Поняття про бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Виправлення помилок



БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ II.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

2.2. Поняття про бухгалтерські рахунки і подвійний запис.

Виправлення помилок

Рахунок бухгалтерського обліку (від. італ. Conto – рахунок, Subconto – субрахунок) – це один з видів бухгалтерських регістрів, на яких групують і відображають об’єкти бухгалтерського обліку. За допомогою рахунків фіксують і обчислюють показники господарської діяльності. Рахунок бухгалтерського обліку – це засіб одержання інформації

за кожною статтею, яка має бути облікована. Стаття бухгалтерського обліку – це один або кілька об’єднаних однорідних за економічним змістом засобів підприємства чи джерел їх утворення. Записи на рахунки проводять на підставі первинних документів, якими оформлюють господарські операції, або групувальних відомостей, у яких попередньо групують первинні документи. Тобто існує правило “документ – проводка”. Немає документа, немає і запису на рахунках бухгалтерського обліку.

За ступенем деталізації рахунки бухгалтерського обліку поділяють на синтетичні, субрахунки та аналітичні.

На синтетичних

рахунках відображають наявність і рух ресурсів (матеріальних, нематеріальних, грошових тощо) підприємства та джерел їхнього утворення. Ведуться синтетичні рахунки лише у грошовому виразі.

Натуральні та трудові показники господарської діяльності детально наводять у аналітичних рахунках. Перелік синтетичних та аналітичних рахунків визначається планом рахунків.

Субрахунки – це підрозділи синтетичного рахунку, які також визначаються планом рахунків і є способом групування аналітичних рахунків.

Від поняття рахунок слід відрізняти поняття кореспондентський рахунок. Кореспондентський рахунок – це рахунок для обліку розрахунків, які виконує один банк за дорученням і за кошти іншого на підставі укладеного кореспондентського договору.

В кореспондентських рахунках розрізняють рахунки ностро (рахунки, які має банк у свого іноземного банку-кореспондента і на якому враховуються всі його витрати та надходження) та рахунки лоро (призначені для обліку доручень одержуваних від закордонного кореспондента).

Рахунки поділяють на активні, пасивні, та активно-пасивні. До активних рахунків відносять ті, на яких відображені засоби підприємства, його економічні ресурси (актив) та права на такі ресурси, а до пасивних ті, на яких обліковуються джерела цих засобів (пасив). Певна частина рахунків має змішаний характер і їх відносять до активно-пасивних.

Класифікують рахунки також за економічним змістом, за призначенням і структурою й іншими ознаками. Схеми класифікації рахунків бухгалтерського обліку за різними ознаками наведені на рис. 2.1 та 2.2.

Базовою теорією дисципліни бухгалтерський облік є теорія подвійного запису. Метод подвійного (диграфічного) запису означає, що якщо операція записується за дебетом (кредитом) одного рахунку, то вона обов’язково відображається і за кредитом (дебетом) іншого рахунку. Подвійний запис виник із розвитком товарно-грошових відносин і, з юридичної точки зору, відображає наявність прав і зобов’язань. З філософської точки зору подвійний запис є наслідком причннно-наслідкових зв’язків. Тобто, і в бухгалтерському обліку діє закон подвійності.

Перші згадки про наявність подвійного запису, при якому кожна сума господарської операції записувалась двічі, знайдені у працях італійського історика Т. Зерби, датованих 1391 роком нашої ери. У 1458 році вийшла праця купця з Дубровника Бенедетто Котрулі “Про торгівлю і досконального купця” у якій є глава про подвійну бухгалтерію.

Найбільш повно метод бухгалтерського обліку з використанням подвійного запису було описано францисканським монахом, видатним математиком свого часу Лукою Пачолі (1445-1515 рр.) в трактаті “Про рахунки та записи” у 1494 році, який у своєму методі спирався на основоположне (головне, основне) бухгалтерське рівняння:

АКТИВИ = ЗОБОВ ‘ЯЗАННЯ + КАПІТАЛ,

Тобто сума записів за дебетом усіх рахунків дорівнює сумі записів за кредитом. Звичайно в обліковому рівнянні “зобов’язання” ставлять перед “капіталом”, оскільки кредитори мають преференційні права на активи. Лука Пачолі (в інших джерелах можна зустріти Паччолі, Пачіолі, Пачьйолі, у зв’язку з різним перекладом прізвища з італійської)) розглядав облік як універсальну методичну науку. Гете (Goethe) Йоганн Вольфганг (1749-1832) – великий німецький поет та мислитель, автор усесвітньо відомої грандіозної драматичної поеми “Фауст” охарактеризував метод подвійного запису як одне з найгеніальніших досягнень людства.

Поняття про бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Виправлення помилок

Рис. 2.1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом, призначенням і структурою

Дебет (від лат. Debet – я вірю) – ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій.

Кредит (від лат. Credit – він вірить) – найменування правої сторони рахунка бухгалтерського обліку.

_______________________________________________

1 Додаткові рахунки є активними, або пасивними. Прикладом активного додаткового рахунку є рахунок “Транспортно-заготівельні витрати”.

2 Це, наприклад, рахунок “Знос основних засобів”, який призначений для обліку сум, на які зменшується залишок коштів на активному регулюємому рахунку “Основні засоби”

3 Контрпасивні рахунки призначені для обліку сум, на які зменшується залишок джерел засобів, наприклад, рахунок ”Використання прибутку” до рахунку ”Прибутки та збитки”.

Поняття про бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Виправлення помилок

Рис. 2.2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за побудовою і призначенням

Є й інше поняття кредит, яке походить від латинського Credete, що в перекладі означає вірити. У цьому понятті кредит – це особлива форма руху матеріальних цінностей із відстрочкою платежу, або передача на строк грошей чи матеріальних цінностей з умовою їх повернення. За кредит сплачується, як правило, позичковий процент.

Запис у дебет активних рахунків показує збільшення сум, які обліковують, а у дебет пасивних рахунків – їх зменшення. В активно-пасивних рахунках запис у дебет може вказувати як на збільшення так і на зменшення сум, які обліковуються.

Запис у кредит активних рахунків показує зменшення грошових або матеріальних цінностей, списання дебіторської заборгованості. Запис у кредит пасивних рахунків відображає збільшення власних, або позичкових коштів підприємства, організації, установи, а у дебет – їх зменшення. Кредитове сальдо пасивних рахунків вказує на наявність власних джерел коштів або на обсяг кредиторської заборгованості (боргів).

Кореспонденція рахунків – це взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій методом подвійного запису. Оформляють кореспонденцію рахунків складанням проводок (рахункових формул) господарських операцій і записуванням їх у рахунки бухгалтерського обліку. Оформлення кореспонденції рахунків ще називають контировкою або контуванням (від. італ. Conto – рахунок). Бухгалтерська проводка – це коротке відображення операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Усі господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку шляхом бухгалтерських записів. Розрізняють записи одноразові та багаторазові (копіювальні). Способи запису можуть бути як ручні, так і машинні. При здійсненні бухгалтерських записів можуть виникати помилки в тексті, числах та розносці, які поділяють на локальні та транзитні.

Помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Виправлення помилки має бути обумовлено надписом “виправлено” та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Можливі помилки (помилки роблять всі, але більше початкуючі бухгалтери) і при складанні проводок в облікових регістрах. Виправлення помилок у проводках за поточний період можна здійснювати як коректурним способом, так і методом “червоне сторно”. При застосуванні червоного сторно старий запис не викреслюється, а ліквідується шляхом проведення такого ж запису червоним чорнилом, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Червоне чорнило застосовується також в окремих випадках для коригування записів за певним рахунком і без наявності помилки.

За минулий звітний період помилки в облікових регістрах виправляються способом червоного сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом або із знаком “мінус”, а нижче наводиться правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. У довідці вказується де зроблена помилка та робиться посилання на документи, за якими робиться виправлення.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Текст с разносклоняемыми существительными.
Ви зараз читаєте: Поняття про бухгалтерські рахунки і подвійний запис. Виправлення помилок