Позовна давність



Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 24. Захист цивільних прав

2. Позовна давність.

Уявіть собі, що ви дізналися про борг, який не віддали сусіди вашій прабабусі в 1941 p., – завадила Велика Вітчизняна війна. Крім того, ви знайшли документи – ощадну книжку, яка засвідчує, що дідусь у 1950 р. поклав до ощадної каси значну суму грошей, які з того часу знаходяться в банку. Чи зможете ви повернути цей борг і банківський вклад, звернувшись з вимогою до нащадків боржника й сучасного Ощадбанку – правонаступника ощадної каси часів

СРСР? Звичайно, ви можете провести переговори з нащадками і, можливо, домовитися про відшкодування, повернення боргу. Однак чи зможе допомогти вам суд? Для цього треба ознайомитися з поняттям “позовна дав­ність”. Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За допомогою витягу з Цивільного кодексу України визначте, який позовний строк установлено для різних видів позовів. Чи змо­жете ви вирішити проблему, яка викладена на початку параграфа, звернувшись до суду?

Стаття 257. Загальна позовна давність 1. Загальна позовна

давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня роз­міщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв’язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

3. Позовна давність у п’ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

4. Позовна давність у десять років застосовується до ви­мог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності

1. Позовна давність, встановлена законом, може бути збіль­шена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

2. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

1. Позовна давність не поширюється:

1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;

2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;

4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Авто­номної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Отже, збираючись вирішувати свої проблеми, необхідно пам’ята­ти про часові обмеження. Якщо строк позовної давності минув, ви втрачаєте право звернутися до суду за допомогою. І хоча в окремих випадках суд може визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, краще на це не розраховувати.

Пригадайте, які відносини регулюють норми цивільного права.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Сталінградська битва її наслідки та значення.
Ви зараз читаєте: Позовна давність