Поясніть зміст парадокса А. Сміта про воду й алмаз. Як пропонував пояснити цей парадокс К. Менгер?



Історія економічних вчень

МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

Поясніть зміст парадокса А. Сміта про воду й алмаз. Як пропонував пояснити цей парадокс К. Менгер?

Парадокс А. Сміта: чому, незважаючи на те, що вода для людини набагато корисніша, ніж алмаз, ціна на алмаз набагато вища? Чим викликаний цей парадокс?

Згадавши, що блага, які задовольняють другорядні потреби (алмази, золото, діаманти), порівняно рідкісні, якщо їх порівняти з благами, що задовольняють первинні потреби (вода, хліб, одяг), вони

менш важливі для споживача, їхня корисність нижча. Проте ціна алмаза чи золота порівняно з найістотнішою групою благ набагато вища.

Чим це пояснюється?

Мабуть, тим, що конкретна корисність благ зумовлюється співвідношенням між їх реальною кількістю і потребою в цих благах. Алмаз порівняно з наявністю джерел води вкрай рідкісний, і цінність його є високою. Це не корисність узагалі, а конкретна корисність блага. Таке розходження випливає з поняття суб’єктивної корисності, введеної австрійською школою (К. Менгером, О. Бем-Баверком), на відміну від об’єктивної оцінки корисності на основі трудової теорії вартості

класиків (А. Сміта, Д. Рікардо).

На думку представників австрійської школи, до оцінки корисності слід підходити з двох боків. Одна справа – загальна корисність (хліба, алмазів, бензину) відповідно до їхніх властивостей і принесеної ними користі, інша – корисність конкретного товару, в якому зацікавлений певний споживач.

Конкретна корисність першого глечика води дуже висока. Якщо немає хоча б одного глечика води, можна стомитися від спраги. Корисність п’ятого чи шостого глечика набагато менша: вода піде на полив квітів чи на миття підлоги.

Гранична корисність спадає в міру насичення потреби.

На ціну (і на попит) впливає саме гранична корисність. Якщо води багато, ціна її знижується; якщо алмази рідкісні, їх надзвичайно мало, ціна алмазів “злітає” вгору.

Проблема, пов’язана з парадоксом вартості алмаза і води, слугувала однією з передумов аналізу проблеми граничних величин. Прагнучи знайти відповідь на запитання, чому найпотрібніші людині блага аж ніяк не найкоштовніші, один із засновників австрійської школи Карл Менгер (1840 – 1921) дійшов висновку, що цінність залежить від суб’єктивної оцінки людей, які найбільше цінують відносно найрідкісніші товари і послуги.

Менгер запропонував скласти шкалу різних благ відповідно до їхньої конкретної корисності. Така шкала корисностей одержала назву “таблиця Менгера”.

Таблиця Менгера

А

У

3

10

9

8

9

8

7

8

7

6

7

6

5

6

5

4

Вертикальний рядок показує різні способи вживання тих чи інших благ (А, У, 3 – різні блага, що задовольняють три різні потреби, наприклад: А – потреба в хлібі, У – потреба в сирі, 3 – потреба в бананах).

Цифри означають поступове зниження конкретної потреби в міру збільшення запасу благ. Вони виражають також неоднакову гостроту потреб у благах.

Припустимо (як це випливає з першої графи), цінність чи корисність блага А – булка хліба – дорівнює:

Першої – 10 ум. од., другої – 9 ум. од., третьої – 8 ум. од. і т. д. Подібним чином знижується корисність сира: першої порції – 9 ум. од., другої – 8 ум. од., третьої – 7 ум. од. і далі по спадній (друга графа). Так само спадає гранична корисність бананів (третя графа).

Якщо ми хочемо визначити граничну корисність п’ятого банана, то відповідно до “таблиці Менгера” вона дорівнює 4 ум. од. Гранична корисність четвертої порції сиру відповідає 6 ум. од.

Порівняння різних значень потреб, вибір потреб, що підлягають задоволенню, залежно від наявних засобів, визначення пріоритетності потреб становлять, за словами Менгера, “саме ту частину економічної діяльності людей, що найбільше займає їхній розум, впливає на їхні економічні прагнення”.

Цінність товарів у ринковій економіці, за Менгером, зумовлюється не кількістю трудових витрат, не витратами, а граничною корисністю. Її визначає гранична одиниця товару. Від її корисності залежить і корисність попередніх одиниць товару. Гранична корисність, таким чином, залежить від рівня корисності та ступеня рідкісності товару.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Яке значення має енергія у виробництві.
Ви зараз читаєте: Поясніть зміст парадокса А. Сміта про воду й алмаз. Як пропонував пояснити цей парадокс К. Менгер?