Поновлювальні, планувальні та санітарні рубки

Лісівництво

РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

Лекція 8. ДОГЛЯД ЗА УЗЛІССЯМИ ТА ІНШІ ВИДИ РУБОК У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН

8.4 Поновлювальні, планувальні та санітарні рубки

Такі рубки застосовують у разі необхідності заміни відмираючих насаджень, які втрачають декоративні якості. Іноді в процесі таких рубок доцільно змінити категорію ландшафту, наприклад, замість 1а – 2б тощо.

При проведенні поновлювальних рубок найчастіше на практиці застосовують групово-вибіркові рубки. Якщо площа ландшафту, де проводиться поновлювальна

рубка, розташована в типах лісорослин­них умов, що сприяють природному поновленню головної породи, формуються групи з молодняка для майбутнього ландшафту. При цьому потрібні продумані заходи сприяння природному поновленню.

Планувальні рубки проводять в разі необхідності зміни плану території якоїсь частини лісопарку, що пов’язана з необхідністю влаштування полян відпочинку, майданчиків для будівництва якихось споруд, спортивних та ігрових майданчиків, декоративних майданчиків, місць для розміщення наметів, автостоянок тощо. Такі рубки носять характер суцільних рубок і діючими Правилами

відносяться до категорії “інших” рубок. До планувальних рубок відносять також рубку окремих дерев при влаштуванні дорожно-стежкової сітки або при необхідності відкриття огляду на красивий вид чи перспективу.

При проведенні планувальних рубок потрібно по можливості залишати на корені красиві, оригінальної форми дерева, навіть якщо вони потрапляють на трасу майбутньої стежки чи пішохідної доріжки. При влаштуванні автостоянок також доцільно залишати частину дерев, особливо – ширококронних, які будуть не тільки її окрасою, але й даватимуть тінь у спекотну погоду.

Санітарні рубки проводяться у відповідності з вимогами Санітар­них правил в лісах України (1995). Шляхом санітарних рубок з дерево­стану видаляють сухостійні дерева, дерева, які заселені стовбурними шкідниками, відмираючи, у яких крона засохла більше, як наполовину, вітровальні та буреломні (сніголомні) дерева, уражені грибними та раковими хворобами, а також дерева, які мають нахил більше 45°.

Зовнішніми ознаками призначення дерев до рубки у хвойних порід є сильна ажурність крони з одночасним пожовтінням хвої, відсутність приросту при вершинному типі відмирання і наявність бурового борошна та інших ознак заселення стовбурними шкідниками – при окоренковому типі.

Дерева листяних порід, які заселені стовбурними шкідниками, розпізнаються та призначаються до санітарної рубки по свіжому зав’яданню крони та ознаках діяльності шкідників в окоренковій частині стовбура.

В насадженнях, які уражені кореневою губкою, до санітарної рубки призначаються дерева при пожовтінні хвої та за іншими ознаками.

Санітарна рубка може бути вибірковою, якщо за один прийом вона не призводить до зниження зімкнутості нижче 0,5. Якщо ж зімкнутість пологу знижується більше, то ставиться питання про проведення суцільної санітарної рубки. Воно вирішується спеціальною комісією. У більшості випадків санітарні рубки проводять у середньовікових, пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанах.

Відвід насаджень під санітарні рубки виконується в рік її проведення, тоді як для інших видів рубок це проводиться – за рік або два до рубки. Подеревний перелік дерев за їх нумерацією при вибірковій санітарній рубці проводять в межах таксаційного кварталу.

Санітарно-ландшафтні рубки. Санітарні рубки в рекреаційних лісах не забезпечують вирішення всіх питань з поліпшення самих ландшафтів, а лише оздоровлюють лісові насадження. Іноді санітарні рубки, які проводять у перестійних деревостанах сосни, дуба призводять до втрати попередньої привабливості ландшафтів. Такі приклади можна найти за результатами санітарних рубок у лісах зеленої зони м. Києва – у Боярському лісництві, Дарницькому та Києво-Святошинському ліспаркгоспах, Голосіївському лісництві, інших об’єктах. Іноді, на практиці, щоб поліпшити лісопарковий ландшафт після санітарної рубки, створюють лісові культури, але застосовують при цьому не ландшафтний спосіб розміщення посадкових місць, а звичайний – рядами, як це прийнято при створенні лісових культур у лісах експлуатаційного призначення. Тому такі заходи не сприяють підвищенню привабливості лісового ландшафту.

Свого часу лабораторія рубок догляду за лісом ВНДІЛМ розробила санітарно-ландшафтний метод рубок догляду з метою створення та поліпшення рекреаційних ландшафтів. За цим методом поділяють дерева за лісотвірним значенням і роллю в ландшафті. За своєю роллю у ландшафті дерева поділяють на такі групи: А – акценти, тобто дерева або групи дерев, які акцентують на себе увагу і підкреслюють особливості насаджень; Ф – фонові дерева, які визначають санітарно-гігієнічну цінність ландшафту, створюють фон та підкреслюють високу декоративність дерев категорії А; Зв – зайві дерева, які погіршують сприйняття дерев категорії А, а також заважають росту дерев категорій А та Ф.

Фонові дерева поділяють на групи: І – фізіологічно молоді, гостро-верхні, з інтенсивним ростом у висоту; II – дерева з ослабленим приростом у висоту, притупленою вершиною та розрослими гілками; III – засохлі та явно засихаючі дерева.

У високоповнотних лісостанах проводять інтенсивні санітарно-ландшафтні рубки. При них вибирають дерева ІІІФ, Зв та частину дерев ІІФ, вирубка яких не призводить до утворення вікон, діаметром не більше 1/2 висоти дерев, що їх оточують. Як правило, повнота дерево­стану не повинна знижуватися нижче 0,7.

При помірних санітарно-ландшафтних рубках видаляють із насадження тільки дерева ІІІФ і 3в.

Санітарно-ландшафтні рубки проводять за маршрутним принципом, тобто у виділах, які об’єднані одним функціонально-організаційним маршрутом.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Поновлювальні, планувальні та санітарні рубки