Правопис іменників. Тематичне тестування



І СЕМЕСТР

ІМЕННИК

Урок № 38

Тема: Правопис іменників. Тематичне тестування

Мета: систематизувати й узагальнити знання про правопис іменників, удосконалювати вміння визначати в іменниках орфограми “Не з іменниками”, “Букви е, є, и в суфіксах – ичк-, – ечк – (-єчк-), – енн – (-єнн-), – ив-, – ев-“; визначити рівень знань і вмінь з теми “Правопис іменників”; розвивати логічне мислення, пам”ять, уміння робити висловки, застосовувати теоретичні знання на практиці.

Тип уроку: комбінований урок (узагальнення

і систематизація вивченого; перевірка й облік знань та вмінь).

Обладнання: підручник, тестові завдання.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Бесіда.

– У яких випадках уживаються іменникові суфікси – ичк(а), – ичок? Навести приклади.

– Що означають іменники з суфіксом – инн(я)? Навести приклади.

– Коли вживається іменниковий суфікс – ив-, а коли – ев-? Навести приклади.

– У яких випадки іменники з не пишуться разом? Навести приклади.

– У яких випадках іменники з не пишуться окремо?

ІІІ. Виконання

вправ на застосування узагальнених знань.

Словниковий диктант.

Вогничок, кошичок, краєчок, паличка, стрічечка, діжечка, вуличка, копієчка, річечка, картоплиння, бобовиння, коріння, павутиння, насіння, паливо, марево, мереживо, Семен Гордійович, Олег Ігорович, Оксана Юріївна.

Диктант із коментуванням.

Де незгода, там часто шкода. Неволя плаче, а воля скаче. Навчай не штурханцями. А слівцями. Для того й мухи на світі, щоб нероби вдень не спали. Не сокира теше, а чоловік. До любої небоги коротка дорога. Щастя і нещастя в однім дворі живуть. Не києм, то палицею, Думай головою, а не черевиком. Біда нежонатому, як горшкові щербатому. Дві невістки в хаті – то два коти в мішку.

Народна творчість.

ІV. Перевірка рівня здобутих знань і вмінь щодо правопису іменників.

Пояснення способів перевірки знань і вмінь (інструктаж до проведення тестування).

Проведення тестування.

Тестові завдання

І варіант

1. Іменник пишеться з НЕ разом у реченні

А Найкраща показка – не кулак, а ласка (Нар. творч.);

Б Перемагає не дужий, а сміливий (Нар. творч.);

U В Комусь забава, а мені неслава (Нар. творч.).

Дібрати й записати іменники, який без НЕ не вживається, розібрати це слово за будовою (напр.: немовля, неділя, незабудка, нежить).

2. В іменниках середнього роду, що означають збірні поняття (бурячиння, гарбузиння) вживається суфікс:

А – енн-;

Б – анн-;

U В – инн-.

Скласти (пригадати) та записати речення, що містить збірний іменник середнього роду із суфіксом – инн – (напр.: Та це ж цвіте гарбуз! Його довге огудиння скрізь простяглося на вгороді (О. Донченко); І думка безпорадно грузне в клейкім баговинні слів (В. Симоненко).

3. У чоловічих іменах по батькові іживається суфікс:

U А – ович-;

Б – йович-;

В – євич-.

Утворити по батькові сина від імені батька Мефодій (Лазар).

4. У жіночих іменах по батькові вживаються суфікси:

А – овн(а), – івн(а);

U Б – івн(а), – ївн(а);

В – овн(а), – йовн(а)

Утворити по батькові дочки від імені батька Микола (Григорій, Хома).

5. Суфікси – ичок-, – ичк – уживаються в словах:

А потічок, стрічечка, мережечка;

Б кілочок, діжечка, ручечка;

U В гудзичок, суничка, розумничка.

Будь-яке слово з ненаголошеним суфіксом – ичок – або – ичк – записати фонетичною транскрипцією (напр.: полковничок [полковние чок], гудзичок [rудзие чок].

6. З суфіксом – ев – пишеться слово:

А мереживо;

Б плетиво;

U В марево.

Іменник із суфіксом – ив-, що означає продукт праці, ввести до самостійно складеного речення (напр.: З’їла Зіна три морозива, Зіна зуби заморозила! (В. Латанський) або ж скласти речення з іменником, що має суфікси – ев – (напр.: В далині шумувало, пінилося марево (В. Близнець); Мариться марево моря (М. Доленго).

ІІ варіант

1. Суфікси – ичок-, – ичк – уживаються в іменниках:

А іншомовного походження;

Б що походять від іменників із суфіксами – ик-, – иц-;

В що означають збірні поняття;

Г що мають негативно-емоційний відтінок значення.

Іменник із суфіксом – ичок – або – ичк – ввести до самостійно складеного речення (напр..: У лузі духмяніла молода зелена травичка) або пригадати й записати речення з таким іменником (напр.: Зубастий коничок густий ліс нагинає (Гребінь).

2. Суфікс – ив – уживається в іменниках, які означають:

А опредмечену дію;

U Б матеріал або продукт праці;

В назву живих істот;

Г пестливу назву.

Скласти (пригадати) й записати речення з іменником, що має суфікс – ив – (напр.: До готового млива завжди мельник знайдеться (Нар. творч.) Коливо – ритуальна поминальна страва, різновид куті. Жайворонки – печиво, що випікали на свято Сорока святих (19 березня) (З етнограф. довідника).

3. Іменник пишеться з НЕ окремо через наявне протиставлення в реченні:

А Язик – не помело, слова – не полова (Нар. творч.);

U Б Не одежа красить людину, а добрі діла (Нар. творч.);

В Небилиця – то брехні половиця (Нар. творч.);

Г П”яниця – недбалиця (Нар. творч.).

Скласти (пригадати) і записати речення, у якому іменник пишеться з не окремо через наявне в реченні протиставлення (напр.: Я житиму не тілом, а душею (П. Куліш).

4. Разом з не пишуться такі іменники, до яких можна дібрати антоніми:

А невидимка, невістка, неборак, негідник;

Б недобір, недовіра, недоліт, недооцінка;

U В неправда, неповага, небилиця, непорядок;

Г нервовий, неологізм, неоновий, небесний.

Дібрати й записати іменники з НЕ, до якого можна дібрати синонім (напр.: неволя – рабство; недруг – ворог; нещастя – горе) або скласти (пригадати) й записати речення з таким іменником (напр.: Сич у лісі та на стрісі недолю віщує (Т. Шевченко).

5. З НЕ разом завжди пишуться іменники:

А неволя, недруг, незадоволення, неделікатність;

U Б недолюдок, недогрів”я, недопалок, недогляд;

В незлагода, нелад, необачність, необ”активність;

Г непокора, непевність, неприязнь, нетерплячість.

Скласти (пригадати) і записати речення, що містить іменник з префіксом НЕДО (напр.: Недосіл на столі, а пересіл на спині. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творч.); Недоуми! Занапастили Божий рай! (Т. Шевченко).

6. Правильно утворені та записані такі імена по батькові:

А Петрович, Петровна;

Б Андрійович, Андрієвна;

В Анатолієвич, Анатоліївна;

U Г Олексійович, Олексіївна.

Ім’я по батькові батька (матері) увести до самостійно складеного речення, розібрати за будовою.

Відповіді учителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано)

V. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

Повторити П. 20-22.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Уподібнення приголосних.
Ви зараз читаєте: Правопис іменників. Тематичне тестування