ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ

Related posts:

1. ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
2. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
3. КАДАСТР РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР РЕКРЕАЦІЙНИЙ – систематизоване зведення відомостей про території, відведені для відпочинку і відновлення здоров’я людей. Заг. кадастрові показники доповнені відомостями про естетичну цінність, ступінь складності маршрутів, їх доступність для різних категорій відпочиваючих....
4. ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО – РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ РІВНЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧИХ СИЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОМУ ПОТЕНЦІАЛУ – розвиток виробничих сил відбувається відносно поступово до моменту різкого виснаження прир.-ресурсного потенціалу-2, що характеризується як екол. криза. Криза вирішується шляхом революційних змін виробничих сил (техн., пром. революція)....
5. ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ – об’єктивний стан та суб’єктивне відчуття людиною повного фіз., психол. (псих.) та соц. комфорту (за визначенням ВООЗ)....
6. ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь стійкості виду до несприятливих чинників середовища, зумовлений його екол. валентністю....
7. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
8. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
9. ОБ’ЄКТ РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – ділянка природи (озеро, ставок, ліс. галявина, пам’ятка природи, оглядовий майданчик тощо), яка має привабливі для відпочинку властивості. Наявність достатньої кількості таких об’єктів зумовлює рекреаційну ємність певної території....
10. ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ – встановлення перепон із звуковбирного матеріалу на шляху поширення звукових хвиль, сукупність заходів і засобів для зниження рівня акустичних шумів, захист від сторонніх шумів, що поширюються в повітрі або спричинюються вібрацією твердих тіл (стін, трубопроводів тощо). Погана 3. призводить до фіз., псих, та психол. травм і аномалій у людини, підвищення […]...
11. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
12. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ – частина потреб людини, що виникають у процесі соціалізації особистості. П. л. д. забезпечують соц.-психол. та псих, аспекти здоров’я людини (а через них і весь комплекс здоров’я), включають культ, потреби, в т. ч. потреби збереження соц.-психол. цінностей. Значною мірою П. л. д. збігаються із соц. потребами людини та […]...
13. ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
14. ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів, що розраховується на певний термін....
15. ЛІС РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС РЕКРЕАЦІЙНИЙ – ліс, що використовується для різних видів відпочинку та санаторно-курортного лікування людей....
16. КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
17. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
18. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
19. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
20. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
21. ЗАКОН ПАДІННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПАДІННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ – у межах однієї сусп.-екон. формації (способу виробництва) та одного типу технологій прир. ресурси стають дедалі менш доступними і потребують збільшення затрат праці та енергії на їх видобування і транспортування. Прикладами є мін. багатства, що виснажуються в густозаселених і комфортних регіонах планети і видобуваються з усе глибших […]...
22. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
23. ДЕУРБАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕУРБАНІЗАЦІЯ, дезурбанізація – “обезлюднення” великих міст, зменшення чисельності їх населення та відносного виробничого потенціалу. Д. відбувається в основному у розвинених країнах внаслідок різкого погіршання прир. та соц. середовища життя у великих містах (шум, забрудненість, злочинність тощо)....
24. ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА – хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю, пов’язаний з псих, захворюваннями або реакцією організму на важку життєву ситуацію. Іноді виникає внаслідок різких змін довкілля (напр., невміле оновлення або планування міста) та різкого підвищення його забруднення. Одним із виявів Д. п. є т. з. явище “сум нових міст” – підвищена захворюваність […]...
25. ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території. Напр., Є. р. лісів не перевищує 2 осіб на 1 га....
26. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
27. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
28. ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
29. ВІОЛЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТНІСТЬ – здатність рослин найповніше використовувати ресурси довкілля, а отже, чинити сильний конкурентний вплив на ін. види....
30. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
31. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
32. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
33. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
34. РІВЕНЬ СТРУКТУРНИЙ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ СТРУКТУРНИЙ – ступінь ієрархії прир. систем – від елементарної частинки до Всесвіту....
35. ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – поступове прир. або антроп. погіршення, спрощення, зниження госп. та естетичного потенціалу ландшафту аж до перетворення його на пустище....
36. ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ – те саме, що й Потенціал розкладання....
37. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
38. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
39. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
40. ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) Екологія – охорона природи ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) – грошове стягнення, яке накладається згідно із законодавством в адмін. або судовому порядку за порушення прир. середовища. Основна роль Ш. – направлення додаткових коштів на охорону довкілля, відновлення прир. ресурсів. Відрахування Ш. у фонд держави не відповідає природоохоронній меті....