Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по філософії ⇒ ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ІДЕАЛЬНОГО СВІТУ

ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ІДЕАЛЬНОГО СВІТУ

СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ

УРОК 12

ТЕМА. ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ІДЕАЛЬНОГО СВІТУ

Мета: сформувати поняття “матеріального” та “ідеального” світів та розкрити їх особливості; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, вести дискусію; виховувати в учнів повагу до різних типів світогляду й толерантне ставлення до інших поглядів.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення: евристична бесіда, дискусія.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка

домашнього завдання

1. Що нового про людину і космос ви дізналися зі статей видатних учених і філософів?

2. У чому полягає новизна їхніх теорій?

Робота з “філософською енциклопедією”

Визначення еволюції понять “космос” і “Всесвіт”.

1. Які відмінності між цими поняттями?

2. Як розуміли різні народи “космос” і “Всесвіт”?

Аналіз прочитаних міфів

Обговорення міфів про створення світу й космосу. Порівняння античних міфів з міфічним уявленням про космос в індо-буддійській літературі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми та завдань

уроку.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Розповідь учителя

Як бачимо, богословські та наукові підходи до визначення таких понять, як “космос”, “Всесвіт”, “людина”, є різними. На чому ж базуються ці підходи? Здається на тому, що філософи називають “віковічним питанням буття”: “Що первісне: матерія чи ідея, дух?” Це питання тісно пов’язане з проблемою визначення: що є світ для людини? Знання про світ – складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, структурних рівнів організації, законів розвитку та існування людина може пізнати саму себе, свою природу і сутність, зв’язок з іншими людьми.

Поняття “світ” має конкретно-історичний зміст, який визначається станом культури, науки, техніки, матеріального виробництва, суспільних відносин, природи. Чим більше розвинені форми діяльності людини і продуктивні сили суспільства, тим більш широко й різноманітно бачить світ людина, тим сильніше цей світ олюднюється. Разом з тим і сама людина, набуваючи “опредмеченості” через результати своєї праці, своїм розвитком зобов’язана світові. Тому світ – це єдність об’єктивної дійсності і “дійсності людських сутнісних сил”, які мають конкретно-історичний характер.

Поняття “світ” як світоглядна категорія формувалось ще в дофілософський період розвитку людства. Його виникнення й розвиток пов’язані з практичним виділенням людини з природи. Опосередкування життєдіяльності людей процесом матеріального виробництва та системою суспільних відносин зумовило становлення суспільства як відповідної цілісності, в якій життя людей стало можливим тільки у формі колективної діяльності.

У процесі розвитку людини змінювалося уявлення про світ, воно наповнювалося конкретно-історичним змістом та чуттєвим сприйняттям. Із розкриттям сутнісних сил людини світ для неї став не просто об’єктивною дійсністю, а й дійсністю її сутнісних сил.

Тому світ – це єдність природної та суспільної дійсності, зумовленої практичною діяльністю. А категорія “світ” визначає не тільки природні, об’єктивно-матеріальні властивості, а передусім особливості людського практично-діяльного ставлення до себе і до умов свого існування.

Людину необхідно уявляти не просто у світі, а у світі історії природи та суспільства, в системі суспільних відносин, які значною мірою визначають характер її ставлення до природи.

Зрозуміло, що світ – це цілісна система, яка розвивається в діалектичній єдності природи і суспільства. Така єдність суперечлива, про що свідчить історія їхньої взаємодії.

Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, який, з одного боку, забезпечує її існування і життєдіяльність, а з іншого – руйнує природу, а відтак створює загрозу власному існуванню. Якщо зникне людина, зникне і світ як світ буття людини, але це не означає, що зникне природа і зміни, які сталися у ній за допомогою людини. Природа втратить свою якісну визначеність як світ людського буття.

Зміст і кордони світу не є чимось незмінним. З оволодінням природою, ускладненням суспільних відносин і зв’язків зміст поняття про світ поглиблюється, збагачується, а його межі розширюються. До сфери практичної діяльності людина включає не тільки предмети безпосередньо близької природи, а й поглиблює знання про Всесвіт. Так, вона виходить у космос, проникає у глибини мікро – та мегасвіту. Але центральну частину поняття про світ становить система соціальних зв’язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність. Крім того, до змісту людського світу належить її духовне життя, продукти духовної життєдіяльності.

Таким чином, світ – це визначене буття, універсальна предметність, в якій людина самовизначається як суб’єкт діяльності, що створює власний світ – світ людського буття.

Словникова робота

Із “Філософської енциклопедії” виписати визначення понять: “матерія”, “ідея”, “дух”.

Матерія – філософська категорія, яка означає об’єктивну реальність, що дана людині у її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображається нашими почуттями, існуючи незалежно від них.

Ідея – вища форма пізнання зовнішнього світу, яка не тільки відображає об’єкт, але й спрямована на його перетворення.

Дух – поняття, яке застосовується у філософії як тотожне поняттям “ідеальне”, “свідомість”, “мислення”, “розум”.

Дискусія

1. Що є первісним у світі: матерія чи ідея?

2. Як співвідносяться матерія та ідея?

3. Чим матеріальний світ відрізняється від ідеального?

4. З якими поняттями, на думку філософів-матеріалістів, пов’язана матерія?

5. На які ключові поняття спираються філософи-ідеалісти?

6. Чим є матерія на думку ідеалістів?

V. Підбиття підсумків уроку

VІ. Домашнє завдання

Підготувати додатковий матеріал про матеріалістичну та ідеалістичну філософію.