ПОРОДИ БДЖІЛ

Related posts:

1. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
2. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
3. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
4. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
5. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
6. ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА. Будь-які подразники – розбирання гнізда, несподіване потрапляння в нього світла, температурні коливання, струси тощо – викликають у бджіл занепокоєння й бажання вжалити. Під час огляду гнізда різні породи бджіл поводяться по-різному. Одні спокійно сидять на стільниках, інші метаються, розлітаються або ховаються в глибині вулика. Середньоросійські темні бджоли. Швидко […]...
7. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
8. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
9. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
10. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
11. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
12. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
13. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
14. ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ ДРАТІВЛИВІСТЬ БДЖІЛ – викликана тим, що вони збуджуються під дією зовнішніх подразників або при грубому втручанні людини в їхнє життя. Бджоли збуджуються при несприятливих метеорологічних умовах (дощ, вітер, холод, навіть посуха), від неприємних різких запахів (одеколон, тютюн, алкоголь, піт тощо). У період активного медозбору бджоли менше дратуються. Але якщо узяток зникає, бджоли кидаються на людей, […]...
15. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
16. СПОКІЙ БДЖІЛ СПОКІЙ БДЖІЛ – фізіологічний стан, при якому значно знижені основні процеси життєдіяльності організму бджіл – дихання, обміну речовин, загальмовані реакції на зовнішні подразники. Зовні спокій бджіл виявляється в уповільнених рухах або повній їхній відсутності. Необхідно розрізняти короткочасний і тривалий (зимовий) С. б. Короткочасний С. б. можна спостерігати в окремих бджіл або в цілої групи у […]...
17. ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ. Запилення бджолами – один з найважливіших способів підвищення врожайності ентомофільних культур. Існують такі культури, які не можуть дати достатнього врожаю без запилення їх бджолами. Давно зауважено, що кількість нектару й отриманого насінного матеріалу з червоної конюшини залежить від довжини хоботка бджіл, які працювали на його запиленні. Чудово працюють на червоній […]...
18. СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ СТІЛЬНИКИ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ – повинні бути якісними, відбудованими цього року, але в яких вже вивелося 2- 3 покоління бджіл. На таких стільниках бджоли добре зимують. Світлі стільники, у яких жодного разу не виводилося покоління бджіл, погано зберігають тепло, що призводить до охолодження гнізда й загибелі сім’ї....
19. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
20. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
21. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
22. СІМ’Я БДЖІЛ СІМ’Я БДЖІЛ – біологічна одиниця, між окремими особинами якої існує тісний взаємозв’язок. Жити окремо бджоли, матка та трутні не можуть. В одній С. б. налічується 1 матка, до 80 тис. бджіл і кілька сотень трутнів. Матка виконує лише одну функцію – відкладає запліднені яйця, з яких виходять робочі бджоли або матки, з незапліднених – трутні. […]...
23. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
24. ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ – має величезне значення для бджолосім’ї. Організм бджоли може регулювати температуру тіла: знижувати до 12 °С і нижче та підвищувати до 44 °С. При цьому не завжди спостерігається пряма залежність між температурою тіла й температурою навколишнього середовища. Так, у зимовий період у стані спокою температура в клубі бджіл може становити 12 °С, […]...
25. ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ – застосовують, коли в бджіл виникає потреба у воді, а вилетіти з вулика на її пошуки вони з якої-небудь причини не можуть. Завжди дають бджолам воду навесні, тому що сім’ї активізуються, споживають більше корму, у гніздах з’являється розплід, але вильоти за межі вулика ще дуже небезпечні для них, тому що стоять […]...
26. СТАВЛЕННЯ БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ДО ПІДСАДЖЕНИХ МАТОК СТАВЛЕННЯ БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ДО ПІДСАДЖЕНИХ МАТОК. Бджоли різних порід при заміні маток неоднаково ставляться до маток іншої породи. Незважаючи на дотримання всіх правил, що необхідні при підсаджуванні матки, бджоли досить часто не приймають маток або вбивають їх навіть після того, як вони починають червити. Пояснюється це тим, що бджоли дуже чутливі до чужих запахів, […]...
27. ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ – загибель бджіл, що спостерігається при підвищеній температурі повітря в гнізді або його надмірній вологості. 3. б., як правило, є результатом неправильної вентиляції гнізда вулика. Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує Температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, […]...
28. Урок 29. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини Урок 29. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини Мета: розширити уявлення учнів про мінерали, гірські породи, корисні копалини, формувати вміння спостерігати, порівнювати й описувати зразки мінералів та гірських порід, виховувати уважність під час роботи з колекціями, комунікабельність, вміння співпрацювати. Обладнання: колекція мінералів й гірських порід, корисних копалин. Тип уроку: формування нових знань. Хід […]...
29. ЩО ТАКЕ ГІРСЬКІ ПОРОДИ Мета: формувати в учнів уявлення про гірські породи, значення гірських порід у природі; виробляти вміння розрізняти гірські породи в твердому, рідкому і газоподібному станах; виховувати естетичне сприймання об’єктів природи, пізнавальний інтерес до них. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ – Ми починаємо вивчати нову тему “Гірські породи. Грунти”. У цій темі ви […]...
30. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
31. ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ – перша ознака неблагополучної зимівлі бджіл. Перш ніж братися до лікування бджіл, треба з’ясувати причину, що викликала хворобу. Основні причини, що викликають 3. п. б. – недоброякісні корми (падевий, закристалізований й закислий мед); нозематоз; підвищена вологість у зимівнику, а отже, і в клубі бджіл, занадто сухе повітря в зимівнику, підгодування бджіл, огляд […]...
32. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
33. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ – залежить від сили сім’ї. У слабкій сім’ї навесні робоча особина живе в середньому 4 тижні, у сильній – близько 5-7 тижнів. Інтенсивність внутрішньовуликових робіт на цей строк прямо не впливає. Строк життя залежить від загальної чисельності сім’ї й середньодобової яйценосності матки. Однак бджоли здатні регулювати тривалість свого життя. Наприклад, у випадку, […]...
34. НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – відрізняються від інфекційних й інвазійних тим, що втрата, завдана ними пасічницьким господарствам, значно вища. Ці X. не виявляються лабораторною діагностикою, причиною їхнього виникнення найчастіше є неправильний догляд за бджолами. Н. х. зазвичай поділяють на три групи, обумовлені порушеннями годування, утримання й розведення бджіл; а також на Н. х. розплоду й Н. […]...
35. ПРИДБАННЯ БДЖІЛ ПРИДБАННЯ БДЖІЛ. Бджоляр, який бажає придбати та працювати з тією або іншою породою, повинен насамперед ураховувати особливості кожної з них в умовах своєї місцевості. Примітивні породи, які склалися під впливом умов перебування й узятку, можуть виявитися не пристосованими до інших умов і замість прибутку завдаватимуть збитків. Наприклад, перевезення південних бджіл у північні широти можуть закінчитися […]...
36. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
37. СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ – скупчення великої кількості бджіл біля льотка, під прилітною або за вставною дошкою, іноді під дахом. С. б. відбувається в спеку в безузятковий період або при невеликому узятку, коли в гнізді, зайнятому розплодом, підвищується температура до 37 °С і вище. С. б. відбувається тоді, коли вентиляція ними вулика вже не допомагає. Найчастіше С. […]...
38. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
39. СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – необхідна для передачі однією бджолою інформації всій сім’ї. Найбільш вивчені так звані танці бджіл (див. Танці бджіл). С. може бути також звуковою....
40. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...