру, які не завжди піддаються врахуванню,
але можуть бути джерелом помилок. Тому при визначенні помилок соціологи не обмежуються застосуванням точних статист, методів та процедур, кількісних прийомів контролю та перевірки, а нерідко звертаються також до звичайного здорового глузду, логічного розмірковування та попереднього досвіду, до простих зіставлень за аналогією тощо.

Джерела П. у соціол. дослідженні можуть бути дуже різними, проте багато в чому вони мають спільні причини, що дає змогу їх класифікувати і враховувати. Вони можуть, напр., полягати у неповноті охоплення одиниць спостереження, які підлягають реєстрації, у пропуску або нечіткості запису, неточностях кодування або підрахунку тощо. Такі П. виникають звичайно ненавмисно, через брак кваліфікації, неуважність в роботі тощо. Неточності, неправильності в даних, одержаних під час збору і обробки первинної інформації, прийнято наз. П. спостереження. їх поділяють на два типи: П. реєстрації та П. репрезентативності. П. реєстрації виникають як наслідок неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або неточного їх запису. В результаті неминуче розходження між значеннями показника, встановленого під час спостереження, і справжнім його значенням. П. реєстрації бувають випадковими та сист.

Випадкових П. можна припуститися, заповнюючи якісь документи (описки), вимірюючи певні показники, роблячи підрахунки тощо. Вони обумовлюються значною кількістю таких чинників, дія яких вельми незначна та малопримітна, від чого їх неможливо повністю врахувати чи виділити окремо. Але випадкову П. треба розглядати як сумарний ефект дії таких чинників. Випадкових П. неможливо уникнути, від них неможливо звільнитись, їх неможливо усунути чи врахувати повністю при будь-якому вимірюванні та обробці даних. Проте за допомогою методів, що спираються на теорію ймовірності, можна врахувати їх вплив на оцінку справжнього значення досліджуваної соціальної змінної, що, зрештою, дає змогу визначити це її значення зі значно меншою П., ніж у випадку окремих вимірювань. Випадкові П. можуть бути спрямовані як у бік применшення, так і в бік перебільшення справжнього значення вимірюваної змінної. При описуванні масових явищ вони великої небезпеки не становлять, адже в узаг. показниках усереднення значення змінної це значною мірою досягається.

Сист. помилки обумовлені досить певними причинами: неправильним вибором методу збору чи обробки первинних даних, неточністю інструмента, постійним впливом деяких зовнішніх чинників у дослідженні тощо. Напр., якщо при збиранні первинної інформації має місце похибка рівномірності вимірювальної шкали, то зафіксовані показники будуть зміщені на певну постійну величину, що виражатиме сист. П. Зважаючи на те що причини, які викликають сист. П., в більшості випадків можна визначити, то ці її. в принципі можна врахувати й усунути. Виявлення та виключення сист. П. вимагає спеціальних досліджень – зміни методу дослідження, вимірювання однієї і тієї ж величини різними методами, введення відповідних поправних коефіцієнтів до одержаних даних, порівняння останніх з результатами аналогічних досліджень тощо.

П. репрезентативності даних виникають у вибірк. дослідженні. Вони складаються з відхилених значень показників вибірк. сукупності від їх значень у генеральній сукупності. Ці П. також бувають випадковими та сист. Випадкові П. репрезентативності виникають при відборі одиниць, що вивчаються і є фактично невід’ємними у вибірк. дослідженні Розмір випадкових П. залежить від способу відбору одиниць спостереження (респондентів, документів), від міри коливання спостережуваної ознаки та від кількості одиниць, відібраних для дослідження. За допомогою методів матем. статистики такі П. можна розрахувати та значною мірою передбачити у дослідженні.

Сист. П. репрезентативності даних також часто обумовлюються відбором одиниць спостереження. Такі П. виникають переважно через невідповідний (неповний, неточний) список одиниць сукупності або неправильну процедуру оцінювання, Ці її, за умови правильного відбору одиниць спостереження, не виникають або ж бувають мінімальними. Більш суттєве спотворення результатів дослідження є наслідком сист, П., не пов’язаних з відбором.

Головна причина їх. полягає в тому, що у вибірці завжди залишається певна частка одиниць спостереження невивченою з об’єктивних та суб’єктивних причин. Суттєвими причинами спотворення результатів дослідження є також сист. П. вимірювання, обробки даних та їх аналізу.

Таким чином, результати соціол. дослідження, вторинні дані, завжди супроводжуються тією чи іншою, більшою чи меншою П. Однак визнання цього факту не означає, що з П. треба погодитися як з необхідністю. Навпаки, потрібно докласти максимум зусиль для їх ідентифікації та усунення. При цьому треба мати на увазі, що випадкові П. підлягають стохастичним закономірностям і можуть бути оцінені. Що ж до сист. П., які мають процедурно обумовлений характер, то вони можуть бути скориговані за допомогою відомих техн. способів, поправних коефіцієнтів тощо. У зв’язку з цим використання матеріалів емпіричного соціол. дослідження передбачає їх всебічну перевірку та контроль. Насамперед проводиться зовнішній контроль. При цьому перевіряється правильність оформлення документів, наявність та чіткість усіх необхідних записів, що передбачені програмою, планом та правилами дослідження, а також повнота матеріалів та охоплення всіх звітних одиниць спостереження.

Після зовнішнього контролю треба застосувати внутрішній – якісний та кількісний контроль. Якісний контроль – це контроль забезпечення всіх необхідних параметрів спостережуваних об’єктів у процесі дослідження. Він передбачає також зіставлення даних між собою або порівняння цих даних з одержаними з інших джерел. Такий аналіз допомагає також з’ясувати структурні зв’язки між одержаними фрагментарними даними і на цій основі відтворити дійсний стан досліджуваного процесу чи явища. Кількісний контроль полягає в розрахунковій перевірці підсумкових показників, що містяться у звітності або формулярах обстеження. Його мета – знайти та виправити П. підрахунків, підтвердити правильність показників, які виводились один з одного.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Видалення забруднень з поверхні тканин практична робота.
Ви зараз читаєте: ПОМИЛКИ