Походження людини



ВСТУП

§ 2. Походження людини

Наука про походження людини. Ще античні філософи, визначаючи місце людини в природі, наголошували на її схожості з тваринами. У першій класифікації тваринного світу, яку створив Карл Лінней (XVIII ст.), до ряду Примати разом із мавпами був включений

Походження людини

Мал. 2.1. Ч. Дарвін

І вид Людина розумна (Homo sapiens). Серед видових ознак людини розумної найважливішими є прямоходіння і будова скелета, що відповідає цьому способу переміщення, великі розміри мозку й черепа, будова кисті, у якій великий

палець протиставлений іншим, будова голосового апарату, який забезпечує здатність до членороздільного мовлення.

Уперше гіпотезу про те, що в людини були предки – мавпи, які перейшли до прямоходіння, висловив на початку XIX ст. французький учений Жан Батист Ламарк. У 1871 році вийшла друком книга англійського вченого Чарльза Дарвіна (мал. 2.1) “Походження людини і статевий відбір”. Дарвін вважав, що “людина – диво і слава світу – зобов’язана своїм існуванням довгій низці предків, яка починається з мавпи. Якби не було бодай однієї ланки цього ланцюга предків, людина не була б саме такою, якою вона

є”. Теорія походження людини, за якою її вважають природним продуктом тривалого розвитку – еволюції, сьогодні є загальноприйнятою. Галузь біології, що вивчає еволюційних предків людини, називають палеоантропологією.

Еволюційна історія сучасної людини (мал. 2.2). Учені вважають: спільними предками людини і сучасних людиноподібних мавп були мавпи-пропліопітеки, які жили понад 5 млн років тому. Від них походять орангутани, гібони і дріопітеки (деревні мавпи). Від дріопітеків і бере початок ланцюг предків людини. Найдавніша його ланка – австралопітеки (уперше їх викопні рештки знайдено на півдні Африки). Австралопітеки жили 3,5-2,6 млн років тому на рівнинах і пересувалися переважно на задніх кінцівках. Проте австралопітеків учені відносять до мавп через подібність за зростом (1,5 м), за будовою кисті й черепа.

Наступною ланкою еволюційного ланцюга є людина вміла (перше місце знахідки решток – Африка, Танзанія). Людина вміла існувала понад 0,5 млн років. Від австралопітеків її відрізняло вміння виготовляти примітивні знаряддя праці з гальки, сколюючи її краї.

Походження людини

Мал. 2.2. Австралопітек (а); пітекантроп (б); неандерталець (в); кроманьйонець (г) (реконструкція)

Іншою еволюційною гілкою роду Homo була людина прямоходяча, яка стоїть за своїм розвитком вище за людину вмілу. До цього виду належали пітекантроп і синантроп, які жили на нашій планеті від 1,4 до 0,4 млн років тому. Людина прямоходяча виникла в Африці, розселилася по Європі та Південно-Східній Азії. Від сучасної людини її відрізняв видовжений череп, великі зуби, важка нижня щелепа, позбавлена підборіддя, невеликий мозок (700-1100 см3). Проте будова кисті найдавніших і сучасних людей має спільні риси. На думку вчених, людині прямоходячій було властиве примітивне мовлення. На місцях її стоянок знайдені сліди багать, обтесане каміння, оброблені черепи антилоп.

Ще одна гілка еволюції – це стародавні люди, або неандертальці, рештки яких були вперше знайдені в Німеччині, у долині Неандерталь. Неандертальці заселяли Євразію й Африку 100 тис. років тому. Вони були кремезними, низькорослими – їх зріст не перевищував 1,5 м, характерною рисою їх зовнішності був череп зі скошеним низьким чолом і надбрів’ями, що сильно видавалися вперед. Неандертальці жили групами, користувалися різноманітними кам’яними й кістяними знаряддями, спілкувалися за допомогою членороздільного мовлення. Учені не вважають сучасну людину нащадком неандертальців. Останні з неандертальців жили 28 тис. років тому поряд з людьми сучасного типу. Вважається, що вони витиснули неандертальців з територій проживання, і це призвело до вимирання стародавніх людей.

Неоантропи – вид Людина розумна. На думку вчених, нові люди, або неоантропи, виникли 130-170 тис. років тому в Африці і розселилися по Європі, Азії й Австралії. Найдавніших неоантропів називають кроманьйонцями за місцем, де вперше знайшли їх рештки (грот Кро-Маньйон, південь Франції). Кроманьйонцям були притаманні всі основні анатомічні ознаки сучасної людини. їх зріст сягав 1,8 м, об’єм мозку – 1400 см3, а за зовнішністю вони майже не відрізнялися від сучасної людини.

На місцях стоянок кроманьйонців знайдено кременеві ножі та різноманітні вироби з кісток, наконечники списів. З кісток і шкір мамонтів кроманьйонці будували житло, шили одяг, після них залишилися численні витвори мистецтва (прикраси, наскальний живопис). З кроманьйонців і починається історія неоантропів, або виду Людина розумна, – історія сучасного людства.

Еволюційний процес виникнення і формування людини називають антропогенезом. Антропогенез обумовлений не тільки біологічними, а й соціальними чинниками: розвитком трудової діяльності, суспільних відносин. Ці чинники зумовили появу ознак, характерних для сучасної людини – мовлення, свідомості тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Ділення в стовпчик на двоцифрове число.
Ви зараз читаєте: Походження людини