Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій

Розділ V Країни Центральної та Східної Європи

& 27. Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій

1. ПЕРЕДУМОВИ4 ВИНИКНЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ

Спираючись на текст і документ, визначте головну передумову виникнення слов’янської писемності в IX ст.

Виникнення старослов’янської мови та слов’янської писемності тісно пов’язано з історичними умовами життя слов’ян у IX ст. У період становлення слов’янських держав необхідна була релігія, яка б підтримувала цей процес, забезпечувала

повноправний вихід нових країн на міжнародну арену.

Великоморавський князь Ростислав, прагнучи зберегти самостійність від посягань Німеччини, направив посольство до візантійського імператора з проханням відрядити вчителів, які просвітили б слов’ян у справах віри.

ПАННОНСЬКЕ5 ЖИТІЄ КИРИЛА І МЕФОДІЯ ПРО ЗАПРОШЕННЯ КНЯЗЯ РОСТИСЛАВА

У 862 році до Константинополя приїхали посли від моравського князя Ростислава з таким проханням: “Ми не розуміємо ні грецьку, ні латину… У нас немає писемності, і ми не розуміємо сенсу написаного. Народ наш сповідує християнську віру, але в нас нема вчителів, які

могли б навчити нас читати… пояснити нам віру нашою рідною мовою”.

Українська поштова марка 2013 року, присвячена виникненню слов’янської писемності

Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій

Імператор Візантії охоче відгукнувся на прохання моравського князя. Він запропонував братам Константину (Кирилу) та Мефодію стати вчителями і проповідниками християнства в Моравії6.

4 Передумова – попередня умова існування, виникнення, діяння та ін.

5 Паннонія – історична область у Центральній Європі, входила до складу Австрії, Угорщини.

6 Моравія – історична область Чеської республіки, у ІХ-Х ст. її території були частиною Великоморавської держави.

2. КИРИЛО І МЕФОДІЙ – ТЛУМАЧІ ХРИСТИЯНСЬКОГО ВЧЕННЯ

Складіть життєпис братів Кирила і Мефодія (7-8 речень). Поясніть, чому їх було оголошено християнськими святими в обох християнських церквах.

Рідні брати Кирило і Мефодій походили з аристократичної сім’ї, що жила в місті Фессалоніки7 (Греція). Тут були поширені грецька та південнослов’янська мови, що дало змогу Кирилові та Мефодію знати обидві. Кирило навчався в Константинополі в імперському університеті, працював бібліотекарем у найвідомішому соборі Святої Софії, пізніше став професором філософії. За великі здібності та знання його навіть прозвали Філософом.

ІЗ КНИГИ БОЛГАРСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА СЛАВА КАРАСЛАВОВА “СОЛУНСЬКІ БРАТИ”

За наказом імператора вирушив Константин із посольством до сарацинів8, де він мав захистити віру християнську в диспуті з відомими мусульманськими мудрецями, а також з’ясувати наміри нового халіфа щодо Візантії. Юний Константин відповів на всі прискіпливі запитання старців, прочитав арабською напам’ять вірші з Корану та ще й тлумачив старовинні арабські книги. Здивований халіф запропонував Константинузалишитися в нього на службі, подарував йому красиву шкатулку з коштовностями. Проте філософ відмовив: “У мене своє небо і свій шлях”. Повернувшись додому, Константин віддав шкатулку рабу – слузі в школі, аби він зміг викупитися з рабства і повернутися на батьківщину.

Попри те, що Константин узяв церковне ім’я Кирило лише перед смертю, в історію він увійшов саме під ім’ям Кирило.

Мефодій, вправний організатор, керував однією з візантійських областей.

7 Фессалоніки – слов’янською Солунь; тому Кирила та Мефодія часто називали Солунськими братами.

8 Сарацини – у Середні віки – синонім до поняття мусульманин.

З ЛІТОПИСУ ЖИТІЯ МЕФОДІЯ

Як дізнався імператор про його здібності, віддав йому в керування слов’янське князівство, а минуло Мефодію тоді двадцять років. Перебуваючи на цій посаді десять років, він вивчив слов’янську мову.

Згодом Мефодій пішов у монастир і незабаром очолив його. Пізніше там оселився й Кирило.

Саме до цих братів і звернувся візантійський імператор, аби виконати прохання моравського князя Ростислава надіслати вчителя, який може викласти християнську віру слов’янською мовою.

ІЗ ЖИТІЯ КОНСТАНТИНА-КИРИЛА

“Філософе, – звертається до Кирила цар, – личить тобі йти до справи, що ніхто зробити не може, як ти”. Відповідав Філософ: “…піду з радістю, якщо у них [у Моравії] є літери для їх мови… Вчити без абетки та без книг – все одно, що писати бесіду на воді”.

…І тоді склав Кирило письмена і почав писати слова Євангелія: “На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”.

Отже, у 863 p., з допомогою брата Мефодія й учнів, склав Кирило старослов’янську азбуку та переклав слов’янською мовою з грецької основні богослужебні книги.

Цього ж року брати прибули до Моравії. Тут Кирило і Мефодій продовжували перекладати церковні книги з грецької слов’янською мовою, навчали слов’ян читання, письму та ведення богослужіння. У Моравії брати зводили храми, відкрили школу для підготовки священиків із місцевих жителів. Складно було братам проповідувати Слово Боже слов’янською, адже в ті часи поширювати Святе Письмо дозволялося тільки єврейською, латиною та грецькою.

ІЗ КНИГИ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО, МИТРОПОЛИТА ІВАНА ОГІЄНКА “ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ”

Кирило і Мефодій реально знали кілька слов’янських народів, а тому у своїх перекладах пильнували перекладати так, щоб вони були зрозумілі для всього слов’янського світу. Слов’яни, а в тому числі й ми, були в близьких стосунках між собою, а це й робило слов’янську мову загально – знаною, літературною всеслов’янською… бо в IX віці слов’янські народи ще легко розуміли один одного, хоч невеликі мовні різниці між ними й були.

Брати пробули в Моравії більше трьох років, а потім вирушили з учнями в Рим до папи римського, де Константин важко захворів і, перед смертю прийнявши нове чернече ім’я Кирило, помер.

Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій

1. Святі Кирило і Мефодій (болгарське зображення XVIII ст.)

2. Гробниця Св. Кирила в церкві Св. Климента

Обидва брати жили в основному духовним життям, поширюючи Слово Боже слов’янською мовою. Вони не прагнули ані багатства, ані кар’єри, ані слави. Брати довгий час поневірялися, так і не знайшовши постійного притулку, і померли на чужині.

3. КИРИЛИЦЯ АБО ГЛАГОЛИЦЯ?

Визначте, який алфавіт називається кирилиця, а який – глаголиця.

Кирило і Мефодій створювали літери довго. Використовуючи грецькі та єврейські літери, вони намагалися підібрати букву до кожного звука слов’янської мови, насамперед під шиплячі, яких немає у грецькій і латині. Літописці зазначають, що брати спочатку писали довгими палицями на піску різні букви. Витирали їх і придумували нові.

З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Існує дві слов’янські азбуки: кирилиця та глаголиця. Яка з них є давнішою і яку винайшов слов’янський просвітник Кирило?

Кирилиця – писемність, що відома за книжковими пам’ятками ХІ-ХІІ ст., її азбука складається з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських.

Азбука глаголиці містить 39 літер. На відміну від кирилиці, глаголиця має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек, з’єднаних між собою, що дуже утруднює її опанування. Більшість учених гадає, що глаголицю винайшов Кирило для слов’ян Моравії та Паннонії. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час уживалася в деяких південнослов’янських країнах.

Ознайомтеся з двома варіантами уривка зі Сказанія болгарського монаха Черноризця Храбра: а) текст, написаний у IX – на початку X ст.; б) його сучасний варіант. Спираючись на наведену таблицю, установіть, яким алфавітом (кирилицею чи глаголицею) написано текст. Знайдіть у першому тексті букви, які не використовує сучасна українська мова. З таблиці дізнайтеся, як вони називалися.

ІЗ СКАЗАНІЯ БОЛГАРСЬКОГО МОНАХА ЧЕРНОРИЗЦЯ ХРАБРА “ПРО ПИСЬМЕНА” (IX – початок X ст.)

А) А ще ли въ просиши словѣкньскыя боукаря, глаголя: “Къто вы письмена сътворилъ есть, или кънигы приѣложилъ?” – То вьси вѣдятъ и отъвѣщавъше рекутъ: “Святыи Костанътинъ Философъ, нарицаемыи Кѣрилъ, тънамъ письмена сътвори и кънигы приложи, и Меѣодие, братъ его”.И аще вопросиши: в кое время?, то ведят и рекут: “Яко въврѣмена Михаила, цѣсаря грьчьска,… и Растица къняза моравьска, … вълѣто же отъсъзъданьявьсего мира 6363″9.

Б) Якщо ж запитати слов’янських книголюбів-грамотіїв, кажучи так: хто вам письмена створив або книги переклав? – То всі знають і, відповідаючи, кажуть: “Святий Костянтин, філософ, наречений Кирилом, – він нам письмена створив і книги переклав, і Мефодій, брат його. І якщо запитати: в який час?, то знають і кажуть: “Під час Михайла, царя грецького, Ростислава, князя моравського… в літо від створення світу 6363”.

Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій

Працюючи в парах, обговоріть, у чому полягала заслуга Кирила і Мефодія в розвитку слов’янської культури. Як зберігається пам’ять про Кирила і Мефодія? Представте свої думки однокласникам.

9 У 863 р. від Різдва Христового.

Брати створили цілком оригінальну систему слов’янської писемності.

Кирило та Мефодій канонізовані і православною, і католицькою церквами. У 1980 р. папа Іоанн-Павло II оголосив Святих Кирила та Мефодія “покровителями” Європи.

Щорічно 24 травня православна церква святкує день пам’яті слов’янських учителів, рівноапостольних Кирила і Мефодія. Ці святі відвіку вважалися покровителями науки, “книжкових людей”, які вчать і вчаться. В Україні в цей час відбуваються Дні слов’янської писемності. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Мефодія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня та є державним святом і вихідним днем.

Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій

1. Пам’ятник Кирилу і Мефодію (Мукачеве Закарпатської області)

2. Кирило і Мефодій (середньовічне зображення)

3. Пам’ятник княгині Ользі (Київ)

Роздивіться фотографію пам’ятника Княгині Ользі в Києві та зробіть історичний коментар до його зацуму: поясніть, чому поряд із володаркою Київської держави зображені слов’янські просвітителі – Кирило і Мефодій.

Обговоріть:

– Що нового ви дізналися про історію української писемності?

– Що було найцікавішим чи неочікуваним для вас?

– Обговоріть у загальному колі слова літописця Климента Охридського: “І були Константин і Мефодій великим якорем у бурхливих водах життєвого моря”.

– Що ви розповісте про цей урок вдома?

Україна – це Європа

Українські митці завжди відчували свою єдність і духовну близькість до подій європейського життя. Так, у 1845 р. Тарас Шевченко написав поему “Єретик”, у якій розповів про діяння Яна Гуса.

* * *

Привітай же в своїй славі

І мою убогу

Лепту-думу немудрую

Про чеха святого,

Великого мученика,

Про славного Гуса.

Прийми, отче.

А я тихо

Богу помолюся,

Щоб усі слав’яне стали

Добрими братами,

І синами сонця правди,

І єретиками

Отакими, як констанцький

Єретик великий!

Мир мирові подарують

І славу вовіки!

Практичне заняття. Виникнення словянської писемності. Кирило і Мефодій

Єретик (ілюстрація Олександра Данченка до поеми Т. Г. Шевченка)

Перевірте свої знання з розділу “КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ”

– Пригадайте хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, об’єднання земель Північно-Східної Русі довкола Москви, правління Івана III, гуситських війн.

– Охарактеризуйте країни Центральної та Східної Європи, використовуючи поняття: “гусити”, “гуситські війни”, “віче”, “Новгородська боярська республіка”, “ярлик”, “боярська дума”, “Судебник”.

– Порівняйте Новгородську республіку та Московську державу.

– Оцініть внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину.

– Уявіть себе упорядником виставки “Ян Гус. Гуситські війни”. Спираючись на ілюстративний матеріал, уміщений на сторінках підручника, складіть список експонатів для неї. Обгрунтуйте свій вибір.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій